Справа №22ц-3169/2009 Головуючий у 1-й інстанції - Ритов В.І.
Категорія -51 Доповідач - Петренко І.О.
17 червня 2009 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Болтунової Л.М., Сіромашенко Н.В.,
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу відділу освіти Царичанської районної державної адміністрації на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Царичанської районної державної адміністрації, третя особа Могилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів про стягнення доплати за відвідування навчальним кабінетом та моральної шкоди,-
У березні 2008 року позивачка звернулася до суду та просила ухвалити рішення, яким стягнути на її користь борг по доплаті за завідування навчальним кабінетом в сумі 3059,94 грн., моральну шкоду в сумі 1500 грн. та судові витрати по справі.
В обгрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що вона працює вчителем хімії в Могилевській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів та згідно наказу директора школи від 01 вересня 2005 року являється і завідуючою кабінетом хімії, за що повинна отримувати доплату до тарифної ставки в розмірі 13%, але відповідач , грубо порушуючи вимоги діючого законодавства доплату за завідування кабінетом їй не виплачує.
Позивачка зверталася до прокуратури району з цим питанням і прокурором було винееено припис про сплату суми доплати, але припис не виконано. Посилання відповідача на те, що вона неналежним чином обладнала кабінет, неналежним чином виконує свої обов'язки, не відповідає дійсності і нічим не підтверджується . До відповідальності позивачка притягнута не була.
Згідно довідки відділу освіти її тарифна ставка становить з: 01 січня 2005 року по 01 квітня 2006 року 376 грн., тобто доплата становить 143,13 грн., з 01 квітня 2005 року по 01 липня 2005 року 406 грн. -доплата 158,34 грн., з 01 липня 2005 року по 01 вересня 2005 року 434 грн., доплата 112,84 грн., з 01 вересня 2005 року по 01 січня 2006 року 498 грн., доплата 258,96 грн., з 01 січня 2006 року по 01 липня 2006 року525 грн., доплата 409,50 грн., з 01 липня 2006 року по 01 грудня 2006 року 563 грн., доплата 439,14 грн., з 01 грудня 2006 року по 01 квітня 2007 року 600 грн., доплата 312 грн., 01 квітня 2007 року по 01 червня 2007 року 630 грн., доплата 163,80 грн., з 01 червня 2007 року по 01 липня 2007 року 748 грн., доплата 97,24 грн., з 01 жовтня 2007 року по 01 січня 2008 року 819 грн., доплата 319,41 грн., з 01 січня 2008 року по 01 березня 2008 року 917 грн., доплата 238,42 грн., а загальна сума доплата становить з З 059,94 грн.
Також, позивачка вважає, що діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яка знайшла своє відображення в моральних стражданнях, несвоєчасна виплата грошей призвела до порушення її звичайних умов життя, сім'я потребувала матеріального забезпечення.
Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково , з відповідача стягнуто 2 219 грн. 20 коп. у якості доплати за завідування позивачкою кабінетом та на відшкодування моральної шкоди - 500 грн. та судові витрати. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення - залишити без змін , оскільки для скасування рішення підстави вказані в ст.ст. 309, 311 ЦПК України відсутні .
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка з 2 вересня 1992 року працює в Могилевській середній школі на посаді вчителя хімії (ар. сп.16). Згідно до наказу № 31 від 1 вересня 2004 року на неї було покладено обов'язок завідування кабінетом хімії на 2004-2005 навчальний рік ( ар. сп. 39) . Аналогічні по змісту видавались наказ № 113 від 1 вересня 2005 року ( ар. сп. 8-10) на 2005-2006 навчальний рік, наказ № 162 було видано 1 вересня 2007 року на 2007-2008 навчальний рік (ар. сп. 111, а також матеріалів наглядового провадження за приписом прокуратури ар. сп.14). Фактично позивачка виконувала обов"язки завідування кабінетом хімії і в 2006-2007 навчальному розі, оскільки вона являється єдиним вчителем хімії в Могилевській середній школі.
Відповідно до постанови KM України від 25 серпня 2004 року №1096 «Про встановлення розміру доплати за окремі види педагогічної діяльності» з 01 січня 2005 року запроваджено розмір доплат за окремі види педагогічної діяльності для працівників навчальних закладів, в тому числі і за завідування навчальними кабінетами у загальноосвітніх закладах, у розмірах 10-15% у співвідношенні до тарифної ставки. На виконання даної постанови Міністерством освіти та науки України видано наказ №118 від 24 лютого 2005 року «Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти» і згідно абзацу першого п.41 підрозділу В розділу У Інструкції учителям, іншим працівникам загальноосвітніх навчальних закладів, училищ фізичної культури, а також викладачам загальноосвітніх дисциплін профтехнічних навчальних закладів за завідування навчальними кабінетами проводиться додаткова оплата в розмірі 10-13% посадового окладу. Конкретний розмір доплат установлюється керівником навчального закладу за погодженням з профспілковим кабінетом.
Оскільки в матеріалах справи достатньо документів , які б свідчили про те , що позивачка виконувала обов"язки завідуючої кабінетом хімії і відсутні документи , які б свідчили про необхідність позбавити її права на отримання належної і передбачуваної законодавством доплати за виконання цієї роботи, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про задоволення позовних вимог і стягнув з відповідача за період з 1 січня 2005 року по 1 вересня 2008 року належні позивачці суми, зробивши розрахунок із 10% від тарифної ставки позивачки , оскільки конкретний процент не було визначено.
Обговорюючи питання про розмір суми , стягнутої на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди колегія суддів виходить з роз"яснень , що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „ Про судову практику в справах про відшкодування зазначеної шкоди „ , а саме про те , що розмір відшкодування суд повинен визначатись залежно від характеру немайнових витрат ( їх тривалості, можливості відновлення) і з урахуванням інших обставин. При цьому суд виходить також із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги про те , що до відділу освіти з 2004 року не надходило наказів про призначення позивачки завідуючою кабінетом і саме в зв"язку з цим їй не провадилися належні виплати визнати обгрунтованими і достатніми для відмови в задоволенні позову не можна , оскільки вони не можуть бути обгрунтовані правовими підставами. Не можуть бути взятими до уваги і пояснення директора школи про якісь допущені помилки секретарем школи , оскільки накази , які маються в матеріалах справи мають на собі підпис директора і печатку школи.
Решта доводів апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.
Керуючись ст..ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Відділу освіти Царичанської райдержадміністрації - відхилити.
Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.