Справа №33-227/09 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 8 ЗУ «Про Очеретяний В.А.
боротьбу з корупцією»
"26" червня 2009 р. м. Черкаси
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області Швидкий Д.М., при секретарях Бурхан Л.М., Плодистій Л.О., з участю прокурора Халявко В.Я та представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_2, що надійшли з Уманського міськрайонного суду Черкаської області, за протестом прокурора, -
встановив:
Постановою судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2009 року у притягненні -
ОСОБА_2, 1966 року народження, жительки АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відмовлено, провадження по справі закрито.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона працюючи на посаді державного виконавця Уманського міськрайонного відділу Уманського міськрайонного управління юстиції, являючись уповноваженою особою на виконання функцій держави 7 категорії 13 рангу, діючи всупереч вимог п. «г» ч.ч. 1,3 ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією», яким передбачена пряма заборона в наданні незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень, маючи на виконанні виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на користь ОСОБА_5 для утримання двох дітей, отримавши від ОСОБА_5 заяву від 16 жовтня 2008 року про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, нехтуючи своїми обов'язками, вчинила наступні проступки:
• - надала незаконні переваги ОСОБА_5 в підготовці та прийнятті нормативно-правових актів, в порушення ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», не звернулась до суду з поданням про розшук боржника, чим сприяла останньому в ухиленні від сплати аліментів;
• - в порушення ст.88 ЗУ «Про виконавче провадження» не звернулась до прокуратури м. Умань з поданням про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України, хоча нею було попереджено останнього про те, що у разі несплати частини заборгованості по аліментам до 15.03.2009 року, стягнення буде проведено в примусовому порядку шляхом обернення стягнення на майно, а в разі його відсутності до прокуратури м. Умань будуть направлені матеріали про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України у зв'язку із злісним ухиленням від сплати аліментів, бо станом на 01.03.2009 року заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_4 за період травня 2006 року по лютий 2009 року становить 12514,80 грн.;
- нехтуючи своїми обов'язками, в порушення ЗУ «Про звернення громадян» у визначені строки не надала заявниці ОСОБА_5 відповідь про прийняття рішення по її заяві від 16 жовтня 2008 року.
Таким чином ОСОБА_2 своїми діями скоїла адміністративне правопорушення (корупційне діяння), передбачене ч.1 п. «г» ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією». Постановою судді Уманського міськрайонного суду відмовлено в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 8 Закону України «Про боротьбу з корупцією», провадження по справі закрито.
На вказану постанову поданий протест, в якому прокурор просив рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративних проступків, передбачених п. «г» ч. 1 ст. 5, п. «г» ч.3 ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією».
ОСОБА_2 подала заперечення на протест прокурора м. Умані, в якому просила протест прокурора м. Умані відхилити, а постанову Уманського міськрайонного суду від 30.03.2009 року залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення протесту, доводи ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, про залишення постанови судді без змін, вивчивши матеріали та перевіривши доводи протесту вважаю, що він до задоволення не належить з наступних підстав.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком)визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.3 п. «г» ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», державний службовець, який є уповноваженою особою на виконання функцій держави, не має права надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень, а за змістом п. «г» ч. 1 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовим актом, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, посилаючись на надання ОСОБА_2 незаконних переваг ОСОБА_4, в ній не мотивовано у чому полягають ці переваги перед ним, і хто є потерпілою стороною. Крім того не зазначено, у чому незаконність рішень ОСОБА_2 і чому вони не скасовані в установленому законом порядку, яким конкретно (а не у загальному) правовим актом передбачена інформація, яку не надала ОСОБА_2 заявниці ОСОБА_5.
Також, згідно з положенням п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» відповідальність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за надання незаконних переваг фізичним чи юридичним особам під час підготовки чи прийняття рішень може настати лише в тому випадку, якщо вона дійсно надавала такі переваги.
При цьому корупційний зміст надання незаконних переваг полягає в тому, що особа в умовах проведення спеціальної процедури ( конкурсу чи тендеру) готує або приймає таке рішення на користь одного із претендентів, яким фактично порушує законне право переможця і надає перевагу тому, хто в даному конкретному випадку мав визнаватися переможеним.
Таким чином, надання спеціальним суб'єктом незаконних переваг фізичним чи юридичним особам під час готування або прийняття рішень може набувати характеру корупційних лише в тому разі, коли такі дії мали місце в умовах спеціальної, законодавчо визначеної процедури, якою передбачена можливість надання переваг.
Якщо ж особа готує чи приймає незаконне рішення поза межами спеціальної процедури, то мова може йти про її відповідальність (за умови доведеності винуватості) за конкретно вчинені дії, але не за спеціальним законом, яким є Закон України «Про боротьбу з корупцією».
Отже, в даній справі дії ОСОБА_2 аж ніяким чином не пов'язані з тим, що вона проводила конкурс чи тендер.
Таким чином ні ті обставини, що ОСОБА_2 не звернулася до суду з поданням про розшук боржника, ні ті обставини, що вона не звернулася до прокуратури з проханням про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, не може розцінюватися як корупційне діяння.
У даному випадку мова могла йти лише про дисциплінарну чи іншу передбачену чинним законодавством відповідальність.
Відповідно до п. «г» ч.ч. 1,3 ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» умовно відповідальності за передбачене ними правопорушення є умисний характер вини особи, яка їх вчинила. Проте, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 не звернулася до прокуратури з поданням про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів, з поданням до суду про розшук боржника та не надала відповіді ОСОБА_5 на її листа у зв'язку з тим, що виконавче провадження за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_4 аліментів, було зупинено. А відповідно до п.6 ст.36 ЗУ «Про виконавче провадження» впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не проводяться.
Таким чином ОСОБА_2, в даному випадку, діяла в рамках закону.
За таких обставин прийняти рішення про умисний характер дій ОСОБА_2, які складають суб'єктивну сторону складу корупційних правопорушень, передбачених п. «г» ч.ч. 1,3 ст. 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією», у органу прокуратури підстав не було.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 зловживала наданим їй повноваженнями і при цьому керувалась власними корисливими чи іншими інтересами, або діяла у такий спосіб в інтересах третіх осіб.
Ці обставини також свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 корупційного правопорушення.
При таких обставинах постанова судді, якою відмовлено у притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 8 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» є законною, обґрунтованою і скасуванню не підлягає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст.293, 294 КУпАП, -
постановив:
Постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 березня 2009 року, якою відмовлено в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за корупційні діяння залишити без змін, а протест прокурора міста Умані - без задоволення.
Постанова набирає чинності негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.