МСП-03110, м. Київ-110, вул. Солом'янська, 2-а
10-1397/09
07 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді: Приндюк М. В.,
суддів: Чорного О.М., Мацелюха П.С.,
з участю прокурора: Василина А.Р.,
захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
апеляції ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2
на постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2009 року,
встановила:
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2009 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Тетерука Є.В. від 19 травня 2009 року про порушення кримінальної справи № 07-5659 відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник скаржника та сам скаржник звернулись з апеляціями, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанії та постановити рішення про задоволення скарги, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вони звертають увагу на поверховість, неповноту та однобічність судового розгляду, що виразилося у неналежному дослідженні судом відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників, які підтримали апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляцій, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 236-7 КПК України із скаргою, в якій просив скасувати постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Тетерука Є.В. від 19 травня 2009 року про порушення кримінальної справи № 07-5659 відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, вислухав пояснення захисників, прокурора, і дійшов висновку, що при постановленні рішення, слідчим було дотримано вимог діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення місцевого суду колегія суддів вважає обгрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення спрви, та не вправі заздалегідь та вирішувати ті питання, які вирушуються судом при розгляді справи по суті.
З постанови про порушення кримінальної справи від 19 травня 2009 року вбачається, що 14 листопада 2006 року о 20 годині 35 хвилин ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем марки «Audi S6», державний номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по вул. Електриків з боку пров. Електриків в напрямку просп. Московського, навпроти будинку № 19, в м. Києві, створив перешкоду для руху, що загрожувала життю громадян, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував за її зміною, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, за відсутності дорожньої розмітки не врахував ширину проїзної частини свого напрямку руху та габарити транспортних засобів і безпечні інтервали між ними, при зустрічному роз'їзді невірно визначив межі проїзної частини, не дотримуючись вимог щодо руху транспортного засобу якнайближче до правого краю проїзної частини, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, яка рухалась в зустрічному напрямку руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Chevrolet Aveo», державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_6 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
За таких обставин, слідчий прийшов до висновку, що порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.1, 11.2 та 11.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, в його діях містяться ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Дослідивши матеріали справи, районний суд дійшов висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи викладені дані, які є достатніми для висновку про існування подій злочинів, вказанні статті кримінального закону, за ознаками яких порушена кримінальна справа, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
Тому суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, оскільки на даній стадії розгляду неможливо перевірити доводи скаржника щодо невідповідності та недостатності доказів його вини, так як встановлення таких обставин належить до компетенції слідчих органів під час досудового слідства в межах порушеної кримінальної справи, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину і аж ніяк не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.
Посилання в апеляції на те, що суд при винесенні постанови не врахував наявну суперечливість протоколів допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6. та дав невірну оцінку висновку дорожньо-технічної експертизи є також необгрунтованими, бо з'ясування даних обставин справи, в цьому конкретному випадку, стосується предмету доказування у справі, а тому не можуть бути перевірені в порядку ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи наведене, постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, а апеляції скаржника та його захисника такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляції скаржника ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Тетерука Є.В. від 19 травня 2009 року про порушення кримінальної справи № 07-5659 відносно ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - залишити без зміни.