Ухвала від 27.04.2009 по справі 22ц-2415/2009

УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2415/2009 Головуючий І інстанції - Ткаченко І.Ю.

Категорія 54 Доповідач - Максюта Ж.І.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Максюти Ж.І., Сіромашенко Н.В.

при секретарі - Білоус A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавія», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про встановлення нового розміру базової страхової виплати, перерахунку і доплати страхових сум,-

встановила:

У січні 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час роботи командиром повітряного судна АН-26 в Дніпропетровському об'єднаному автозагоні (нині ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа») у нього за висновком профпаталогічної ВТЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 26 вересня 1990 року було встановлено професійне захворювання терміном на 1 рік з втратою професійної працездатності 25%. При повторних обстеженнях відсоток втрати працездатності залишився незмінним, а з 25 вересня 2000 року безстроково. З 26.09.1990 підприємство відшкодовує йому втрачений заробіток. Оскільки законодавством мінялася середньомісячна заробітна плата, просив суд встановити йому розмір базової страхової виплати станом на 01 квітня 2001 року 165,59 грн., а також зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську провести перерахунок розміру страхових виплат починаючи з 1 квітня 2001 року виходячи з базового її розміру 165,59 грн. і доплатити недораховані суми за період з 01 січня 2005 року.

В ході судового засідання позивач уточнив свої позовні вимоги і просив суд встановити йому розмір страхової виплати станом на 01 квітня 2001 року 165,59 грн., зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську провести перерахунок розміру страхових виплат починаючи з 1 квітня 2001 року виходячи з базового її розміру на цей період 165,59 грн. і доплатити недораховані суми за період з 15 січня 2005 року по 14 січня 2008 року в розмірі 11 417,27 грн., а також встановити розмір страхової виплати станом на січень 2008 року 473,92 грн. з подальшим його корегуванням відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську відповідно до законодавства України.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову, а саме встановити йому розмір страхової виплати станом на 01 квітня 2001 року 122,98 грн., зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську провести перерахунок розміру страхових виплат починаючи з 1 квітня 2001 року виходячи з базового її розміру на цей період 122,98 грн. і доплатити недораховані суми за період з 15 січня 2005 року по 14 січня 2008 року в розмірі 7770,74 грн., а також встановити розмір страхової виплати станом на січень 2008 року 351,99 грн. з подальшим його корегуванням відповідно до законодавства України, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивач тривалий час працював у ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа». Актом профпаталогічної ВТЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини м. Кривого Рогу від 26 вересня 1990 року у ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання з втратою 25% професійної працездатності строком на один рік. Середньомісячний заробіток позивача до настання профзахворювання складав 693 руб. 71 коп., із якого йому і була призначена щомісячна виплата. В подальшому відповідно до змін у законодавстві України позивачу змінювалася грошова виплата відповідно до коефіцієнтів підвищення посадових окладів (тарифних ставок). Крім того, ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» - госпрозрахункове підприємство і самостійно визначало коефіцієнт підвищення тарифних ставок (окладів) й строки їх введення, виходячи з фінансових можливостей, але дотримуючись встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Оскільки відшкодування шкоди позивачу здійснювалися вірно і вчасно в рамках діючого законодавства України, то суд прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

Попередній документ
9854619
Наступний документ
9854621
Інформація про рішення:
№ рішення: 9854620
№ справи: 22ц-2415/2009
Дата рішення: 27.04.2009
Дата публікації: 17.06.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: