Справа №22ц-1403/2009 р Головуючий по першій інстанції
Категорія: 5 Смоляр А.О.
Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.
іменем України
15 липня 2009 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Качана О.В., Захарової А.Ф.
при секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у володінні будинком шляхом знесення самочинно побудованого гаражу,
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у безпечному користуванні будинком шляхом знесення самочинно побудованого відповідачем гаражу. Посидається на те, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 27.05.1991року за № 407. Відповідач є його сусідом і володіє будинком АДРЕСА_2. Будинок відповідача розташований на суміжній земельній ділянці розміром 0,20 га. Відповідач у 2006 році без дозволу управління архітектури Черкаської районної державної адміністрації, без погодження з відповідними службами самочинно збудував на недопустимо малій відстані від домоволодіння позивача на своїй земельній ділянці гараж. Існування збудованого гаража є небезпечним для користування позивачем та його сім'єю житловим будинком, враховуючи, що відповідач може зберігати (чи зберігає) в гаражі легкозаймисті речовини, що становить небезпеку у випадку пожежі. Порушення відповідачем протипожежних вимог підтверджено листом головного інспектора Черкаського району з пожежного нагляду № 163 від 15.05.2006 року.
У зв'язку з грубим порушенням відповідачем відстані від межі від житлового будинку позивача, він був змушений звернутися в Управління архітектури Черкаського району. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю щодо факту грубого порушення відповідачем будівельних норм було складено протокол №3 від 19.04.2006 року та постановою про адміністративне правопорушення від 21.04.2006 року ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності.. Крім того інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 21.04.2006 року внесено припис № 3, яким зобов'язано відповідача знести самочинно збудовану на відстані 5 метрів від житлового будинку господарську споруду.
Оскільки вказаний припис відповідачем було проігноровано, позивач був змушений звернутися до суду, просив усунути перешкоди в безпечному користуванні належним йому будинком шляхом задоволення його позову.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у володінні будинком і знесенні самочинно побудованого гаражу відмовлено. Відмову суд мотивував тим, що відповідач отримав в установленому порядку дозвіл на будівництво, при інвентаризації спірний сарай (гараж) не визнаний незаконною спорудою, будівництво сараю (гаража) розпочалося в 1984 році коли діючі будівельні норми та правила дозволяли таке будівництво.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач в своїй апеляційній скарзі вказує, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Порушення вбачає у тому, що суд не залучив до участі в справі належну третю особу - Державну інспекцію архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області, до компетенції якої відноситься здійснення контролю за будівництвом. Висновки суду не відповідають обставинам справи - наданими доказами встановлено істотні порушення будівельних норм при будівництві. Просить рішення скасувати та винести нове, яким повністю задовольнити позов, або направити справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню по наступних мотивах.
Як вбачається із матеріалів справи суд позову по суті не розглядав.
Зокрема, із змісту позовної заяви та наявних у справі доказів вбачається, що позивач просив усунути перешкоди в користуванні своїм майном шляхом знесення самовільно збудованого відповідачем гаража. Відповідач у своїх запереченнях вказує на забудову на території садиби з дозволу міської ради сараю, який входить до плану забудови. Судом не встановлено яка споруда є предметом спору - гараж чи сарай.
Колегією у судовому засіданні досліджено докази, які за показами відповідача він пред'являв до суду першої інстанції - свідоцтво на забудову садиби від 17.03.1983 року та план забудови. Вказаними документами надано дозвіл ОСОБА_5 на будівництво на території садиби сараю розміром 4,76x5,4 метрів. Невідомими особами у невстановлений час на вказаних документах зроблено виправлення в розмірах забудови та назві забудови. Розміри змінено на 5,8x8,6 м, назву на "літня кухня (гараж)". Що стало підставою для внесення виправлень, судом не встановлено.
За наявності вказаних суттєвих суперечностей суд на підставі вимог ст. 130 ЦПК України у попередньому судовому засіданні зобов'язаний визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору, з'ясувати якими доказами сторони обґрунтовують вимоги та заперечення. Із змісту протоколу та ухвали попереднього судового засідання вбачається, що вказаних вимог процесуального закону суд не виконав. Не усунув вказаних суперечностей суд і під час розгляду справи по суті. Вказане порушення процесуального закону потягло за собою винесення незаконного рішення.
Всупереч вимогам процесуального закону суд послався у рішенні на докази, які не були предметом судового дослідження - дозвіл на побудову сараю (гаражу).
Із змісту судового рішення та матеріалів справи вбачається, що суд не встановив яка ж споруда є предметом спору - гараж, як вказує позивач, чи сарай, як вказує відповідач. Оскільки суд фактично не розглянув позовних вимог, усунути цей недолік винесенням додаткового рішення неможливо, в силу вимог ст. 311 ІДПК України рішення підлягає скасуванню, матеріали справи направленню до суду першої інстанції для повторного розгляду.
При повторному розгляді справи слід встановити, на забудову якої споруди надано дозвіл виконкомом Свидівської сільської ради, яка споруда і коли збудована фактично, чи не є споруда самовільною забудовою, які ДБН діяли на час надання дозволу та проведення забудови спірної споруди, чи відповідає споруда діючим на час дачі дозволу та забудови вимогам ДБН.
При повторному розгляді слід виходити із змісту ст. 391 ЦК України -власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном. При цьому законом не заборонено захист такого права шляхом знесення інших самочинно збудованих споруд. Однак слід врахувати, що знесення можливе лише за умови неможливості перебудови, переобладнання спірної споруди з метою приведення її до вимог ДБН.
Стосовно заміни третьої сторони у справі на Державну інспекцію архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області слід виходити із вимог ст. 35 ЦПК України - чи вплине рішення суду на права і обов'язки інспекції.
Керуючись ст. 307, 301, 315 ЦПК України, колегія
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у володінні будинком і знесенні самочинно побудованого гаражу задовольнити частково, рішення суду скасувати, матеріали справи направити до Черкаського районного суду Черкаської області для повторного розгляду.
Ухвала колегії набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення.