36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.07.2021 Справа № 917/797/21
Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенісний клуб" Прем'єр"
про стягнення безпідставно збережених коштів
без виклику представників сторін
Обставини справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Тенісний клуб" Прем'єр" про стягнення 338406,79 грн безпідставно збережених коштів.
У позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що в період з 01.04.2020 по 30.04.2021 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до неотримання Полтавською міською радою доходу від орендної плати за землю в сумі 338406,79 грн, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.05.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження кодексу України строк, не подав.
у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.05.2021 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом на зазначену в позовній заяві адресу, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (така ж правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17).
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно з статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
30.03.2011 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом O. E., приватне підприємство “Транспортний союз” продав, а приватне підприємство “НАФТОПРОМ” придбало спортивно-розважальний комплекс на території парку “Комсомольський” (перша черга), розташований по вулиці Флотській, буд. 3 в м. Кременчуці Полтавської області.
31.03.2011 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом O. E., приватне підприємство “Транспортний союз” продало, а приватне підприємство “НАФТОПРОМ” придбало об'єкт незавершеного будівництва, спортивно-розважальний комплекс на території парку “Комсомольський”, розташований по вулиці Флотській, буд. 3 в м. Кременчуці Полтавської області на земельній ділянці кадастровий номер 5310436500:10:002:0049.
29.10.2013 Кременчуцькою міською радою, за результатами розгляду звернення ПП “Нафтопром”, прийнято рішення “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення для продажу із земель комунальної власності в м. Кременчуці”, згідно з яким затверджено ПП “Нафтопром” проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування першої черги та будівництва другої черги спортивно-оздоровчого комплексу на території парку “Комсомольський” по вулиці Флотській, 3 (пункт 1 рішення); визнано земельну ділянку площею 55999 кв. м (кадастровий номер 5310436500:10:002:0058) по вул. Флотській, 3 землями комунальної власності та землями рекреаційного призначення, а також визначено певні обмеження (пункт 2 рішення); запропоновано територіальному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації (пункт 3 рішення); надано дозвіл ПП “Нафтопром” на проведення експертної грошової оцінки для продажу при умові винесення газопроводу за межі земельної ділянки згідно технічних умов (пункт 4 рішення); визначено виконкому міської ради протягом року з дня прийняття рішення замовити проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 5 рішення). Зазначене досліджено Господарським судом Полтавської області у рішенні від 26.09.2019 у справі № 917/983/18.
Отже, зміна кадастрового номера земельної ділянки площею 55999 кв. м з кадастрового номера 5310436500:10:002:0049 на 5310436500:10:002:0058 відбулася на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.10.2013 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення для продажу із земель комунальної власності в м. Кременчуці”, є фактом встановленим судом.
У період з 29.03.2015 по 31.10.2018 (включно) приватне підприємство “Нафтопром” використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувало, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення підприємством згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
З наведених підстав Кременчуцька міська рада Полтавської області у серпні 2018 року звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПП “Нафтопром” про стягнення 922705,40 безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог сума стягнення склала 1120975,72 грн.
Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.09.2019 у справі № 917/983/18 за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до приватного підприємства “Нафтопром” про стягнення безпідставно збережених грошових коштів позов задоволено, а саме: стягнуто з приватного підприємства “Нафтопром” на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області 1120975,72 грн безпідставно збережених грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: вул. Флотська, 3, м. Кременчук.
Однак, у період з 01.11.2018 по 09.10.2019 (включно), ПП “Нафтопром” продовжувало використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю.
Кременчуцька міська рада Полтавської області у січні 2020 року звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ПП “Нафтопром” про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правоустановчих документів за вказаний період.
09.10.2019 ПП “Нафтопром” відчужило об'єкт нерухомого майна, що перебуває на спірній земельній ділянці комунальної форми власності загальною площею 55999 кв. м, кадастровий номер 5310436500:10:002:0058 товариству з обмеженою відповідальністю “ТЕНІСНИЙ КЛУБ “ПРЕМ'ЄР”.
В період з 10.10.2019 (включно) по 31.03.2020 (включно) товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕНІСНИЙ КЛУБ “ПРЕМ'ЄР” (відповідач) використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об'єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю.
Так, постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 917/630/20 за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області до товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕНІСНИЙ КЛУБ “ПРЕМ'ЄР” про стягнення безпідставно збережених коштів у період з 10.10.2019 по 31.03.2020 апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 29.09.2020 у справі № 917/630/20 задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2020 у справі № 917/630/20 скасовано та прийнято нове, позов задоволено частково, а саме: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕНІСНИЙ КЛУБ “ПРЕМ'ЄР” на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 149141,02 грн.
Однак, у період з 01.04.2020 (включно) по 30.04.2021, товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕНІСНИЙ КЛУБ “ПРЕМ'ЄР” продовжувало використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувало.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з статтею 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю, тощо.
Згідно з статтею 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Таким чином, розпорядником спірної земельної ділянки, що діє в інтересах територіальної громади є позивач.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт “в” частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України “Про оренду землі” визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.
При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувало ся, згодом відпала.
Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися, про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Як зазначено вище, у заявлений до стягнення період відповідач не оформив орендні правовідносини з позивачем та не зареєстрував своє право оренди на земельну ділянку, відтак таке користування слід визнати таким, що відбулося без достатніх правових підстав.
Згідно з витягом з ДЗК про земельну ділянку кадастровий номер 5310436500:10:002:0058, державна реєстрація спірної земельної ділянки проведена 21.05.2013.
Отже, у заявлений до стягнення період спірна земельна ділянка загальною площею 55999 кв. м вже була сформована як об'єкт цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, а у господарській справі № 917/983/18 встановлений факт розташування об'єктів нерухомого майна, належних відповідачеві на праві власності, саме на цій земельній ділянці.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини формування земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:002:0058 площею 55999 кв. м за адресою: вул. Флотська, 3, м. Кременчук є преюдиційними обставинами та не потребують доказування в межах цієї справи.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач у період з 01.04.2020 (включно) по 30.04.2021не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).
Отже, відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області в порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).
Стосовно розрахунку доходу відповідача у період з 01.04.2020 по 30.04.2021 року, як розміру плати за земельну ділянку комунальної власності (площею 55999 кв. м) у формі орендної плати, що нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, слід зазначити, що вказаний розрахунок узгоджується з приписами Закону України “Про оцінку земель”, а також відповідає рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від
“Про внесення змін до рішення міської ради від 23.09.2008 “Про орендну плату за землю в м. Кременчуці”, рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 02.02.2016 “Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 “Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 № 94-908вих12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 “Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області”.
Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2020 за № 1235 та від 22.04.2021 за № 2638 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 55999 кв. м на 2020,2021 рік складає 17405609,18 грн.
На підставі відповідного розрахунку встановлено, що за 01.04.2020 по 30.04.2021 розмір орендної плати мав становити 338406,79 грн.
Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 338406,79 грн за період з 01.04.2020 по 30.04.2021 підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тенісний клуб “Прем'єр” (39600, вул. Флотська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, ідентифікаційний номер 42935786) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 24388300) безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати в сумі 338406,79 грн та 5076,10 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Д. М. Сірош