Справа №22ц-2213/09 Головуючий 1 інстанції - Гібалюк Т.Я.
Категорія - 30 Доповідач Лаченкова О.В.
27 квітня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Панченко Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Прокурора м. Дніпродзержинська на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом Прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах Дніпродзержинського міського центру зайнятості населення до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановила:
У листопаді 2008 року прокурор м. Дніпродзержинська в інтересах Дніпродзержинського міського центру зайнятості населення звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12 лютого 2009 року в задоволенні позовних відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор м. Дніпродзержинська, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно ст. 309 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що наказом директора Дніпродзержинського міського центру зайнятості від 16 липня 2007 року ОСОБА_1 отримав статус безробітного та йму була призначена матеріальна допомога як безробітному.
При оформленні документів відповідач підписав заяву в якій зазначено, що на час оформлення допомоги, він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудової діяльністю не займається та пенсію не отримує.
Наказом від 04 лютого 2008 року виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 була припинена та відповідач буз знятий з обліку в зв'язку з працевлаштуванням.
За період з 16 липня 2007 року по 04 лютого 2008 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в розмірі 8 492,78 грн.
Згодом Дніпродзержинським міським центром зайнятості населення було встановлено, що ОСОБА_1 працював в КП «Дніпроміськпроект» по трудовим угодам. Відповідно трудової угоди: від 02 липня 2007 року відповідач отримав фіксовану суму 300 грн. в місяць за період з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року, від 01 червня 2007 року - фіксовану суму 300 грн. в місяць за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, від 29 грудня 2007 року - фіксовану суму 300 грн. в місяць за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року, від 31 березня 2008 року - фіксовану суму 300 грн. в місяць за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року, від 27 червня 2008 року - фіксовану суму 300 грн. в місяць за період з 01 липня 2008 року по 30 жовтня 2008 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що працівники центру зайнятості, які займалися оформленням документів відповідача не роз'яснили останньому належним чином порядок та умови отримання допомоги. Але як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 при оформленні документів у Центру зайнятості підписав заяву в якій зазначено, що на час оформлення допомоги, він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудової діяльністю не займається та пенсію не отримуєте вказавши ,що з 01.02.2007 року працює за договором в КП «Дніпроміськпроект».
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» працюючі особи,які отримують дохід або мають право на призначення пенсії за віком,страхуванню на випадок безробіття не підлягають.А відповідно ч.3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
За таких обставин не можна визнати обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову прокурора м. Дніпродзержинська в інтересах Дніпродзержинського міського центру зайнятості населення про відшкодування шкоди.
Таким чином, рішення суду у відповідність до ст. 309 ЦПК України повинно бути скасовано, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги прокурора м. Дніпродзержинська слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості населення відшкодування шкоди в розмірі 8 492,78 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Прокурора м. Дніпродзержинська - задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12 лютого 2009 року -скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості населення відшкодування шкоди в розмірі 8 492,78 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.