Справа №22ц-2227, 2009 р. Головуючий в 1-й інстанції
Прудка Л.Г.
Категорія: 46 Доповідач - Капітан І.А.
2009 року липня місяця "20" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Капітан І.А.
Суддів: Цуканової І.В., Полікарпової О.М.
при секретарі - Кримцевій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від б травня 2009 року
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3
про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,
встановила:
У лютому 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей.
Посилаючись на те, що від шлюбу з позивачкою мають трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, 1992 року народження, доньку ОСОБА_5, 1997 року народження, та сина ОСОБА_6, 2001 року народження, після розірвання шлюбу згоди з відповідачкою щодо того, з ким із них будуть проживати діти, не дійшли, а він має всі належні матеріально-побутові умови для утримання і виховання дітей, ОСОБА_3 просив суд визначити місце проживання сина ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_5 з ним в смт. Каланчак Херсонської області.
У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей.
Посилаючись на те, що після розірвання шлюбу троє неповнолітніх дітей залишились проживати з нею, проти її волі відповідач забрав до себе в смт. Каланчак сина ОСОБА_6 та доньку ОСОБА_5, але, в порівнянні з відповідачем, вона має достатні умови для утримання та виховання своїх дітей, ОСОБА_2 просила суд визначити місце проживання трьох неповнолітніх дітей з нею, в с Поправка Білоцерківського району Київської області.
Ухвалою суду від 5 березня 2009 року позови об'єднані в одне провадження.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 змінив свої позовні вимоги, просив визначити місце проживання сина ОСОБА_6 з ним в смт. Каланчак Херсонської області.
Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від б травня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено, визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково, визначено місце проживання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір'ю ОСОБА_2 в с Поправка Білоцерківського району Київської області, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, а її вимоги задовольнити.
В письмових запереченнях ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
При визначенні місця проживання ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_3, а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з матір'ю суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 тривалий час проживає з батьком і бажає цього, ОСОБА_3 відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, піклується про фізичний та моральний розвиток сина, зміна місця проживання дитини може негативно вплинути на його навчання та виховання, а матеріально-побутові умови та позитивна характеристика ОСОБА_2 свідчать про можливість здійснювати нею батьківські обов'язки належним чином.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про визначення місця проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, з матір'ю - ОСОБА_2, оскільки такого висновку суд дійшов з повним і всебічним дослідженням та оцінкою обставин по справі, наданих сторонами доказів та з правильним визначенням юридичної природи спірних правовідносин /а.с.30-37/.
Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 з батьком, вважає ці висновки такими, що не відповідають обставинам справи, а також; вважає, що таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення в цій частині нового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між: ними може вирішуватися органом опіки та піклування.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який у 2008 році розірвано /а.с.29/.
Від шлюбу сторони мають трьох дітей - сина ОСОБА_4, 1992 року народження, доньку ОСОБА_5, 1997 року народження, та сина ОСОБА_6, 2001 року народження /а.с.9-11/.
Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо: ОСОБА_2 в с Поправка Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_3 - в смт. Каланчак Херсонської області.
ОСОБА_2 позитивно характеризується за постійним місцем роботи, має стабільну заробітну плату, розмір якої перевищує 1 500грн., на праві приватної власності має будинок з належними матеріально-побутовими умовами, а також: підсобне господарство і присадибну земельну ділянку, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію і має доходи від її реалізації /а.с.26-28/.
ОСОБА_3 з вересня 2008 року працює охоронцем в Дитячому юнацькому центрі, отримує заробітну плату у розмірі 600грн., позитивно характеризується за місцем проживання, проживає в будинку своїх батьків, які отримують пенсію і мають підсобне господарство /а.с. 16-21/.
Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина повинна, поки це можливо, рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у всякому разі в атмосфері любові і моральної та майнової забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли наявні виключні обставини бути розлученою з матір'ю.
Зазначений принцип міжнародної норми права констатує ту обставину, що малолітня дитина як правило більше потребує саме материнської любові, турботи і розуміння.
На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь-яких виключних обставин для розлучення малолітнього ОСОБА_6 із своєю матір'ю, а також із своїми братом та сестрою і вважає, що місце його проживання має бути визначено з ОСОБА_2, що не позбавляє батька ОСОБА_3 права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.
При вирішенні спору колегія суддів враховує, що негативні стосунки, які склалися між; сторонами, не можуть впливати на вирішення питання з ким з батьків має проживати дитина, а рівень доходу кожного з батьків не може бути вирішальним, оскільки дитина має право на утримання від другого з батьків, що компенсує різницю.
При встановлених обставинах колегія суддів вважає, що висновок органу опіки і піклування Каланчацької райдержадміністрації щодо доцільності визначення місця проживання ОСОБА_6 з батьком не може вплинути на вирішення спору, оскільки не містить будь-яких виключних обставин та обставин, які заслуговують на увагу для розлучення малолітньої дитини з матір'ю та рідними братом і сестрою.
Керуючись ст. 161 СК України, Декларацією прав дитини від 20 листопада 1959 року, ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Каланчацького районного суду від б травня 2009 року в частині визначення місця проживання неповнолітніх ОСОБА_4, 1992 року народження, та ОСОБА_5, 1997 року народження, з матір'ю ОСОБА_2АДРЕСА_2 залишити без змін.
В іншій частині рішення скасувати, ухвалити нове.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, разом із матір'ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_2.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з ним відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.