Справа № 635/4714/21
Провадження № 1-в/635/512/2021
22 липня 2021 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України,
ОСОБА_4 засуджений за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою та просить зарахувати в строк його покарання строк попереднього ув'язнення в СІЗО № 13 міста Києва у період з 06 березня 2018 року до 23 вересня 2018 року відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на те, що вимога засудженого про зарахування строку попереднього ув'язнення у визначені ним період є безпідставною, останньому вже зараховано весь період строку його попереднього ув'язнення.
Представник державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд без його участі клопотання ОСОБА_4 про перерахунок строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.
ОСОБА_4 подав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши думку прокурора, розглянувши заяву представника державної установи «Темнівська виправна колонія (№ 100)» та засудженого, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Сегединці Городищенського району Черкаської області, громадянин України, має середню освіту, неодружений, не працевлаштований, засуджений за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 06 лютого 2015 року за ч. 3, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року за ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України до 7 років 1 дня позбавлення волі; вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 2 місяців позбавлення волі, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. І Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» №838-VIII від 26 листопада 2015 року, частину п'яту статті 72 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викладено в такій редакції: «5. Зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі».
Великою палатою Верховного суду у постанові від 29 серпня 2018 року надано правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, а саме якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються судами при застосування таких норм права.
Відповідно до вимог абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України, у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Як вбачається зі змісту вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року ОСОБА_4 визанно винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі; відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі; ухвалено рахувати термін відбуття покарання з 21 грудня 2017 року; міру запобіжного заходу за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року у виді тримання під вартою залишити до вступу вироку у законну силу.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 06 серпня 2018 року, змінено вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року та виключено з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на призначене покарання із застосуванням положень ст. 71 КК України; ухвалено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за вказаним вироком та вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року, остаточно призначено останньому покарання у виді 7 років 2 місяців позбавлення волі; в решті вирок суду залишено без змін.
Вирок суду від 21 грудня 2017 року у набрав законної сили 06 серпня 2018 року.
Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 27 травня 2019 року зараховано засудженому ОСОБА_4 термін попереднього ув'язнення з 06 березня 2018 року до 06 серпня 2018 року в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Таким чином, ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання за вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2017 року зараховано весь період строку його попереднього ув'язнення, а саме у періоди: з дня перебування в установі попереднього ув'язнення для розгляду кримінального провадження - 06 березня 2018 року до дня набрання вироком суду законної сили - 06 серпня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі викладеного, суд відмовляє ОСОБА_4 в задоволення клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання в повному обсязі.
Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст. 72 КК України, суд
ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України - повністю відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя ОСОБА_1