справа №22-10638 Головуючий в 1 інстанції - Шевченко Т.М.
Доповідач - Білич І.М. УХВАЛА
16 грудня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Білич І.М.
суддів: Євтушенко О.І., Панченко М.М.
при секретарі: Горлатенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ Фастех „ на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „ Фастех „ про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
встановила:
У травні 2009 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом. Посилаючись на те, що з жовтня 2006 року по березень 2009 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах. Та був звільнений за скороченням штату. Однак при звільненні відповідач не провів з ним остаточного розрахунку. У зв'язку з чим він просив задовольнити його вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Фастех „ на користь ОСОБА_1 20309,34 гривни середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Також стягнуто з ТОВ „Фастех „ на користь держави судовий збір та витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення районним судом норм матеріального права, ставив питання про зміну рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Апелянт у судове засідання не з'явився про день і час слухання справи повідомлявся належним чином, що підтверджується судовою розпискою, поважність причин неявки у судове засідання не повідомив.
Позивач у судовому засіданні не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти його задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторони по справі починаючи з 28 вересня 2006 року по 10 березня 2009 року перебували у трудових відносинах. Наказом № 17 -к від 10 березня 2009 року позивач був звільнений з посади заступника начальника відділу реалізації покрівельних і фасадних матеріалів у зв'язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст. 40 КЗпП України. 13.04.2009 року позивачу було виплачено -1000 гривень; 17.04.2009 року - 4530,95 гривень; 30.04.2009 року - 7111,22 гривни; 28.07.2009 року - 9065,03 гривень.
Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги районний суд виходив з положення вимог ст. 117 КЗпП України , а саме стягуючи на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку ( 10 березня 2009 року - 28 липня 2009 року ), що становить 93 дні х 218,38 гривень (розміру середньоденної заробітної плати).
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди районний суд виходив з того, що позивач не надав доказів завдання йому моральної шкоди внаслідок несвоєчасного розрахунку при звільненні як цього вимагає ст. 237-1 КЗпП України.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Посилання апеляційної скарги на те, що районним судом при постановленні рішення не взято до уваги те, що позивач на момент розгляду справи в суді працевлаштувався та отримав відповідну суму заробітної плати і саме на цю суму повинна бути зменшена сума середнього заробітку, не грунтується на нормах діючого законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростувують, а тому її слід відхилити
Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ Фастех „ відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.