іменем України
21 липня 2021 року Справа № 655/655/20
Горностаївський районний суд Херсонської області
в складі: судді Посунько Г.А.
секретаря Бортнюк Л.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
04 вересня 2020 року ОСОБА_4 пред'явив позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (л/с 1-2).
Позивач ОСОБА_4 посилається в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що 13 березня 2019 року він придбав автомобіль "Renault Laguna". При експлуатації транспортного засобу виникла необхідність у його ремонті, а саме: заміна двигуна та усунення дрібних несправностей. Проведення ремонту автомобіля позивач доручив відповідачу. Сторони обумовили вартість ремонтних робіт в сумі 38000 грн. В подальшому позивач ОСОБА_4 передав відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 38000 грн. та автомобіль, а останній пообіцяв виконати ремонт транспортного засобу в строк до 16 листопада 2019 року. В порушення домовленості відповідач ОСОБА_2 не ремонтував автомобіль та відмовився повернути грошові кошти, отримані ним від позивача. За таких умов 16 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 власноручно склав та підписав боргову розписку, якою зобов'язався повернути позивачу ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 38000 грн. В борговій розписці сторони не визначили дати повернення боргу, тому позивач пред'явив відповідачу вимогу повернути грошові кошти в строк до 05 липня 2020 року. Після закінчення обумовленого строку відповідач добровільно не повернув борг. На підставі викладеного позивач ОСОБА_4 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 38000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
09 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та пояснень.
05 жовтня 2020 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (л/с 27-29), яким він заперечив проти позову.
Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, необхідно виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням його повернення та дати отримання коштів.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулась передача певної суми коштів саме в позику.
В розписці від 16 жовтня 2019 року не вказано відомостей про отримання грошових коштів в борг, не вказано дати повернення грошових коштів та не вказано адрес проживання свідків.
На підставі викладеного відповідач ОСОБА_2 просить суд відмовити в задоволенні позову через необґрунтованість.
12 листопада 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
26 січня 2021 року від позивача ОСОБА_4 надійшла заява про уточнення позовних вимог (л/с 48).
Своєю заявою позивач, посилаючись на ст.1053 ЦК України, вказує, що між сторонами в усній формі був укладений договір підряду, за умовами якого позивач ОСОБА_4 доручив відповідачу ОСОБА_2 здійснити ремонт автомобіля на суму 38000 грн. Позивач оплатив вартість ремонтних робіт, передавши відповідачу грошові кошти у вказаній сумі. Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання, не відремонтував автомобіль та не повернув позивачу отримані від нього кошти. 16 жовтня 2019 року борг, що виник з договору підряду, був замінений позиковим зобов'язанням відповідача, про що ним була складена боргова розписка. На підставі викладеного позивач ОСОБА_4 просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 38000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позов, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Додатково представник позивача пояснив, що 25 березня 2019 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 в усній формі був укладений договір підряду, за умовами якого позивач доручив відповідачу здійснити ремонт автомобіля "Renault Laguna", а саме: замінити двигун та усунути дрібні несправності. Сторони обумовили вартість ремонтних робіт в сумі 38000 грн., які позивач передав відповідачу в той же день - 25 березня 2019 року. Відповідач не виконав свої зобов'язання, не відремонтував автомобіль та не повернув позивачу отримані від нього кошти. 16 жовтня 2019 року борг, що виник з договору підряду, був замінений позиковим зобов'язанням відповідача ОСОБА_2 , про що ним була складена боргова розписка. Оскільки розпискою не було встановлено строк повернення позики, тому цей строк визначається моментом пред'явлення вимоги. 05 червня 2020 року позивач ОСОБА_4 пред'явив відповідачу ОСОБА_2 вимогу повернути борг до 05 липня 2020 року. Проте, в добровільному порядку відповідач борг не повернув. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивач ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 38000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 заперечили проти позову, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Додатково відповідач ОСОБА_2 пояснив, що між ним та позивачем ОСОБА_4 не було ніяких домовленостей щодо ремонту автомобіля позивача "Renault Laguna". Він ніколи не отримував від позивача ніяких грошових коштів. Між сторонами не було ніяких домовленостей щодо позики. Розписку, на яку посилається позивач, він власноручно написав та підписав внаслідок застосування до нього позивачем ОСОБА_4 психологічного тиску та погроз.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
З 13 березня 2019 року позивачу ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль "Renault Laguna".
25 березня 2019 року між сторонами в усній формі було укладено договір підряду, за умовами якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався в строк 16 листопада 2019 року виконати ремонт автомобіля "Renault Laguna" (заміна двигуна та усунення дрібних несправностей) за завданням його власника - позивача ОСОБА_4 , а останній зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.
25 березня 2019 року на виконання умов договору підряду позивач ОСОБА_4 здійснив попередню оплату виконаних робіт, сплативши відповідачу ОСОБА_2 вартість ремонтних робіт в сумі 38000 грн.
Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.2 ст.837 ЦК України д оговір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч.1 ст.846 ЦК України с троки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ч.2 ст.846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.1 ст.849 ЦК України з амовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Згідно ч.2 ст.849 ЦК України я кщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно ч.3 ст.849 ЦК України я кщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
В обумовлений сторонами строк відповідач ОСОБА_2 не виконав ремонт автомобіля "Renault Laguna", внаслідок чого в нього виник борг перед позивачем ОСОБА_4 в розмірі отриманої попередньої оплати - в сумі 38000 грн.
16 жовтня 2019 року борг, що виник з договору підряду, сторони замінили позиковим зобов'язанням.
Вказані обставини підтверджуються борговою розпискою, складеною 16 жовтня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 , оригінал якої приєднано до матеріалів цивільної справи (л/с 30).
З боргової розписки вбачається, що ОСОБА_2 винен ОСОБА_4 за ремонт автомобіля "Renault Laguna" грошові кошти в сумі 38000 грн., які зобов'язується повернути.
Згідно ч.1 ст.1053 ЦК України за д омовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Згідно ч.2 ст.1053 ЦК України з аміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
Новація - це угода про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв'язку сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Д оговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що між ним та позивачем ОСОБА_4 не було ніяких домовленостей щодо ремонту автомобіля, він ніколи не отримував від позивача ніяких грошових коштів, між сторонами не було ніяких домовленостей щодо новації боргу в позикове зобов'язання.
Так, на підтвердження цих пояснень відповідач не надав суду жодних доказів. При цьому, пояснення відповідача повністю спростовуються поясненнями позивача та представника позивача, а також оригіналом боргової розписки, складеної 16 жовтня 2019 року відповідачем ОСОБА_2 , в якій він підтвердив наявність в нього боргу перед позивачем ОСОБА_4 в сумі 38000 грн.
Згідно ч.1 ст.218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що боргову розписку він написав та підписав внаслідок застосування до нього позивачем ОСОБА_4 психологічного тиску та погроз.
Так, на підтвердження цих пояснень відповідач не надав суду жодних доказів, а позивач та представник позивача заперечують проти цих пояснень, надавши оригінал боргової розписки, складеної та підписаної власноручно відповідачем ОСОБА_2 .
Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що боргова розписка не може бути належним доказом боргового зобов'язання через відсутність в ній дати повернення боргу.
Так, згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
В судовому засіданні встановлено, що 05 червня 2020 року позивач ОСОБА_4 пред'явив відповідачу ОСОБА_2 вимогу повернути борг в сумі 38000 грн. в строк до 05 липня 2020 року, направивши про це письмове повідомлення (л/с 4). Це повідомлення відповідач ОСОБА_2 отримав 12 червня 2020 року, що підтверджується його підписом на поштовому повідомленні (л/с 5).
Суд критично оцінює пояснення відповідача ОСОБА_2 про те, що боргова розписка не може бути належним доказом боргового зобов'язання через відсутність в ній відомостей про місце проживання свідків.
Так, інформація про місце проживання свідків не відноситься до істотних умов договору підряду та договору позики. При цьому, в ході розгляду даної цивільної справи сторони не заявляли клопотань про допит свідків, вказаних в борговій розписці.
Таким чином суд робить висновок, що боргове зобов'язання в сумі 38000 грн., яке виникло у відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_4 з договору підряду, у встановленому законом порядку сторони замінили позиковим зобов'язанням.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не виконав свого боргового зобов'язання у визначений сторонами строк та не повернув позивачу ОСОБА_4 грошові кошти.
Отже, розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_5 за договором позики становить 38000 грн., які відповідач повинен був повернути в строк до 05 липня 2020 року.
Згідно ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України я кщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України п озичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 38000 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України суд вважає можливим стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 понесені ним та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн., в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Керуючись ст.ст.11, 202, 203, 218, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 629, 837, 846, 849, 1046, 1047, 1049, 1053 ЦК України, ст.ст.4 - 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Горностаївка Херсонської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,
на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт.Чаплинка Херсонської області, проживаючого в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ,
заборгованість за договором позики в сумі 38000 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн., всього - 38768,40 грн. (Тридцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене (з врахуванням положень п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Горностаївський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 26 липня 2021 року.
Суддя Посунько Г.А.