Справа №22ц-2040/2009 р. Головуючий у суді 1 інстанції - Томаш B.I.
Категорія 43 Доповідач - Можелянська З.М.
21 квітня 2009 року.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої Можелянської З.М.,
суддів Ремеза В.А., Прозорової М.Л.,
при секретарі Білоус A.M.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровськ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року за позовом Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,-
встановила:
Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року задоволено позов Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» та на його користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто 2 200грн.79коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг, 30грн. судових витрат, а на користь держави - 51грн. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили скасувати вказане судове рішення, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні за такими підставами.
З матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами послуг водопостачання та водовідведення у квартирі АДРЕСА_1, які надавались Міським комунальним підприємством «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства». За час їх споживання з серпня 2005 року по липень 2008 року включно вказаним підприємством на підставі встановлених органом місцевого самоврядування тарифів нарахована оплата у розмірі 1 880грн.77коп., яка фактично відповідачами сплачена у розмірі 1 020грн.17коп., а сума у розмірі 860грн.60 коп. у зв'язку з цим є їх заборгованістю. Зазначені факти не заперечувались сторонами та підтверджувались наявними у матеріалах справи доказами (а.с.21,29,47,54-72).
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відповідно до вимог ст.ст.360, 382, 526 ЦК України ухвалив рішення у частині стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 860грн.60коп. за вказаний період. Саме до вказаної суми на підставі п.3,4 ст.309 ЦПК України підлягає зменшенню присуджена судом у розмірі 2 200грн.79коп. сума, оскільки остання визначена судом без врахування ним вимог ст.ст.256,257,261 ЦК України про трирічний строк, у межах якого підприємство могло звернутись з вимогою про захист свого права чи інтересу. Підприємством не зазначено обставин поважності причин пропуску вказаного строку, а висновок суду першої інстанції про переривання перебігу позовної давності у зв'язку з визнанням відповідачами боргу безпідставний, не підтверджувався відповідними доказами та заперечувався відповідачами.
З врахуванням наведеного, апеляційна скарга відповідачів підлягає частковому задоволенню. В іншій частині задоволенню вона не підлягає.
Доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що у них не було ніяких зобов'язань перед відповідачем у зв'язку з відсутністю між ними укладеного письмового договору не можуть бути прийняті, оскільки надані відповідачем послуги водопостачання та водовідведення ними фактично споживались, а тому відповідно вони повинні бути і оплачені. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 проживає одна у квартирі не має підтвердження доказами. Між тим з наданих позивачем документів вбачається, що нарахування за надані послуги здійснювалось ним відповідно за кількістю зареєстрованих у квартирі осіб. Доказів про попередження відповідачами у встановленому законом порядку позивача про фактичне не проживання останніх у розрахунковий період матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2009 року частково змінити, зменшивши стягнуту на користь Міського комунального підприємства «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суми заборгованості заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з 2 200грн.79коп. до 860грн.60коп.
В іншій частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене до Верховного Суду України.