Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"22" липня 2021 р. м. Рівне Справа №918/420/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Стафійчук К.В., розглянувши у матеріалах справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольчуга МС"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія"
про визнання банкрутом
заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн.
В судовому засіданні приймали участь:
від заявника: не з"явився;
від боржника: Войтюк Т.Л.;
від кредиторів: Загребельний Б.М., Величко О.М., представник Соловей А.М.;
від ліквідатора: Войтюк Т.Л..
Постановою господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) арбітражного керуючого Дуплики Павла Георгійовича. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" арбітражного керуючого Дуплику Павла Георгійовича. 23.11.2020 року оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) банкрутом.
Супровідним листом № 918/420/16/193/21 від 17 лютого 2021 р. матеріали справи №918/420/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" направлені до Верховного Суду, у зв"язку із касаційним оскарженням Постанови господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року.
14.05.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області звернулося в Господарський суд Рівненської області із заявою про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 15 819,77 грн.. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у заяві про визнання поточних кредиторських вимог просить звільнити останнє від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області не має можливості сплатити судовий збір через відсутність коштів на рахунку на який зараховуються асигнування по сплаті судового збору.
01.06.2021 року матеріали справи №918/420/16 повернулись до господарського суду Рівненської області, після касаційного оскарження Постанови господарського суду Рівненської області від 23.11.2020 року.
Ухвалою господарського суду рівненської області від 22.06.2021 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Рівненській області у звільненні від сплати судового збору при подачі заяви про визнання поточних грошових вимог. Заяву про визнання поточних грошових вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області залишено без руху. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області подати докази сплати судового збору за подання заяви про визнання поточних грошових вимог.
06.07.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області надійшли докази сплати судового збору за подання заяви про визнання поточних грошових вимог, а саме платіжне доручення №1825 від 01.07.2021 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07 липня 2021 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн. прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 22 липня 2021 року.
Через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду від ліквідатора Дуплики П.Г. надійшов відзив про результати розгляду грошових вимог, в якому ліквідатор визнає поточні кредиторські вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у сумі 19 842,77 грн. у наступній черговості: судовий збір в сумі 4023,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; основний борг у сумі 15 819,77 грн. - 2 черга задоволення.
В судове засідання 22.07.2021 року представник Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області не з"явився. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник ліквідатора боржника поточні грошові вимоги кредитора Головного управління Пенсійного фонду України Рівненській області у сумі 19 842,77 грн. визнав повністю, з підстав, зазначених у поданому відзиві про результати розгляду грошових вимог.
Інші представники кредиторів не заперечували проти задоволення поточних грошових вимог вказаного кредитора.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
23.11.2020 року оприлюднено повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" (вул. Степанська,115, м. Костопіль, Рівненська область, 35000, код ЄДРПОУ 35462026) банкрутом.
Судом встановлено, що з поточними грошовими вимогами до боржника звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у сумі 19 842,77 грн., з яких судовий збір в сумі 4023,00 грн., основний борг у сумі 15 819,77 грн..
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами судового засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена ст. 64 даного Кодексу.
Відтак, розглянувши заяву кредитора Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області про визнання поточних кредиторських вимог у сумі 19 842,77 грн. з вимогами до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія", а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.
Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області звернулось із заявою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоізоляційна компанія" з грошовими вимогами у сумі 19 842,77 грн..
Станом на 23.11.2020 року у ТзОВ «Українська теплоізоляційна компанія» виникла поточна заборгованість перед Фондом по стягненню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2018 по 23.11.2020 року та несплачений судовий збір на загальну суму 19 842,77 грн. ( 15 819,77 грн. - пільгові пенсії та 4023,00 грн. - судовий збір).
Поточна заборгованість забезпечена наступними судовими рішеннями та розрахунками фактичнихвитрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які вручені платнику:
1.Наказ Господарського суду Рівненської області від 03.03.2020 року по справі № 918/420/16 про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 9945,97 грн. (постанова пре про повернення виконавчого документа стягувану від 21.04.2021 ВП 618 85053).
2.Наказ Господарського суду Рівненської області від 03.03.2020 року по справі № 918/420/16 про стягнення судового збору на суму 1921,00 грн.( постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.04.2021 ВП 618 85053).
3.Наказ Господарського суду Рівненської області від 01.12.2020 року по справі № 918/420/16 пре стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 3174,28 грн. (постанова пре про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.04.2021 ВП 63937699).
4.Наказ Господарського суду Рівненської області від 01.12.2020 року по справі № 918/420/16 пре стягнення судового збору на суму 2102,00 грн.( постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.04.2021 ВП 63937615).
5.Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 16.01.2020 року за № 1517/05 (місячний розмір погашення підприємством складає 529,04 грн.) Заборгованість за липень - вересень 2020 року згідно вищезазначеного розрахунку складає 1587,12 грн..
6.Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 12.10.2020 року за № 1700-0502 8/31421/05 (місячний розмір погашення підприємством складає 556,20 грн.) Заборгованість за жовтень - листопад 2020 року згідно вищезазначеного розрахунку складає 1112,40 грн..
Згідно пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду Україні: зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004р. (далі Інструкція) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця мають вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Як встановлено судом, 26.04.2021 року на адресу Головного управління надійшли постанови про повернення виконавчих документів стягувачу щодо стягнення з ТзОВ “Українська теплоізоляційна компанія” заборгованості по пільгових пенсій на користь Фонду винесених Костопільським районним відділом ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у зв'язку з визнанням останнього банкрутом.
На даний час заборгованість перед Фоном згідно виконавчих документів та виставлених платнику розрахунків не погашена та неохоплена заходами примусового стягнення.
Відтак, грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у сумі 19 842,77 грн., підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, зазначені вимоги визнаються судом в повному обсязі відповідно до ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 2, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 12, 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати поточні грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області у сумі 19 842,77 грн. у наступній черговості:
- судовий збір в сумі 4023,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів;
- основний борг у сумі 15819,77 грн.- 2 черга задоволення.
2. Зобов'язати ліквідатора протягом 10 днів з дня винесення даної ухвали внести визнані вимоги до реєстру вимог кредиторів, письмово повідомити кредиторів та боржника з даним реєстром вимог кредиторів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.07.2021 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Марач В.В.