ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.07.2021справа №916/2787/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу №916/2787/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Студия анимационного кино «Мельница» (общество з ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница») (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, 34, корпус 2, літера А)
до фізичної особи - підприємця Шипкова Юрія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про стягнення 174 662,73 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав,
за участю представників:
позивача - Роман В.С. (ордер від 08.04.2021 серія ОД №678526; в режимі відеоконференції у програмі «EasyCon»);
відповідача - Наседкіна О.І. (ордер від 14.04.2021 серія ОД №407103; в режимі відеоконференції у програмі «EasyCon»).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Студия анимационного кино «Мельница» (общество з ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница»; далі - Товариство) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця Шипкова Юрія Михайловича (далі - Підприємець) про стягнення з Підприємця на користь Товариства компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у сумі 174 662,73 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що: Підприємцем порушено виключні майнові права позивача як власника аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі», шляхом публічного показу та пропонування послуг із зображенням персонажу з означеного аудіовізуального твору на належному відповідачеві веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_4».
2. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2019 справу №916/2787/19 направлено для розгляду за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.
За результатом проведення автоматизованого розподілу справ між суддями від 05.12.2019 вказану справу передано для розгляду судді Підченко Ю.О.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2020 (Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 (головуючий суддя Грек Б.М., судді Остапенко О.М. і Отрюх Б.В.), позов задоволено.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2021 (головуючий суддя Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М. і Булгакова І.Б.) постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 і рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2020 скасовано, а справу №916/2787/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів стало те, що суди першої і апеляційної інстанцій належним чином:
- не з'ясували правового статусу наданих позивачем документів, а саме прокатного посвідчення і посвідчення національного фільму, виданих органами Російської Федерації, а також чи можуть ці документи виступати належним підтвердженням наявності у позивача відповідних авторських прав, у тому числі можливості їх видачі й тій особі, яка таких прав не має; не встановили чи автор (фізична особа, яка створила об'єкт авторського права) передавав позивачу у встановленому порядку майнові авторські права на твір та його складові частини (у даному випадку на юридично значимий охоронюваний елемент і об'єкт цього аудіовізуального твору - «персонаж Лунтик»), і якщо передав, то які саме і в якому обсязі;
- не з'ясували чи могло Товариство виступати позивачем у цій справі, і зокрема, чи мало місце порушення саме його прав та/або законних інтересів, за захистом яких воно звернулося, чи іншої особи, враховуючи умови укладеного позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Той-Хауз» (далі - ТОВ «Той-Хауз») ліцензійного договору від 01.01.2017;
- не перевірили належним чином і не спростували належними засобами доказування доводи відповідача про те, що Підприємець не є належним відповідачем у справі, оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій, власником інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 є відповідач як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець; не встановили та не перевірили належним чином на підставі наявних у справі доказів фактичне використання відповідачем персонажу «Лунтик», зокрема, шляхом проведення дитячих свят за участі вказаного персонажу тощо, а також отримання прибутку відповідачем за його використання;
- не встановили та не обґрунтували, які юридичні наслідки може встановлювати для позивача та відповідача укладений ТОВ «Той Хауз» та індивідуальним підприємцем Беліковою Ольгою Микитівною договір від 05.04.2018, для визначення підстав і розміру компенсації, яка, за висновками судів, підлягала до стягнення.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2021 прийнято справу до свого провадження; підготовче засідання призначено на 19.04.2021; зобов'язано учасників справи подати суду письмові пояснення стосовно предмету позову з урахуванням висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2021 зі справи №916/2787/19.
19.04.2021 Підприємець подав суду письмові пояснення, в яких вказав, що:
- прокатне посвідчення на фільм за законодавством Російської Федерації є документом, який свідчить про реєстрацію фільму у відповідному державному реєстрі та надає право на його прокат, трансляцію на телебаченні; таке посвідчення може бути видане особі, яка має право на використання фільму, проте незалежно від наявності у такої особи виключного права на заборону використання фільму іншими особами, а тому даний документ не є належним доказом наявності у позивача саме виключного авторського права на спірний твір, та, відтак, права на пред'явлення позову у даній справі;
- посвідчення національного фільму за законодавством Російської Федерації є документом, який дає підстави для отримання державної підтримки у виробництві фільму та видається передусім продюсеру, який не є власником виключного авторського права в розумінні статті 1229 Цивільного кодексу Російської Федерації, а тому посвідчення національного фільму Міністерства культури Російської Федерації від 14.04.2005 №10998 не є документом, який свідчить про наявність у Товариства виключного авторського права на аудіовізуальний твір «Лунтик и его друзья»;
- позивачем до позову долучено докази на підтвердження того, що раніше на веб- сайті «ІНФОРМАЦІЯ_4» містилося оголошення про можливість організації дитячого свята за участі персонажу «Лунтик», проте докази фактичного використання зазначеного персонажу та отримання відповідачем прибутку за таке використання в матеріалах справи відсутні; такі докази й не можуть бути подані Товариством, оскільки даний персонаж Підприємцем у своїй господарській діяльності не використовується та ніколи не використовувався, та жодного прибутку від використання цього персонажу ніколи не отримував;
- ні Товариство, ані Підприємець не є сторонами договору від 05.04.2018 №05/04/УНО, тому жодних юридичних наслідків для сторін цей договір мати не може, в тому числі й бути базою для визначення розміру компенсації за дії, що їх позивач вважає порушенням свого авторського права; встановлена у вказаному договорі винагорода (300 000 рос. рублів) є фіксованою лише для сторін даного договору і лише в межах вказаного договору; така сума не зафіксована у жодному документі, зокрема, шляхом публічної пропозиції; за інших обставин із іншою особою такий договір міг бути укладений на інших умовах із визначенням іншої суми винагороди;
- як зазначає позивач на своєму офіційному веб-сайті, мультиплікаційний серіал «Лунтик и его друзья» має понад 20 «персонажів з неповторними характерами», тоді як у даній справі позивач посилається на нібито порушення Підприємцем його прав лише щодо одного персонажу;
- позивач посилається на порушення його авторських прав у вересні 2019 року, проте відомостей щодо вартості ліцензії станом на цей час позивач не надає, обґрунтовуючи свої вимоги правочином, укладеним за півтора роки перед тим;
- судами не встановлено, а позивачем не доведено навіть факту отримання відповідачем прибутку від використання спірного персонажу, адже такий прибуток Підприємець не отримував; не доведено позивачем й значного обсягу порушень свого права, тому стягнення компенсації шляхом стягнення з фізичної особи - підприємця грошових коштів у сумі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, у даному випадку очевидно не відповідає принципам щодо співмірності, справедливості, добросовісності та розумності, а отже й принципу верховенства права.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.05.2021.
19.04.2021 позивач подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що:
- згідно з прокатним посвідченням Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 №214057306, кіновідеофільм «Лунтик и его друзья» випущено в Російській Федерації в 2006 році, а права на фільм належать Товариству на строк дії авторського права на твір, за всіма способами використання фільму визначених пунктом 2 Правил видачі, відмови у видачі та відкликання прокатного посвідчення на фільм, затверджених постановою Уряду Російській Федерації від 27.02.2006 №143 (далі - Правила), - показу фільму в кінозалі, прокат фільму на матеріальному носії, показ фільму іншими технічними способами;
- наведене підтверджує той факт, що для отримання дозвільного документу зверталась особа, яка має виключне право на використання фільму та з урахуванням пункту 18 Правил прокатне посвідчення не може бути видане іншим особам, оскільки вже видано прокатне посвідчення Товариству, що є власником виключних прав на цей фільм;
- відповідачем не надаються і не можуть бути надані жодні докази, які б свідчили про відсутність у Товариства майнових авторських прав на аудіовізуальний твір «Лунтік і його друзі» та його складових частин - персонажів;
- 30.03.2005 Товариством та ОСОБА_1 (режисер-постановник) укладено договір на створення аудіовізуального твору від 30.03.2005, відповідно до якого Товариство доручило, а режисер-постановник зобов'язався створити аудіовізуальний твір - анімаційний серіал;
- 15.06.2005 позивачем та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 до договору на створення аудіовізуального твору від 30.03.2005, відповідно до якої режисер-постановник передає студії виключні права на використання в будь-якій формі і будь-яким способом персонажів (зображення персонажів): « Лунтик », «Кузя», « Пчеленок », « Мила », « Баба Капа », «Генерал Шер», «Паук Шнюк'і « Корней Корнеич », « Рак Чикибряк », « Пиявка », « Вупсень и Пупсень », « Пескарь Иванович »,; «Жаба Клава», « Бабочка », « Тетя Мотя », « Светлячки Тим и Дина », «Муравей», що створені режисером-постановником в ході виконання своїх обов'язків за договором на створення аудіовізуального твору від 30.03.2005;
- на підставі договору на створення аудіовізуального твору від 30.03.2005, керуючись законодавчими нормами країни реєстрації позивача і автора, Товариство набуло виключні права на спірні зображення персонажів в повному обсязі;
- відповідач, пропонуючи на своєму веб-сайті послуги проведення свят з метою одержання прибутку, виступає в якості фізичної особи - підприємця, а отже ці правовідносини мають господарський характер;
- наслідки укладення ліцензійного договору від 05.04.2018 ТОВ «Той Хауз» та індивідуальним підприємцем Беліковою О.М передбачені договором про надання ліцензії на використання фільму від 01.01.2017, укладеного Товариством та ТОВ «Той Хауз» (ліцензіат), за яким позивач надав ТОВ «Той Хауз» виключну ліцензію на використання фільму «Лунтік та його друзі»; додатком №1 до договору від 01.01.2017 про надання ліцензії на використання фільму від 01.01.2017, укладеного Товариством (ліцензіар) та ТОВ «Той-Хауз» (ліцензіат), узгоджено, що за використання ліцензії винагорода ліцензіара становить 50% від доходу ліцензіата; відповідно до вказаних ліцензійних договорів мінімальна сума винагороди, яку отримує Товариство за використання ліцензії, становить 150 000 рублів;
- Закон України «Про авторське право та суміжні права» не містить жодних вимог до строків чинності договорів та взагалі жодних вимог до способу обґрунтування розміру компенсації, окрім «комісійних платежів, що були б сплачені порушником, якби останній звернувся із заявою про надання дозволу», а тому розмір компенсації є обґрунтованим, що підтверджено належними та допустимими доказами;
- право забороняти третім особам використання персонажів фільму належить Товариству, права якого були порушені відповідачем та якому належить право на звернення до суду для стягнення компенсації.
17.05.2021 відповідач подав суду письмові пояснення, в яких фактично виклав доводи письмових пояснень, поданих суду 19.04.2021, та ,зокрема, зазначив, що: жодних посилань на обов'язковість наявності у продюсера авторських прав на фільм законодавство Російської Федерації не містить; посвідчення національного фільму не є належним та допустимим доказом наявності у Товариства виключного авторського права на дозвіл або заборону використання мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья» іншим особам; прокатне посвідчення, на яке посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, не є належним та допустимим доказом наявності у Товариства саме виключного авторського права на спірний твір, та відтак, права на пред'явлення позову у даній справі; у договорі на створення аудіовізуального твору від 30.03.2005 наведений перелік прав, які передані ОСОБА_1 . Товариству, проте серед переданих прав (право на дозвіл або заборону використання твору) іншими особами не зазначено, а тому таке право Товариству не належить; вважати умови ліцензійного договору від 05.04.2018 релевантними обставинами даної справи й, як наслідок, належним доказом розрахунку компенсації за нібито порушення авторського права, розумних підстав немає.
17.05.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.06.2021.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2021 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі, в тому числі і поданий позивачем диск.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в якій посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 19.07.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є м. Санкт-Петербург і якому присвоєно основний державний реєстраційний номер 1037843046141, що підтверджується свідоцтвом про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, серія 78 №4029105 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 17.09.2019 №ЮЭ9965-19-83751178.
Згідно з прокатним посвідченням Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 №214057306 права на фільм «Лунтик и его друзья» на території Росії належать Товариству; категорія права прокату - всі права; виробник - Товариство; країна - Росія; рік випуску - 2006.
Крім того, відповідно до посвідчення національного фільму №10998 продюсером анімаційного фільму «Лунтик и его друзья» (389 серій) є Товариство.
Судом встановлено, що зображення персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья», а саме «Лунтик» є частиною аудіовізуального твору, який може використовуватися самостійно, а тому розглядається судом як твір.
Згідно з експертним висновком дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів та адрес» від 09.09.2019 №156/2019-ЕВ проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінок за такими адресами у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - веб-сторінка №1) та ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - веб-сторінка №2) та за результатами дослідження веб-сторінки № 2 встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, такий текст: «ОРГАНИЗАЦИЯ ПРАЗДНИКОВ.... Лунтик… Одесса… Цена 2200 за персонажа за 1 час… НОМЕР_2....С радостью поможем организовать Ваш Праздник!... Позвоните нам НОМЕР_2 … Заказать Лунтика в Одессе вы сможете у нас Мы приезжаем со всей музыкальной аппаратурой и проводим программу от 1 до 2 часов». При цьому на досліджуваній веб-сторінці №2 завантажується зображення персонажу «Лунтик», який є персонажем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья».
13.08.2019 позивачем надіслано звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) - перевірити дотримання власником інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 обов'язку передбаченого статтею 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (далі - Закон), а саме: розміщення у вільному доступі на власному веб-сайті та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформацію про себе, передбачену даною статтею.
У листі від 03.09.2019 №2303-03/36557-09 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначило, що згідно з відповіддю від хостинг-провайдера абонентом (споживачем) послуг ТОВ «Хостінг Україна», який зареєструвався на їх сайті, прийняв умови договору щодо надання послуг для сайту «ІНФОРМАЦІЯ_4» та здійснює оплату таких послуг, є Шипков Юрій Михайлович .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Підприємця є 93.29 «Організування інших видів відпочинку та розваг».
Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону, і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв'язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт «а» статті 50 Закону).
Разом з тим, 30.03.2005 Товариством (Студія) і ОСОБА_1 (режисер-постановник) укладено договір на створення аудіовізуального твору (далі - Договір), за умовами якого:
- Студія доручає, а режисер-постановник зобов'язується створити аудіовізуальний твір - анімаційний серіал з робочою назвою «Ерошка» (далі - серіал (тривалість серіалу - 80 серій (тривалість серії - 4,5 хв.)), звук - стерео, формат - відео); термін створення серіалу - ІІІ квартал 2006 року (пункт 1.1 Договору);
- режисер-постановник передає Студії у повному обсязі на умовах, що визначаються Договором, належні йому виключні права на використання серіалу, включаючи права на його окремі юридично значущі елементи (включаючи, але не обмежуючись, художніми образами серіалу) (пункт 1.2 Договору);
- режисер-постановник дозволяє Студії здійснити оприлюднення створеного ним серіалу будь-яким способом, а також випустити в обіг екземпляри створеного серіалу на будь-яких видах матеріальних носіїв з метою ознайомлення шляхом зорового сприйняття невизначеного кола осіб (пункт 2.1 Договору);
- режисер-постановник передає Студії повністю виключні майнові права на використання серіалу:
Ч право записувати серіал усіма технічними способами, відомими чи невідомими в даний час, на всіх видах носіїв, всіх форматів, використовуючи будь-яке кадрування, в чорно-білому та/або кольоровому зображенні, з оригінальними або дубльованими звуками, з титрами і субтитрами;
Ч право відтворювати оригінали, дублі або копії серіалу, на всіх видах носіїв, зокрема: на кіно/або відеоплівці, CD, DVD або на інших носіях, відомих і/або тих, що розробляються в даний час; всіх форматів і всіма способами, відомими і/або тими, що розробляються в даний час; при цьому загальний тираж створюваних Студією або на її замовлення відеокасет формату VHS не повинен перевищувати 8 000 000 (вісім мільйонів) примірників; загальний тираж інших створюваних Студією або на її замовлення типів матеріальних носіїв не повинен перевищувати 2 000 000 (два мільйони) примірників; в разі виникнення необхідності збільшення зазначеного тиражу, сторони вирішують зазначене питання шляхом підписання додаткової угоди;
Ч право поширювати серіал будь-яким способом, в тому числі продавати, здавати в прокат тощо;
Ч право публічний показ серіалу в оригінальній версії, дубльований або субтитрований, у всіх платних або безкоштовних кінозалах, як в комерційному, так і в некомерційному секторі;
Ч право повідомляти серіал для загального відома шляхом передачі в ефір і/або подальшої передачі в ефір, на каналах як платного, так і безкоштовного телебачення;
Ч право повідомляти фільм для загального відома по кабелю, проводам, через супутник або за допомогою аналогічних засобів, на каналах як платного, так і безкоштовного телебачення;
Ч право розповсюдження в електронних мережах (право створення публічного доступу до серіалу за допомогою електронних мереж);
Ч право розмножувати всі уривки серіалу, а також всі фотографії та всі звукові і мовні елементи серіалу з метою використання їх усіма аудіовізуальними засобами, і, зокрема, на пластинках, плівках та графічних виданнях;
Ч права «remake», тобто право здійснювати постановку фільму після серіалу, що є предметом Договору, який повторює ту ж тему, ситуації, персонажів, діалоги та ін.;
Ч право «sequel», тобто право на продовження (розвиток) теми (сюжету) серіалу з використанням тих же персонажів;
Ч права на використання елементів (фрагментів, титрів, персонажів, зображення, декорацій, костюмів, бутафорії, теми та ін.) для виготовлення ігор, іграшок, інших товарів, творів пластичних або прикладних мистецтв або як елемента реклами будь-яких товарів, ідей, починань, здійснюваної в будь-якій формі, будь-яким способом і методом, і, в більш широкому понятті, будь-яке використання, що позначається поняттям «товар»;
Ч права на графічне зображення, зокрема, у вигляді книжкового і/або фотовидання з репродукціями кадрів з самого фільму або зроблених з нагоди постановки серіалу, для ілюстрації тексту в одній з форм публікацій і/або для виготовлення та реалізації поштових листівок, марок, плакатів, наклейок та ін.;
Ч право на мерчендайзинг, тобто право на комерційне використання серіалу шляхом виготовлення та розповсюдження товарів будь-якого виду (наприклад, іграшок, в т.ч. м'яких, спортивних товарів, товарів домашнього вжитку, друкованих товарів, предметів одягу, харчових продуктів та ін.), а також надання послуг (наприклад, в розважальних парках) за допомогою використання подій, імен, назв, персонажів, зображень та інших елементів серіалу, включаючи право на використання серіалу для виготовлення і розповсюдження ігор, комп'ютерних ігор і/або інших мультимедійних творів, включаючи інтерактивні комп'ютерні ігри;
Ч право на друк і суміжні друковані видання, тобто право на виготовлення, відтворення і поширення ілюстрованих або неіллюстрованих книг, зошитів, коміксів, electronic press kits та інших аналогових і цифрових текстових, аудіо-/відеоносіїв і електронних носіїв будь-яких видів, які виготовляються з використанням серіалу (шляхом передачі або переказу змісту фільму) - також у зміненій або у формі, що відрізняється - або за допомогою фотографічних, графічних або мальованих зображень серіалу;
Ч право на новелізацію, тобто право на створення книг до серіалу (в тому числі «звуковий» книги), що ґрунтується або не ґрунтується на сценарії, і використання у зазначеній книзі назви, персонажів, подій, імен, діалогів, зображень, кадрів з серіалу та інших юридично значимих елементів серіалу; вказане право включає в себе також право на використання подібної книги усіма відомими і невідомими в даний час способами без обмеження строком та територією;
Ч право на переклад на всі мови світу;
Ч право на переробку серіалу, тобто право за допомогою аналогових, цифрових та інших методів обробки (і при забезпеченні особистих немайнових прав авторів) скорочувати, розділяти серіал, вирізати окремі елементи серіалу, з'єднувати серіал з іншими творами або їх частинами, включаючи серіал в інші твори, перемонтувати, переривати серіал (в тому числі в рекламних цілях), змінювати музичний ряд, встановлювати нову назву або переробляти іншими способами, та використовувати перероблені версії всіма способами; включено також право з'єднувати серіал з аудіовідеозаписами, діапозитивами, фотографіями, текстом і іншими оптичними та акустичними елементами, а також з'єднувати серіал з програмним забезпеченням, яке дозволяє користувачам інтерактивно використовувати серіал (так звана електронна поставка); вказане право включає в себе також право необмежено використовувати елементи, що містяться в серіалі, дії, персонажі, характери, інші юридично значимі елементи та ідеї серіалу метою створення на їх основі нових творів (телевізійні серіали, римейки, приквели, сиквели, спін-офф і т.д.) (пункт 2.2 Договору);
- вказані у пунктах 2.1 та 2.2 Договору права на серіал передаються на весь термін дії авторського права та діють по всьому світу (пункт 2.3 Договору);
- права на аудіовізуальний твір передаються з моменту створення серіалу в будь-якій об'єктивній формі (пункт 2.4 Договору);
- сукупність переданих прав, передбачених Договором, береться в найзагальнішому сенсі і без будь-яких обмежень (пункт 2.6 Договору);
- режисер-постановник гарантує Студії, що він є законним власником прав, переданих за Договором, та гарантує Студії безперешкодне використання триманих нею прав (пункт 10.1 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 14.1 Договору).
15.06.2005 Товариством (Студія) і ОСОБА_1 (режисер-постановник) укладено додаткову угоду №2 до Договору (далі - Угода), за умовами якої:
- режисер-постановник передає Студії виключні права на використання в будь-якому форматі і будь-яким способом персонажів (зображення персонажів), зокрема, «Лунтик», створені режисером-постановником в ході виконання своїх обов'язків за Договором; зображення персонажів в паперовому вигляді, а також електронному вигляді в форматі .psd та .tiff, є додатком до Угодою та її невід'ємною частиною (пункт 1 Угоди);
- виключні права, які передаються за Угодою, на використання персонажа « Лунтик » означають в тому числі право на створення з його участю дитячого анімаційного серіалу під робочою назвою «Ерошка» (далі - серіал), а також право здійснювати і/або дозволяти такі дії, як щодо персонажа «Лунтик» безпосередньо, так і в складі серіалу:
Ч відтворювати твори;
Ч поширювати екземпляри творів будь-яким способом: продавати, здавати в прокат і так далі;
Ч імпортувати екземпляри твору з метою розповсюдження, включаючи примірники, виготовлені з дозволу власника виключних авторських прав;
Ч публічно показувати твори;
Ч публічно виконувати твори як у складі дитячого анімаційного серіалу, так і в складі будь-якого іншого похідного твору;
Ч повідомляти твори (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) для загального відома шляхом передачі в ефір і (або) подальшої передачі в ефір;
Ч повідомляти твори (включаючи показ, виконання або передачу в ефір) для загального відома по кабелю, проводам або за допомогою інших аналогових засобів;
Ч переробляти, аранжувати або іншим чином переробляти твори;
Ч повідомляти твори таким чином, при якому будь-яка особа може мати доступ до нього в інтерактивному режимі з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;
Ч використовувати частини, уривки, фрагменти творів в рекламних, комерційних, представницьких, презентаційних, демонстраційних, навчальних та інших цілях на розсуд Студії;
Ч комерційне використання творів шляхом виготовлення та розповсюдження товарів будь-якого виду (наприклад, іграшок, в т.ч. м'яких, спортивних товарів, товарів домашнього вжитку, друкованих товарів, предметів одягу, харчових продуктів тощо), а також надання послуг (наприклад, в розважальних парках), включаючи право на використання твору для виготовлення і розповсюдження ігор, комп'ютерних ігор і/або інших мультимедійних творів, включаючи інтерактивні комп'ютерні ігри;
Ч використання творів в друкованих виданнях, тобто право на виготовлення, відтворення і поширення ілюстрованих або неілюстрованих книг, зошитів, коміксів, electronic press kits та інших аналогових і цифрових текстових, аудіо-/відеоносіїв та електронних носіїв будь-яких видів або за допомогою фотографічних, графічних або мальованих зображень творів;
Ч будь-яке інше комерційне або некомерційне використання (пункт 2 Угоди);
- зазначені у пункті 2 Угоди виключні права на твори передаються на весь строк дії авторського права та діють по всьому світу (пункт 3 Угоди);
- виключні права на твори передаються з моменту підписання Угоди (пункт 4 Угоди);
- сукупність переданих прав, передбачених Угодою, береться в найзагальнішому сенсі та без будь-яких обмежень (пункт 5 Угоди);
- з усіх питань, які не врегульовані Угодою, сторони керуються положеннями Договору та чинним законодавством Російської Федерації (пункт 7 Угоди);
- Угода набирає чинності з моменту підписання та є невід'ємною частиною Договору (пункт 8 Угоди).
З огляду на наведене позивач є власником виключних майнових авторських прав на використання твору та виключне право на дозвіл використання твору іншими особами, на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лунтик и его друзья» та його складові частини.
Проте ні Договір, ані Угода не містять положень стосовно прав Товариства забороняти використання твору, тобто захищати передані йому за Договором і Угодою права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» з огляду на приписи ГПК щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.
Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
Згідно із статтею 9 Закону частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Частиною першою статті 440 ЦК України та частиною третьою статті 15 Закону передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Згідно з абзацом другом частини першої статті 32 Закону використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Пунктом «г» частини першої статті 52 Закону передбачено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Згідно з пунктом «г» частини другої статті 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Відповідно до підпунктів 51.2 і 51.3 пункту 51 Постанови №12 компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.
Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації.
У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.
Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.
У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.
Проте, пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки «інших виплат», про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені компенсації, пов'язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.
Отже, при визначені розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та застосовувати розрахункову величину у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.).
Крім того, згідно з частиною третьою статті 52 Закону суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Отже, Товариством документально не підтверджено наявність у нього виключних прав забороняти використання твору, тобто захищати передані йому за Договором і Угодою права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом, а тому Товариство є неналежним позивачем у даній справі.
За доводами Товариства є достатнім встановлення на підставі прокатного посвідчення юридичного факту наявності у Товариства виключних майнових прав на аудіовізуальний твір «Лунтик и его друзья». Для отримання дозвільного документу зверталася особа, яка має виключне право на використання фільму та з урахуванням пункту 18 Правил видачі, відмови у видачі та відкликання прокатного посвідчення на фільм, затверджених постановою Уряду Російської Федерації від 27.02.2016 №143, посвідчення не може бути видане іншим особам, оскільки вже видано прокатне посвідчення Товариству, що є власником виключних прав на цей фільм. Крім того, за наведеними Правилами разом з заявою про видачу прокатного посвідчення подають копії договору про відчуження виключного права, ліцензійний договір на відтворення, поширення, публічне виконання, доведення до загального відома аудіовізуального твору, що підтверджують право заявника на використання фільму способом (способами), зазначеними в заявці.
Суд вважає безпідставними посилання позивачем на вказані Правила, оскільки останні затверджені Урядом Російської Федерації через десять років після видачі Товариству прокатного посвідчення.
На підтвердження порушення відповідачем майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лунтик и его друзья» позивачем подано суду експертний висновок від 09.09.2019 №156/2019-ЕВ, згідно з яким проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки №1 і веб-сторінки №2 та за результатами дослідження веб-сторінки №2 встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, такий текст: «ОРГАНИЗАЦИЯ ПРАЗДНИКОВ.... Лунтик… Одесса… Цена 2200 за персонажа за 1 час… НОМЕР_2....С радостью поможем организовать Ваш Праздник!... Позвоните нам НОМЕР_2 … Заказать Лунтика в Одессе вы сможете у нас Мы приезжаем со всей музыкальной аппаратурой и проводим программу от 1 до 2 часов». При цьому на досліджуваній веб-сторінці №2 завантажується зображення персонажу «Лунтик», який є персонажем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Лунтик и его друзья».
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказав про те, що ним не надавалися наведені послуги.
Крім того, представником відповідача у судовому засіданні 19.07.2021 було зазначено про те, що відповідач мав намір укласти відповідний договір на використання наведеного персонажу, проте згодом підстава для укладення такого договору відпала.
В свою чергу, Товариством не було подано суду жодного доказу надання відповідачем послуг з організації свят за участю персонажу «Лунтик» та отримання Підприємцем прибутку за використання такого персонажу.
Також слід зазначити, що за наявною на веб-сайті «ІНФОРМАЦІЯ_4» інформацією з 2005 року послуги з організації свят надаються компанією «Horosho Event Group».
Відтак хоча Шипков Юрій Михайлович , який є власником вказаної веб-сторінки, і зареєстрований як фізична особа - підприємець з основним видом діяльності 93.29 «Організування інших видів відпочинку та розваг», проте вказаний факт не є підтвердженням порушення Шипковим Ю.М. виключних авторських прав на персонаж «Лунтик» як суб'єктом підприємницької діяльності.
Отже, Шипков Ю.М. як суб'єкт підприємницької діяльності є неналежним відповідачем у даній справі.
Що ж до визначення суми компенсації з посиланням на укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Той Хауз» та індивідуальним підприємцем Беліковою Ольгою Микитівною договір №05/04/УНО від 05.04.2018 про надання невиключної ліцензії, то слід зазначити таке.
Товариством (ліцензіар) і товариством з обмеженою відповідальністю «Той Хауз» (ліцензіат) 01.01.2017 було укладено договір (далі - Договір від 01.01.2017) про надання ліцензії на використання фільму «Лунтик и его друзья» протягом ліцензійного строку (період часу, протягом якого ліцензіат використовує ліцензію відповідно до пункту 3.1 договору) на ліцензійній території (територія усіх країн світу). Ліцензіат в свою чергу приймає ліцензію та виплачує роялті у відповідності до розділу 4 Договору від 01.01.2017 у розмірі 50% від доходу (додаток №1).
Відповідно до пункту 3.1 Договору від 01.01.2017 ліцензіар надає ліцензіату ліцензію на використання фільму такими способами:
- виключна ліцензія на використання назви фільму, персонажів фільму і фрагментів з фільму, в тому числі за участю персонажів при виробництві та розповсюдженні продукції (право на торгівлю супутньою продукцією), та постановці видовищних заходів на ліцензійній території з моменту набрання чинності Договору від 01.01.2017 та на весь строк дії виключного права на фільм;
- виключна ліцензія на використання фільму та/або персонажів фільму шляхом доведення до загального відома, тобто використання фільму та/або персонажів фільму таким чином, що будь-яка особа може отримати доступ до них з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором з моменту набрання чинності Договору від 01.01.2017 та на весь строк дії виключного права на фільм.
Пунктом 2.2 Договору від 01.01.2017 передбачено, що ліцензіар зобов'язується не використовувати самостійно і не передавати третім особам виключну ліцензію на використання фільму, передану ліцензіату відповідно до умов Договору від 01.01.2017.
Таким чином, наявність Договору від 01.01.2017 не створює будь-яких юридичних наслідків у Підприємця відносно Товариства, оскільки єдиною особою, яка має право надати субліцензію на використання персонажів фільму шляхом доведення до загального відома є товариство з обмеженою відповідальністю «Той Хауз».
З огляду на наведене позовні вимоги Товариства задоволенню не підлягають.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача слід покласти на Товариство.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Студия анимационного кино «Мельница» (общество з ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница») (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, 34, корпус 2, літера А) до фізичної особи - підприємця Шипкова Юрія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення 174 662,73 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
2. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Студия анимационного кино «Мельница» (общество з ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница») (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, 34, корпус 2, літера А).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Студия анимационного кино «Мельница» (общество з ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница») (193232, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, пр. Більшовиків, 34, корпус 2, літера А) на користь фізичної особи - підприємця Шипкова Юрія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 3 929 (три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 91 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 5 239 (п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 88 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26.07.2021.
Суддя О.В. Марченко