Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 3/733/353/21
Єдиний унікальний №733/713/21
Постанова
іменем України
26 липня 2021 року м.Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів не працюючого,
за ст.173, ч.1 ст.130 КУпАП,
09 червня 2021 року о 14 год 50 хв. ОСОБА_1 в смт Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області по вул.Гвардійська керував транспортним засобом SUZUKI, без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, 09 червня 2021 року близько 15 год 30 хв. ОСОБА_1 в смт Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області по вул.Гвардійська перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння висловлювалася нецензурною лайкою у відношенні перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність згідно ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у протоколах заперечив, вину в порушенні ПДР не визнав. При цьому, пояснив, що 09 червня 2021 року хоча і вживав алкогольні напої, проте мопедом не керував, в зв'язку з тим і відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Щодо вживання нецензурної лайки пояснив, що перехожих не ображав.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Зокрема, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР №012911 від 09 червня 2021 року, 09 червня 2021 року близько 15 год 30 хв. ОСОБА_1 в смт Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області по вул.Гвардійська перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння висловлювалася нецензурною лайкою у відношенні перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18№474746 від 09 червня 2021 року, 09 червня 2021 року о 14 год 50 хв. ОСОБА_1 в смт Парафіївка Ічнянського району Чернігівської області по вул.Гвардійська керував транспортним засобом SUZUKI, без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Згідно даних протоколів ОСОБА_1 відмовився надати пояснення, поставити свій підпис у протоколах, а також отримати їх копії.
Отже, протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що ОСОБА_1 керував мопедом з ознаками алкогольного сп'яніння та в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці за допомогою приладу «Алкофор 505» так і в лікарні.
Сумніви у правдивості письмових пояснень свідків, через те, що вони відібрані працівником поліції в суду не має, оскільки чинним законодавством не заборонено відібрання пояснень у свідків поліцейським, більш того, свідки, дають пояснення, які повністю узгоджуються з іншими докази у справі, і тому їх свідчення може братися до уваги при розгляді даної справи.
Крім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису події, яка сталася 09 червня 2021 року, наданого Прилуцьким районним відділом поліції ГУНП в Чернігівській області, підтверджується факт керування ОСОБА_1 мопедом, його зупинка працівниками поліції, які неодноразово пропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння чи то за допомогою спецзасобу чи то поїхати в лікарню. Зовнішні ознаки та поведінка (нецензурна лайка в громадському місці як у відношенні перехожих так і щодо працівників поліції, нестійка хода, незв'язна мова) ОСОБА_1 явно підтверджують перебування його в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 сам підтверджує вживання алкоголю. ОСОБА_1 відмовився як від підпису в протоколах, так і щодо отримання їх копій.
Суд вважає його належним доказом, який не викликає сумнівів, оскільки долучений до матеріалів провадження з посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, що складений відповідною посадовою особою, на його наявність.
Суд визнає даний відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколами про адміністративні правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме зафіксовано факт вчинення дрібного хуліганства та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі .
Вимогами статті 266 КУпАП та пункту 2.5 ПДР України на водіїв покладено додатково обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним дрібного хуліганства та порушення вимог пункту п.2.5. ПДР України, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вимогами статті 68 Конституції України визначено, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
ОСОБА_1 згідно інформаційної бази даних «ЦУНАМІ» та інформаційної підсистеми «АДМІНПРАКТИКА» Інформаційного потралу Національної поліції («Цунамі»), посвідчення водія не отримував.
При цьому суд керується роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", згідно з якими позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
За таких обставин не вбачається підстав для застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки останній посвідчення водія не отримував.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням характеру вчинених правопорушень, що відносяться до адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку та правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та керуючись ст.173, ч.1ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
Об'єднати адміністративні провадження №3/733/353/21 (єдиний унікальний №733/713/21) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та №3/733/354/21 (єдиний унікальний №733/714/21) відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП в одне провадження та присвоїти спільний номер провадження №3/733/353/21 (єдиний унікальний №733/713/21).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.173, ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу визначеного у постанові суду.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області.
Суддя Н.В. Фетісова