Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1553/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.
при секретарі судового засідання Шевченко А.В.
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720;
до Комунального підприємства теплових мереж Харківської районної державної адміністрації, 62458, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Покотилівка, вул. Тімірязева, буд. 3, код 33561415;
про стягнення боргу, пені, інфляційних та 3% річних у розмірі 1353001,72грн.
за участі представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж Харківської районної державної адміністрації, в якому просить стягнути з останнього 1235000,00грн. - боргу, 55 016,72грн. - 3%річних та 62 985,00грн. - інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації 30.09.2016 укладено договір № 2497/1617-ТЕ-32 постачання природного газу. На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 23 551 219,61 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, що надані згідно додатку 5 до цього позову. 20.11.2017 року позивач, відповідач та Комунальне підприємство «Комплекс по благоустрою Харківського району» уклали Договір про переведення боргу №49/11/17, у відповідності до п. 1.1. Договору за згодою Кредитора Первісний боржник (Відповідач) переводить до Нового боржника (КП «Комплекс по благоустрою Харківського району») свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 30.09.2016 №2497/1617-ТЕ-32, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні. Відповідно до п. 2.1 Договору про переведення боргу, сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, дорівнює 1 305 000,00 грн. В подальшому 08.07.2019 року позивач, відповідач та Комунальне підприємство «Комплекс по благоустрою Харківського району» уклали Договір про переведення боргу №2/06/19. У відповідності до п. 1.1. Договору про переведення боргу2 за згодою Кредитора Первісний боржник (КП «Комплекс по благоустрою Харківського району») переводить до Нового боржника (Відповідач) свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 30.09.2016 №2497/1617-ТЕ-32, укладеним між Позивачем та Відповідачем, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні. Відповідно до п. 2.1 Договору, сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, дорівнює 1 235 000,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати основного боргу перед позивачем відповідно до зазначених договорів складає 1 235 000,00 грн., яка є простроченою, у зв'язку з чим позивачем нараховано до стягнення 35 016,72грн. - 3%річних та 62 985,00грн. - інфляційних, на суму переведеного основного боргу за період з 09.07.2019 по 31.12.2020, про стягнення яких позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1553/21. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначити підготовче засідання на "24" травня 2021 р. о 12:00. Встановлено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2021 відкладено підготовче засідання по справі на "09" червня 2021 р. о 10:30.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2021 перенесено підготовче засідання з 09.06.2021 на "14" червня 2021 р. о 14:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.06.2021 закрито підготовче провадження по справі на 12.07.2021 о 12:00.
У судове засідання 12.07.2021 повноважний представник позивача не з'явився проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача (вх.. №4369 від 12.07.2021), в якій просив суд провести судове засідання без участі представника позивача, який, внаслідок карантинних обмежень не взмозі з'явитись до суду.
Повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, своїми процесуальними правами щодо подачі відзиву на позов не скористався, жодних клопотань про розгляд справи без їх участі не подавав, проте, як вбачається з матеріалів справи, останній був повідомлений про розгляд даної справи в суді, що підтверджується телефонограмою від 04.06.2021, однак ухвала суду від 14.06.2021 було повернута до суду з відміткою пошти: «адресат відсутній за місцем знаходження».
Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Приймаючи до уваги, що поштова кориспенденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача поверталась до суду з відмітками: «адресат відсутній за місцем знаходження» враховуючи, що відповідач повідомлявся про розгляд спраив в суді телефонограмою від 04.06.2021, суд дійшов висновку, що останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, а відтак неявка відповідача у судове засідання по справі не є підставою для його відкладення та не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (далі - Відповідач) 30.09.2016 укладено договір № 2497/1617-ТЕ-32 постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1-1.2 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Відповідно до п. 2.1 договору Постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 р. по ЗІ березня 2017 р. (включно) природний газ обсягом до 6 514,717 тис. куб. метрів (шість мільйонів п'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів).
Згідно положень п. 5.1-5.2 договору, регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 гри. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн, 40 коп.).
Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється Первісним боржником виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 23 551 219,61 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: від 31.10.2016 на суму 2254927,85грн., від 30.11.2016 на суму 4392659,14грн., від 31.12.2016 на суму 5826991,62грн., від 31.01.2017 на суму 5966089,15грн., від 28.02.217 на суму 5110551,85грн..
Як стверджує позивач, оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 Договору. сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за вказаним договором складає 1 235 000,00 грн..
Як вбачається з матеріалів справи 20.11.2017 року Позивач, Відповідач та Комунальне підприємство «Комплекс по благоустрою Харківського району» уклали Договір про переведення боргу №49/11/17 (далі - Договір про переведення боргу 1).
У відповідності до п. 1.1. Договору про переведення боргу 1 за згодою Кредитора Первісний боржник (Відповідач) переводить до Нового боржника (КП «Комплекс по благоустрою Харківського району») свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 30.09.2016 №2497/1617-ТЕ-32, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні. Відповідно до п. 2.1 Договору про переведення боргу 1, сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, дорівнює 1 305 000,00 грн.
Згідно п. 3.1. Договору переведення боргу 1 до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 Договору переведення боргу 1, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за Договором.
Згідно п. 4.1 Договору переведення боргу, Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених Договором.
В подальшому 08.07.2019 року Позивач, Відповідач та Комунальне підприємство «Комплекс по благоустрою Харківського району» уклали Договір про переведення боргу №2/06/19 (далі - Договір про переведення боргу 2).
У відповідності до п. 1.1. Договору про переведення боргу2 за згодою Кредитора Первісний боржник (КП «Комплекс по благоустрою Харківського району») переводить до Нового боржника (Відповідач) свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 30.09.2016 №2497/1617-ТЕ-32, укладеним між Позивачем та Відповідачем, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює Первісного боржника у зобов'язанні.
Відповідно до п. 2.1 Договору про переведення боргу 2, сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, дорівнює 1 235 000,00 грн. Згідно п. 3.1. Договору переведення боргу2 до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 статті 2 Договору переведення боргу 2, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за Договором.
Згідно п. 4.1 Договору переведення боргу2, Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у розмірах, передбачених Договором.
Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Після заміни боржника у зобов'язанні Відповідач не виконав грошового зобов'язання зі сплати основного боргу.
Таким чином, заборгованість Відповідача зі сплати основного боргу перед Позивачем відповідно до Договору про постачання природного газу та Договорів про переведення боргу складає 1 235 000,00 грн., на які нараховано до стягнення 35 016,72грн. - 3%річних та 62 985,00грн. - інфляційних, за період з 09.07.2019 по 31.12.2020.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є стягнення з відповідача на користь позивача суми простроченого боргу за договором №2497/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 30.09.2016 у розмірі 1235000,00грн. на підставі договорів про переведення боргу №49/11/17 від 20.11.2017 та № 2/06/19 від 08.07.2019.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач, наявності не погашеної заборгованості в сумі 1235000,00грн. за договором №2497/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 30.09.2016 та договорами про переведення боргу №49/11/17 від 20.11.2017 та № 2/06/19 від 08.07.2019 не спростував, доказів її часткової сплати чи погашення не надав зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи, що строк погашення грошового зобов'язання сплив, ще 09.07.2019, що визначено п. 3.2 договору про переведення боргу №2/06/19, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 09.07.2019.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Внаслідок прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 35 016,72грн. - 3%річних та 62 985,00грн. - інфляційних, за період з 09.07.2019 по 31.12.2020.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок 55 016,72грн. - 3%річних та 62 985,00грн. - інфляційних нарахованих за період з 09.07.2019 по 31.12.2020, судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 20295,03грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації (62458, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Покотилівка, вул. Тімірязева, буд. 3, код 33561415) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) заборгованість у розмірі 1 353 001,72грн., з яких: 1235000,00грн. - боргу, 55 016,72грн. - 3%річних та 62 985,00грн. - інфляційних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 20295,03.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Позивач: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720;
Відповідач 1: Комунальне підприємство теплових мереж Харківської районної державної адміністрації, 62458, Харківська область, Харківський район, селище міського типу Покотилівка, вул. Тімірязева, буд. 3, код 33561415;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.07.2021.
Суддя Н.А. Новікова