12 серпня 2009 року Колегія суддів судової палати
в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Полтавцевої Г. А.,
суддів Лук'янець Л.Ф., Чорного О.М.,
з участю прокурора Приза А.А.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію
прокурора, який приймав участь в розгляді скарги судом першої інстанції, на
постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2009 року про
скасування постанови прокурора відділу нагляду за додержанням законів
органами податкової міліції при провадження оперативно-розшукової
діяльності та дізнання Генеральної прокуратури України Приза А.А. від
09.11.2006 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених осіб, які діяли від імені ОСОБА_4, за ознаками
злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, в
частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3,
Встановила:
Постановою суду задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання Генеральної прокуратури України Приза А.А. від 09.11.2006 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених осіб, які діяли від імені ОСОБА_4, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3
Своє рішення суд обгрунтував тим, що матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, не містять достатніх фактичних даних про наявність в його діях ознак злочинів,
Справа № 10-1443\09
Головуючий у 1 інстанції Білоцерківець О. А.
Доповідач - Лук'янець Л.Ф.
передбачених ст. ст. 212 ч. 3, 205 ч. 3, 358 КК України, а висновки прокурора в постанові про порушення кримінальної справи є припущеннями.
На дану постанову суду подана апеляція прокурором, що приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції, який просить скасувати постанову суду, а скаргу захисника залишити без задоволення, посилаючись на те, що судом не в повній мірі досліджені матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, оскільки висновки суду не відповідають матеріалам справи, в яких містяться документи, що свідчать про наявність підстав до порушення кримінальної справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення захисника, який вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, та матеріали судової справи, обговоривши доводи апеляції та доповнення до неї, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З постанови про порушення кримінальної справи видно, що приводом та підставами до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в матеріалах перевірки податкового законодавства стосовно службових осіб ТОВ «Росток-Експо».
Із змісту постанови вбачається, що директором ТОВ «Росток-Експо» в період з 01.04.2005 року по 30.09.2005 року при проведенні фінансово-господарських операцій з придбання та реалізації комплектуючих будівельних матеріалів необгрунтовано включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 5817222, 24 грн., оскільки постачальники ТОВ «ТД «Северо-Захід», ТОВ «КТД «Кільця Сатурну», ПП «Роланд-Трейд-Груп», яким ТОВ «Росток-Експо» перерахувало відповідні суми податку на додану вартість і, які повинні були їх сплатити до Державного бюджету України у відповідних податкових періодах, такі суми в податкових деклараціях з податку на додану вартість не відображали та до бюджету не сплачували.
Розглядаючи скаргу, суддя, відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав прокурора, захисника, дослідив матеріали справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і прийшов до висновку, що прокурором проігнорована постанова Печерського районного суду м. Києва від 20.07.2006 року, якою скасована постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тому кримінальна справа не може бути порушена за тими ж обставинами.
Крім того, в постанові суду зазначено, що надані суду матеріали не містять достатніх фактичних даних, які давали б підстави вважати, що в діях ОСОБА_3 є ознаки злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч. 3, 205 ч. 2, 358 ч.3..
Такий висновок суду колегія суддів вважає обгрунтованим і з ним погоджується з таких підстав.
З матеріалів справи, які стали підставою до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3, вбачається, що відповідно акту № 696/237/33000291 від 123.03.2006 року, складеного Васильківською ОДПІ за результатами планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «Росток-Експо», цим товариством необгрунтовано включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 5817222, 24 грн..
Однак, з матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Росток-Експо» перерахувало відповідні суми податку на додану вартість постачальникам: ТОВ «ТД «Северо-Захід», ТОВ «КТД «Кільця Сатурну», 1111 «Роланд-Трейд-Груп» і, які повинні були їх сплатити до Державного бюджету України у відповідних податкових періодах, але ці підприємства такі суми в податкових деклараціях з податку на додану вартість не відображали та до бюджету не сплачували.
В матеріалах справи також відсутні будь-які документи, пояснення, чи інші дані про причетність ОСОБА_3 до діяльності цих підприємств, а відповідно і до несплати ними податку на додану вартість.
З цих підстав, судом першої інстанції прийняте вірне рішення про відсутність підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками вищезазначених злочинів.
Суд першої інстанції дослідив виконання органом досудового слідства вимог ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи і обгрунтування своїх висновків виклав у мотивувальній частині постанови, з яким колегія суддів погоджується.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 липня 2009 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання Генеральної прокуратури України Приза А.А. від 09.11.2006 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та невстановлених осіб, які діяли від імені ОСОБА_4, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 КК України, залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.