12 серпня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Полтавцевої Г. А.
суддів: Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.
за участю прокурора: Карпука Ю.А.
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
скаржника: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 липня 2009 року, -
Цією постановою залишена без задоволення скарга адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва від 18 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно їх підзахисного як лікаря нарколога за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи у слідчого були приводи і підстави для її порушення, оскільки в наданих матеріалах міститься достатньо даних, що вказують на наявність події злочину, а посилання адвоката на те, що ОСОБА_3 не є суб'єктом даного злочину, оскільки не є службовою особою, не можуть бути взяті до уваги, так як не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи, в яких містяться відповідні данні на підтвердження посадового становища останнього.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокати в інтересах скаржника звернулися з апеляцією, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити скаргу, оскільки судом були допущенні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону України, що призвело до невідповідності
Справа № 10-1453/2009
Категорія КК: ст. 236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції - Овсепян Т.В.
Доповідач: Чорний О.М.
висновків суду фактичним обставинам справи. Вони посилається на невірне визначення судом даних, які можуть бути підставами для порушення справи, та безпідставне залишення поза увагою того факту, що ОСОБА_3 не є суб'єктом даного злочину, оскільки не є службовою особою, тобто, на їх думку, постанова про порушення справи прийнята без дотримання вимог КПК за надуманих обставин.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника та його адвокатів на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокати звернулися до суду зі скаргою, в якій просили скасувати постанову слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва від 18 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно їх підзахисного як лікаря нарколога за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та постановити рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, та дослідив матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, вислухав адвокатів, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обгрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ст. 236 8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом слідства події злочину, а підставою до порушення даної справи послугували матеріали, проведеної за даним фактом, перевірки.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
Тому, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, вказавши про неможливість на даній стадії розгляду перевірити достатності доказів для доведеності вини ОСОБА_3, оскільки встановлення таких обставин належить до компетенції слідчого під час досудового слідства, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак злочину і аж ніяк не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.
Твердження апелянта про необгрунтованість порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за даною нормою закону, з посиланням на те, що він не є суб'єктом даного злочину, бо не є службовою особою, не можуть бути взяті до уваги, оскільки в матеріалах перевірки міститься достатньо даних на обгрунтування факту виконання останнім саме посадових обов'язків на підставі відповідної інструкції лікаря-нарколога.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обгрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію адвокатів в інтересах скаржника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 липня 2009 року, якою залишена без задоволення скарга адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого прокуратури Шевченківського району м. Києва від 18 червня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно їх підзахисного як лікаря нарколога за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, - залишити без змін, а апеляцію адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.