Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"23" липня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/339/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного підприємства-фірми "Мека" (33000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд 108 код ЄДРПОУ 32089399) до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост"(33023, Рівне, вул. Грушевського, буд 77, офіс 210, код ЄДРПОУ 38794590) про стягнення в сумі 28 500, 00 грн
За участю сторін:
- від позивача :Кобилянська О.О.
- від відповідача: Король В.В., Терещенко О.М.
У травні 2021 року Приватне підприємство-фірма "Мека" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про стягнення грошових коштів в сумі 28 500,00 грн, як безпідставно набутого майна.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.07.2021 року у задоволенні позову Приватного підприємства-фірми "Мека" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про стягнення в сумі 28500,00 грн відмовлено.
Суд зазначає, що 08.07.2021 року у відповідності до ст.129 ГПК України сторона у справі зробила заяву про відшкодування судових витрат.
На адресу суду 15.07.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" надійшла заява від 12.07.2021 року про ухвалення додаткового рішення у даній справі у якій просить суд стягнути з Приватного підприємства-фірми "Мека" судові витрати в розмірі 29254,04грн.
Ухвалою суду від 15.07.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2021 року з повідомленням сторін.
22.07.2021 року від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення подана відповідачем з пропуском строку встановленого ст.129 ГПК України та просить суд залишити її без розгляду.
Щодо вищезазначеного заперечення позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, позивач зазначає, що оскільки рішення по справі № 918/339/21 було прийнято 08.07.2021 року, то останнім днем подачі доказів було 13.07.2021 року, а такі докази подано суду 15.07.2021 року - тобто з пропущенням строку.
Суд, звертає увагу позивача, на той факт, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у даній справі надійшла до суду та зареєстрована 15.07.2021 року, проте як вбачається із відмітки відділення поштового зв'язку заява відповідача направлена на адресу суду саме 13.07.2021 року, а відтак заперечення позивача є необгрунтовані та відхиляються судом.
Окрім того, позивачем подано суду 22.07.2021 року клопотання про зменшення розміру судових витрат, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача є необґрунтованим, не відповідає критеріям розумності та співмірності.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про ухвалення додаткового рішення, судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.07.2021 року у задоволенні позову Приватного підприємства-фірми "Мека" до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про стягнення в сумі 28 500, 00 грн відмовлено.
Частиною першою статті 244 ГПК України передбачено, що суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: Договір про надання правової допомоги від 08.06.2021 року, укладений між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" та АБ "ТЕРЕЩЕНКО І ПАРТНЕРИ" (т. 2, а.с. 32-36); Акт здачі-приймання наданних послуг (т. 2, а.с. 37); квитанцію (чек) від 12.07.2021 року №0.0.2192208216.1 на суму 10000,00 грн (т. 2, а.с. 37); рахунки фактичних витрат (38-39); квитанції на 254,04 грн. - понесених витрат.
Предметом Договору про надання правової допомоги від 08.06.2021 року (який визначений у пункті 1.1.) є представництво інтересів відповідача в Господарському суді Рівненської області по справі №918/322/21 та 918/339/21.
Пунктом 4.3. вказаного Договору передбачено, що сума, яка підлягає сплаті в розмірі 29 000 грн наступним чином: 10 000,00 грн спдачується протягом 5 днів з дня прийнятя рішення суду по справі 918/339/21, інша частина коштів в розмірі 19 000,00 грн має бути сплачена клієнтом протягом 30 робочих днів з дня прийнятя рішення суду по справі 918/339/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, за його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Суд зазначає, що у Договорі про надання правової допомоги від 08.06.2021 року відсутній порядок обчислення адвокатського гонорару (погодинна оплата або фіксований розмір, конкретна дія адвоката і т.п. ). При цьому відсутність в договорі про надання правової допомоги порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. (Постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18).
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми , що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Суд звертає увагу що укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов'язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв'язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.
З огляду на те, що у Договорі про надання правової допомоги від 08.06.2021 року не визначено порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, вказане виключає об'єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом.
Крім того, з наданих адвокатом послуг перелічених в Акті надання послуг від 12.07.2021 №б/н, також не вбачається порядку обчислення ціни послуг.
Крім того, відповідачем у своїй заяві також предявлено до стягнення понесені витрати пов'язані із збиранням доказів в сумі 254,04 грн.
Із змісту заяви про відшкодування витрат вбачається, що такі витрати відповідач визначає як витрати, пов'язані з розглядом справи. При цьому, суд зазначає, що такі витрати визначені ч. 3 ст. 123 ГПК України, а саме:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з цим, суд зазначає, що копіювання або друк документів або поштова розсилка не підпадає під п.п.2-4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, а відтак не підлягають до задоволення судом.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд зазначає, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, є малозначною, незначної складності, а сума заявлена до відшкодування є завищена.
Таким чином, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 згідно яких витрати мають бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У зв'язку з чим до задоволення підлягає 10 000, 00 грн. фактично понесених витрат відповідача на на надання правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79,123, 129, 233, 238, 244 ГПК України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства-фірми "Мека" (33000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд 108 код ЄДРПОУ 32089399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" (33023, Рівне, вул. Грушевського, буд 77, офіс 210, код ЄДРПОУ 38794590) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. В решті заяви відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Церковна Н.Ф.