19 серпня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м Києва у складі:
головуючого Полтавцевої Г. А.
суддів Глиняного В.П., Чорного О.М.,
з участю прокурора Галицької Ю.Г,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 травня 2009 року по розгляду її скарги на постанову про порушення кримінальної справи,
Постановою від 22 травня 2009 року Святошинський районний суд м. Києва відмовив ОСОБА_1 у задоволенні скарги на постанови слідчого в ОВС відділу «ОВС і 03» СУ ГУ МВС України у Донецькій області від 24 грудня 2007 року та від 01 лютого 2008 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальних справ, відповідно, за ст. 191 ч.2 КК України та за ст. 191 ч.5 КК України.
Як зазначив суд, ОСОБА_1 не є особою, яка має право оскаржувати вказані постанови про порушення кримінальних, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що постанови про порушення кримінальних справ щодо ОСОБА_2 порушують її права та законні інтереси.
В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду посилаючись на те, що вона прийнята з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Скаржник вважає, що суд не дав належної оцінки її доводам про те, що постанови про порушення кримінальних справ стосуються її особисто, так як вона протягом 2002-2006 років виконувала обов»язки секретаря керівних органів КП «Зуївський енергомеханічний завод» - конференції учасників правління і в її обов»язки входило фіксування ходу засідань керівних органів підприємства та підписання протоколів. Зокрема, вона виготовляла
Справа № 10-1297\09 Кат. ст. 236-8 КПК Головуючий у першій інстанції Ясельський A.M. Доповідач Глиняний В.П. протокол конференції від 02.06.2006 року та разом із ОСОБА_2 підписувала його. Тому на її думку у слідчого не було підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, а самі постанови про порушення кримінальних справ безпосередньо порушують її права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, яка заперечує проти вимог апеляції, перевіривши матеріали по розгляду скарги та матеріали на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути задоволені за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, та не вправі розглядати заздалегідь та вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. В ході розгляду скарги суд повинен заслухати пояснення особи, яка подала скаргу, прокурора, дослідити матеріали, які стали підставою для порушення справи, і в залежності від дотримання при порушенні кримінальної справи вимог ст. ст. с94, 97, 98 КПК України, прийняти відповідне рішення, мотивувавши його належним чином.
Як вбачається з оскарженої постанови, ці вимоги кримінально-процесуального закону судом при розгляді скарги ОСОБА_1 дотримані. Суд отримав пояснення від представника скаржниці, дослідив матеріали, на підставі яких були порушені кримінальні справи, та обгрунтовано дійшов висновку про відсутність даних, які б свідчили про порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 вищезазначеними постановами слідчого.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він грунтується на матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальних справ саме щодо ОСОБА_2 При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що сам ОСОБА_2 не оспорює порушення щодо нього кримінальних справ та не уповноважував ОСОБА_1 оскаржувати постанови про порушення вказаних кримінальних справ.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляції про порушення прав та законних інтересів скаржниці оскарженими нею постановами слідчого, оскільки з наявних матеріалів цього не вбачається, як і відсутні в них дані, за якими ОСОБА_1 слід вважати службовою особою.
За наведеного, підстав для задоволення апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 липня 2009 року по розгляду її скарги на постанови слідчого в ОВС відділу «ОВС і 03» СУ ГУ МВС України в Донецькій області від 24 грудня 2007 року та 01 лютого 2008 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 191 ч.2 та 191 ч.5 КК України, залишити без змін.