Справа №22-10876/2009 року Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Ю.Г.
Доповідач: Чобіток А.О.
Ухвала
Іменем України
10 грудня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - судді Чобіток А.О..
суддів - Вовченка В.М., Немировської О.В.
при секретарі - Мороз Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2009 року в справі за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановила:
В квітні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості по оплаті квартплати та комунальних послуг у розмірі 804 грн.69 коп.,яка утворилася за час проживання в АДРЕСА_1 у період з 01.11.2001 року по 01.03.2004 року.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за пропуском позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове,яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на неправильне застосування судом позовної давності,оскільки жодна сторона не просила про її застосування^ позивачем ставилося питання про поважність причин пропуску позовної давності,що неможна ототожнювати з вимогами зазначеними в п.4 ст.267 ЦК України.
Вислухав доповідь судді,пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до п.п.4,5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності,порушене право підлягає захисту.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,а також не визнавши поважними, наведені позивачем, причини пропуску строку позовної давності на звернення до суду з такими позовними вимогами,суд виходив з того,що заборгованість по оплаті квартплати та комунальних послуг у розмірі 804 грн.69 коп. утворилася за час проживання відповідачки в АДРЕСА_1 у період з 01.11.2001 року по 01.03.2004 року. З 01.10.2001 року на підставі розпорядження КМДА від 10.09.2001 року даний будинок,що є гуртожитком, було передано у повне господарське відання КП «Спецжитлофонд»,а 01.03.2004 року зазначений гуртожиток передано у повне господарське відання територіальної громади Голосіївського району м. Києва. Таким чином суд першої інстанції, прийшовши до висновку,що з 01.03.2004 року протягом трьох років,тобто в межах строку позовної давності, позивач мав можливість без будь - яких перешкод пред»явити до відповідачки даний позов.
Такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів є законним і обґрунтованим, відповідним обставинам справи та вимогам закону,який регулює правовідносини, що виникли між сторонами.
Доводи апеляційної скарги про те,що суд не мав права за вказаних обставин за своєю ініціативою застосовувати при розгляді даних позовних вимог позовну давність і відмовляти в позові з підстави спливу позовної давності,не заслуговує на увагу,оскільки сам позивач визнав той факт,що строк позовної давності для пред»явлення позову сплив і просив суд його поновити,не надавши доказів щодо поважності причини пропуску позовної давності.
За таких обставин колегія суддів не находить підстав вважати порушенням судом першої інстанції п.4 ст. 267 ЦК України.
З огляду на викладене підстав до задоволення апеляційної скарги колегія суддів не находить,а тому вона підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набранн ухвалою законної сили.