Справа № 646/681/17
№ провадження 2/646/1810/2021
09.07.2021 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Проценко А.М., за участю секретаря судових засідань Мірзоєвої К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», представник позивача Сафір Федір Олегович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30.01.2017 ПАТ КБ «Приватбанк (в подальшому назву змінено на АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом, в якому вказано, що 20.07.2011 між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, за яким Банк надав відповідачу кредит у розмірі 3000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
14.02.2017 Червонозаводським районним судом м. Харкова ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 40889 грн. 98 коп. та судові витрати у розмірі 1600 грн. 00 коп.
30.04.2021 до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 14.02.2017. У своїй заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона не отримувала ухвалу про відкриття провадження по справі, копію позовної заяви з додатками та судових повісток про виклик до суду. Про існування заочного рішення від 14.02.2017 відповідач дізналася 15.04.2021 після блокування зарплатної банківської картки.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08.06.2021 заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.02.2017 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача були подані письмові пояснення, де зазначив, що відповідач ознайомився з анкетою-заявою, де були обговорені всі істотні умови договору, у розрахунку заборгованості чітко викладено всі операції та використанню та частковому погашенню кредитних коштів. Також, зазначив про те, що до суду позивач звернувся у межах строку позовної давності, тому наслідки спливу позовної давності не можуть бути застосовані.
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги, викладені у письмових поясненнях, підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовної заяви заперечував у повному обсязі.
Зважаючи на те, що учасники справи були належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися, суд, на підставі ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності учасників справи, на підставі доказів, що надані суду.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено з матеріалів справи, 20.07.2011 ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
Згідно з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, яка заповнена відповідачем ОСОБА_1 20.07.2011, вона зазначила особистим підписом про те, що згодна з тим, що дана заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, які викладені на сайті позивача, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідач ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 31.12.2016 має заборгованість в розмірі 40889,98 грн., яка складається з наступного: 2806,01 грн. - заборгованість за кредитом; 32080, 44 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3580,20 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500,00 - грн. - штраф (фіксована частина); 1923,33 грн. - штраф (процентна складова).
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 31.12.2016 у розмірі 40889,98 грн. та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, штраф.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 07.04.2014, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, як невід'ємні частини спірного договору.
Судом оглянуто вказані Умови та правила надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», однак вони містять загальну інформацію та характеристики і не підтверджують обізнаності відповідача саме з певним видом кредитування на конкретних та чітко визначених умовах.
Матеріали справи не містять беззаперечних доказів, що саме ці витяг з Тарифів та Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, їх розмір, порядок та строки нарахування, надані банком витяг з Тарифів та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З досліджених судом розрахунків банку встановлено, що нараховані суми відсотків банком додано до заборгованості за тілом кредиту. Суд проаналізував їх та підрахував суми, які були безпосередньо використані (витрачені чи зняті) відповідачем. Згідно з інформацією про рух коштів відповідачем витрачено з картки всього 8986,33 грн. При цьому поповнено рахунок на 7649,27 грн. Тобто розмір коштів, підстави стягнення яких доведено позивачем, складає 1337,06 грн.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо істотні умови прямо не передбачені в Заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, висновки якої щодо застосування норм права відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № б/н від 20.07.2011 у розмірі 1337 грн. 06 коп., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідно до платіжного доручення №PROM2BNY6O від 12.01.2017 при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлено у сумі 40889,98 грн., до стягнення підлягає заборгованість у сумі 1337,06 грн.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 52 грн. 31 коп. судового збору (1600 х 1337, 06/40889,98).
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 526, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.07.2011 станом на 31.12.2016 у розмірі 1337 грн. 06 коп. (заборгованість за простроченим тілом кредиту) та судовий збір у розмірі 52 грн. 31 коп., а всього: 1389 (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації та фактичного мешкання: АДРЕСА_1 .
Представник відповідача: адвокат Степанян Лариса Валеріївна, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1498 від 14.11.2007, виданим Харківською обласною КДКА, адреса для листування: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 4, оф. 3.
Суддя: А.М. Проценко