Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1898/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54)
до Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл., смт. Дворічна, вул. Слобожанська, буд.8)
про стягнення 12450,84 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожитий природний газ по договору на постачання природного газу за березень 2021 року у розмірі 12450,84 грн. Позов обґрунтовано наданням відповідачу послуги з постачання природного газу у березні 2021 року у кількості 1257,66 куб.м. на загальну суму 12450,84 грн., який відповідачем був прийнятий проте не оплачений. Також, позивачем вказано про не повернення відповідачем підписаного акту приймання - передачі природного газу за березень 2021 року №ХОЗ81007788 від 31.03.2021 та зазначено про не отриманням від відповідача мотивованої відмови від підписання наданого акту приймання - передачі природного газу.
За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. При цьому, суд зазначає, що копія ухвали суду про відкриття провадження у цій справі від 25.05.2021, яку було надіслано на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з ЄДРПОУ стосовно Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл., смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 8) 28.05.2021 була вручена уповноваженій особі відповідача, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 013922/1.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
Відповідно до редакції п. 2.2.2 ст. 2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" однією з основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу.
Позивачем у позові вказано, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" надано відповідачеві - Дворічанській селищній раді Куп'янського району Харківської області (споживач) (ЕІС-код: НОМЕР_1 ) послуги з постачання природного газу, а останній прийняв у березні 2021 року природний газ у кількості 1257,66 м.куб. на загальну суму 12450,84 грн.
Так, позивачем у позові зазначено, що акт приймання-передачі природного газу №Х0381007788 від 31.03.2021 р. на суму 12450,84 грн. був надісланий на адресу відповідача супровідним листом (т.с. 1 а.с.5-6, 9). Однак, відповідач всупереч нормам чинного законодавства не повернув підписаний уповноваженим представником відповідача примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, вмотивованої відмови від підписання наданого акту приймання-передачі природного газу від позивача також не надходило.
Із обставин справи убачається, що з метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана вимога за вих. № 617-Сл-5664-0421 від 27.04.2021 р. щодо сплати заборгованості (т.с. 1 а.с. 7-9).
Однак відповідач відповіді не надав та заборгованість за отриманий у березні 2021 року природний газ у кількості 1257,66 м.куб. у розмірі 12450,84 грн. не сплатив.
Вищевказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форм) правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, яки мі сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Також, згідно з ч. 2 ст. 643 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір,) межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору) (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане г пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
У даному разі, із обставин справи убачається, що постачання природного газу відповідачу відбулось у результаті господарсько-правових відносин, на підставі угоди на постачання природного газу, яка була укладеш шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме в силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити дії по виконанню зазначених в пропозиції (оферті) умов договору, зокрема, прийняти товар, сплатити відповідні суму тощо. Вчинення таких конклюдентних дій означає згоду на укладання договору.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має праве вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1,2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Також, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу всіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електронна платформа, принципи її функціонування передбачені Правилами № 2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи).
Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (EnergyIdentifikatinСоdе) - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи) (абзац 3 пункту 5 Правил постачання природного газу).
Адміністрування платформи здійснює державне підприємство - Оператор ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС України. Головним призначенням створення і впровадження Державою Платформи була автоматизація процесів електронної взаємодії та документообігу між всіма суб'єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (Оператори ГРМ), постачальниками газу та споживачами під час здійснення діяльності по забезпеченню потреб споживачів природним газом. Доступ до платформи здійснюється шляхом застосування персональних логінів і паролів, які надаються Оператором ГТС всім учасникам ринку природного газу. Після запуску платформи - будь-який обмін інформацією в частині встановлення планових та визначення фактичних обсягів спожитого природного газу у розрізі постачальників та споживачів, які уклали з ними господарські договори на придбання ресурсу природного газу здійснюється в електронному вигляді (без дублювання на паперових носіях), зокрема:
1. Інформація про фактично спожиті обсяги у звітному місяці певним споживачем - вноситься до Платформи Оператором ГРМ (АТ «Харківгаз») у визначені терміни;
2. Постачальники використовують інформацію з Платформи для складання ними Актів приймання - передачі природного газу звідному періоді Споживачам, зокрема для проведення нарахування за фактичні обсяги спожитого природного газу
3. Інформація Платформи використовується Оператором ГТС для визначення обсягу зобов'язань перед ним інших учасників ринку природного газу.
Відповідно до Глави 2 розділу IV Кодексу ГРС: «З метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу. ЕІС-коди, видані уповноваженим органом їх видачі за межами України, місцевим видавничим бюро, є дійсними на території України та приймаються оператором газотранспортної системи. ЕІС-код являє собою фіксовану за довжиною послідовність алфавітно-цифрових символів (16 позицій).
Код ідентифікації суб'єкта ринку природного газу відповідної групи - визначений оператором газотранспортної системи або оператором газорозподільної системи алфавітно-цифровий код, що ідентифікує суб'єкта ринку природного газу, у тому числі споживача, що приєднаний до газорозподільної системи або код точки комерційного обліку, яка використовується для визначення об'ємів та обсягів природного газу для складання актів приймання-передачі між суб'єктами ринку природного газу та їх взаєморозрахунків.
Пункт 17 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (надалі - Правила), передбачає, що розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Крім цього, відповідно до п.12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
Отже, Постачальник природного газу проводить нарахування за послуги з постачання газу на підставі даних, отриманих від Споживача та/або Оператора ГРМ/ГТС про об'єм (обсяг) протранспортованого газу.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлявся на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу №Х0381007788 від 31.03.2021.
Проте відповідач не повернув підписаний уповноваженим представником відповідача примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу.
При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від підписання акту приймання-передачі природного газу та відповідачем така до суду надана не була.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд відповідно до ст. 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням зазначеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач довів суду належними та допустимими доказами підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, такими, що не спростованими відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн. на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області (62702, Харківська обл., смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд.8, код ЄДРПОУ 04397037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, код ЄДРПОУ 39590621) - заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 12450,84 грн. та 2270,00 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256 - 259 ГПК України.
Повне рішення складено "26" липня 2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв