МСП 03110, м. Київ, вул. Солом"янська, 2-А
06 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва
у складі: головуючого судді - Григорьєвої І.В.
суддів - Дмитренко Г.М., Єфімової О.І.
за участю прокурора - Карпука Ю А.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2009 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, розлучений, не працюючий, проживаючий у АДРЕСА_1, такий, що не судимий,
засуджений за ст. 164 ч.1 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Як встановив суд злочин скоєно за таких обставин.
Справа №11 -а-632
категорія ст. 164 ч. 1 КК України
Головуючий у 1-й інстанції суддя - Кияшко О.А.
Доповідач суддя - Дмитренко Г.М.
Починаючи з 16 липня 1997 року, ОСОБА_1 злісно ухилявся від сплати аліментів, стягнутих з нього рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 25 липня 1997 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до її повноліття.
В порушення ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного Кодексу України, ОСОБА_1 умисно не виконував свого обов'язку щодо утримання неповнолітньої дочки, тривалий час надавав матеріальну допомогу епізодично і не в повному обсязі, не працював та для постановки на облік зайнятості не звертався.
Внаслідок злісного ухилення від сплати аліментів станом на 01 вересня 2008 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 24 851 грн. 23 коп.
Справа розглянута судом у відповідності до вимог ст. 299 КПК України.
В апеляції засуджений просить вирок змінити та призначити покарання у виді штрафу. Посилаючись на те, що за період сумісного проживання з дружиною ОСОБА_2 1997 року по липень 2004 рік всі зароблені ним гроші витрачалися на лікування дочки. Довідкою Київського учбово-виробничого підприємства №4 №40-1 від 28.01.2009 року підтверджується той факт, що згідно наданого виконавчого листа підприємство утримувало аліменти у розмірі 25 % на користь ОСОБА_2 з 01.07.1997 року по 30.06.2003 рік. Посилається на те, що лише рік з 2003 по 2004 рік не сплачував аліменти
Крім того, апелянт вважає, що заборгованість в сумі 6 380 грн. 42 коп. на 01.08.2005 року , зазначена в довідці-розрахунку заборгованості по аліментам, є не обгрунтованою , оскільки він у цей час не працював.
З 13 жовтня 2005 року по 03 січня 2006 року він працював охоронцем ТОВ «ФОРА», за цей час фактично сплачував не 25%, а 50% заробітної плати.
Апелянт вказує також, що не враховані суми ним сплачені у березні 2005 року - 280 грн., листопаді - 150 грн., грудні - 100 грн., 100 грн., 150 грн. У січні 2006 року він сплатив 150 грн. У лютому 2007 року - 300 грн., березні - 150 грн., липні - 150 грн.
ОСОБА_1 також посилається на те, що він крім того доглядає за хворим батьком та пристарілою матір'ю, які перебувають на його утриманні.
Заслухавши доповідача, засудженого, який просить задовольнити його апеляцію, думку прокурора, який вважає вирок районного суду правильним та обґрунтованим, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи /а.с. 1 / досудову підготовку матеріалів за протокольною формою проведено органом дізнання, відповідно до ст.425 КПК України.
Відповідно до ст.426 КПК України орган дізнання при здійсненні досудової підготовки матеріалів протокольної форми повинен був провести перевірку і обов"язково вчинити процесуальні дії, одержати пояснення від правопорушника, постраждалих осіб, витребувати довідки про наявність або відсутність судимості правопорушника, витребувати характеристики з місця роботи або навчання, а також витребувати інші матеріали, які мають значення для правильного вирішення справи в суді і відносяться до джерел доказів.
Згідно зі ст.426 КПК України підлягають доказуванню всі обставини, що входять у предмет доказування і перелічені у ст.64 КПК України.
Як убачається з матеріалів справи /а.с.23 зв.,а.с.24 / ОСОБА_1 вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 року був засуджений за ст.164 ч.1 КК України з застосуванням ст.75,ст.76 КК України, з іспитовим строком 1 рік, згідно довідки Дніпровського РВКВІ в м. Києві від 26.09.2008р. ОСОБА_1 знятий з обліку 26.06.2008 р. по відбуттю іспитового строку за постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2008 року, вказаної постанови суду в матеріалах справи не має, згідно довідки інформаційного центру про судимість /а.с.23 зв./ даних про відбуття покарання також не має .
Вказані матеріали мають значення для правильного вирішення справи в суді і відносяться до джерел доказів.
Органом дізнання вище зазначені матеріали, в порушення вимоги ст.426 КПК України не витребувані, що є неповнотою дізнання.
Порядок провадження у справах про злочини, на які поширюється протокольна форма, визначений загальними правилами кримінально-процесуального кодексу.
Правопорушнику, як учаснику процесу, повинні були роз"ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.19,ст.66 , ст.110, ст. 426 ч.1, ч.4 КПК України, органом дізнання не було дотримано зазначених вимог Конституції України та кримінально-процесуального закону, протокол з матеріалами справи направлений прокурору.
Прокурор, не перевіривши чи дотримано органом дізнання усі вимоги кримінально-процесуального закону при здійсненні провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів справи, з зазначеними порушеннями, не дотримуючись вимог ст.430 КПК України, та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, без зазначення дат, виніс постанови про порушення кримінальної справи, про обрання запобіжного заходу, склав обвинувальний висновок /а.с.31-36 / та направив справу до суду для її розгляду по суті.
Вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені органом дізнання та прокурором, на які суд першої інстанції не звернув увагу, розглянув справу і прийняв рішення, є істотними і такими, що позбавляли суд першої інстанції можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.
Відповідно до ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування у випадках: 1) коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановления вироку чи постанови..
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню, а справа поверненню прокурору для організації провадження досудового слідства.
Керуючись ст.365, ст. 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2009 року відносно засудженого ОСОБА_1 за ст.164 ч.1 КК України скасувати, а справу направити прокурору Дніпровського району м. Києва для організації провадження досудового слідства.