Справа №22ц-1387/2009 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія - 27 Манько М.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко В.Д.
"15" липня 2009 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Іваненка В.Д.
суддів Захарової А.Ф., Качана О.В.
при секретарі Кияниченко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ЗАТ «ПриватБанк» на рішення Смілянського міськрайонного суду від 29 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «ПриватБанк» про захист прав споживача у зв'язку з одностороннім підвищенням відсоткової ставки за користування кредитом та стягнення моральної шкоди , -
встановила
Звертаючись з позовом ОСОБА_3 вказував, що 23 травня 2007 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № CSSOGA 00000207, за яким банк надав йому споживчий кредит в сумі 105 000 грн. на строк 10 років зі сплатою щомісячних відсотків у розмірі 1,17% на суму залишку заборгованості, а на рік -14,04%.
14 січня 2009 року він отримав від банку повідомлення проте, що з 01 лютого 2009 року відсоткова ставка за його кредитним договором складатиме 26,88% річних.
Вважаючи дії банку неправомірними, з врахуванням зміни позовних вимог, просив суд визнати недійсним одностороннє збільшення банком відсоткової ставки за його кредитним договором до 26,88% річних.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 травня 2009 року визнано недійсним підняття в односторонньому порядку ЗАТ КБ «Приватбанк» відсоткової ставки з 14,04% річних до 26,88% річних за кредитним договором від 23 травня 2007 року укладеного між ОСОБА_3 та банком.
Зобов'язано ЗАТ КБ «Приватбанк» з 1 лютого 2009 року провести перерахунок відсотків за даним кредитним договором з розрахунку 14,04 % річних . Стягнуто із ЗАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави 51 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі представника ЗАТ «ПриватБанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові. Посилається на те, що суд помилково застосував вимоги ст.1056-1 ЦК України до відносин, що виникли між позивачем та банком.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу з таких підстав.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд на підставі поданих сторонами і належно оцінених доказів повно встановив фактичні обставини справи та правильно вирішив спір сторін на підставі норм закону, які регулюють спірні правовідносини.
Вирішуючи справу суд виходив з того, що підвищивши без попереднього узгодження із ОСОБА_3 процентну ставку за його кредитним договором, банк порушив вимоги ст.1056-1 ЦК України згідно якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком у односторонньому порядку. Суд також послався на те, що банк не надав доказів, що відсоткова ставка за спірним кредитним договором є нижчою від собівартості послуг банку.
Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що судове рішення є законним і не підлягає скасуванню. Суд всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що їх регулює . У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні достовірними доказами.
Колегія суддів відхиляє як помилкові доводи апеляційної скарги про те, що вимоги ст.1056-1 ЦК України не поширюються на правовідносини сторін, оскільки вони виникли до вступу вказаного закону в силу. Згідно матеріалів справи банк за кредитним договором позивача збільшив у односторонньому порядку процентну ставку уже під час дії вищевказаного закону. Крім того, апелянт замовчує, що суд зобов'язав відповідача зробити перерахунок відсотків починаючи з 1 лютого 2009 року, а не з часу укладення договору.
Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірне підвищення процентної ставки з посиланням на підвищення процентної ставки Національним банком, нестабільність курсової політики та зміною курсової кон'юнктури ринку грошей.
У повідомленні банку ( а. с. - 10) перерахований загальновідомий набір чинників , які ніби то спонукали банк до підвищення процентної ставки. Проте у ньому не наведені розрахунки чи інші дані які б підтверджували який саме із перерахованих чинників настав для банку, чим це підтверджується і в якій мірі вплинуло на необхідність підвищення процентної ставки за кредитним договором позивача.
Інші доводи апеляційної скарги законність рішення також не спростовують.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303,307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила
Апеляційну скаргу представника ЗАТ «ПриватБанк» - відхилити. Рішення Смілянського міськрайонного суду від 29 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ «ПриватБанк» про захист прав споживача у зв'язку з одностороннім підвищенням відсоткової ставки за користування кредитом, - залишити без змін.
Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.