23 липня 2009року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Каранфїлової В.М., Троїцької Л.Л., при секретарі - Пугачової Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2009р. по справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -
встановила:
16.12.2008р. представник позивача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.
В обгрунтуванні позову позивач вказав, що 26.12.2007р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 014/0029/85/87365, згідно якого Банк надав позичальнику кредит у сумі 145348 доларів США з цільовим призначенням для придбання земельної ділянки, строком до 26.12.2027р., зі сплатою 14, 25 % річних за користування кредитними коштами. У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору виникла заборгованість у сумі 163683, 32доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ - 1169026грн.26коп, яку позивач просив стягнути з відповідача, та судові витрати (а.с. 2-4).
Рішенням суду від 18.03.2009р. позов задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» суму кредитної заборгованості у розмірі 1169026грн.26коп., державне мито у розмірі 1700грн. та витрати на ІТЗ - 30грн. (а.с. 63-64).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду, ухвалення нового рішення суду про відмову у задоволенні позову, при цьому апелянт посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не повно з'ясовані обставини справи, а саме те, що він фактично не отримував від позивача грошові кошти за кредитним договором (а.с. 73-74).
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Справа № 22ц-2592/2009 Категорія № 27
Головуючий першої інстанції Мунтян О.О.
Суддя-доповідач Сидоренко І.П.
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідно до чинного законодавства України відповідач повинен виконувати взяті на себе зобов'язання, та прийшов до висновку, що позов заснований на законі, доведений в судовому засіданні і підтверджений матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким суд дав належну оцінку, та нормам ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2007р. між позивачем ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 014/0029/85/87365 строком до 26.12.2027р., згідно якого Банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 145348доларів США, зі сплатою 14, 25 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 17-27).
Підпунктом 1.1.2. зазначеного договору визначено цільове використання кредиту -на придбання земельної ділянки загальною площею 0, 0754га за адресою: Одеська область, Овідіопольский район, смт. Таїрове, масив 22, ділянка 5/3 - в сумі 143200доларів США та на оплату комісії за надання кредиту в сумі 2148доларів США.
Даний договір ОСОБА_1 підписав особисто, про що не заперечував у судовому засіданні першої інстанції, а також до підписання договору відповідач ознайомився з умовами договору.
Згідно до п. 2.1. Договору Кредитор зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії згідно умов договору та тарифів кредитора.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи станом на 27.05.2008р. ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання щодо часткового погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно до 26 числа кожного місяця, що передбачено Кредитним договором, у наслідок чого виникла прострочена заборгованість перед Банком щодо погашення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитним коштами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості по зобов'язаннях, що випливають з умов кредитного договору від 26.12.2007р. станом на 02.12.2008р. сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитом, відсотками та пенею складає 163683, 32доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 1169026грн. 26коп., а саме: заборгованість за кредитом в сумі 144970, 42 доларів США; заборгованість за відсотками 338, 52 доларів США; заборгованість за простроченими відсотками - 12074, 76 доларів США; заборгованість за пенею - 6299, 62 доларів США (а.с. 5).
Пунктом 9.1. Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту Позичальником у повному обсязі зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом, пені та штрафи відповідно до цього Договору.
20.06.2008р. ОСОБА_1 був особисто ознайомлений з претензією - вимогою про порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання за кредитним договором (а.с. 32-33, 34). 20.06.2008р. ОСОБА_1 надав Банку пояснення з приводу не виконання ним умов Договору, та вказав, що заборгованість за кредитом виникла у нього у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому заробітної платні, ОСОБА_1 зобов'язався на протязі чотирьох тижнів виконати умови договору, погасити існуючу заборгованість за кредитом. Твердження апелянта про те, що він не підписував ряд документів, що знаходяться в кредитній справі, в тому числі і кредитний договір, є безпідставними та спростовуються поясненнями даними ОСОБА_1, як в суді першої інстанції, та к і в судовому засіданні апеляційної інстанції (а.с. 54).
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачу були надані для огляду оригінали кредитного договору та інші документи, що стосуються укладання цього договору (кредитна справа ). При цьому, ОСОБА_1 не заперечував проти власноручного запису про те, що ним кредитний договір прочитаний, його правові наслідки підписання зрозумілі та з ним він погоджується. Також він зазначив, що під цим договором підпис зроблений ним добровільно та власноручно, про що свідчить також і копія кредитного договору, яка знадиться в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що ніяких правових підстав для визнання фальшивими документів по кредитній справі ОСОБА_1 немає, тому всі доводи викладені ним з цього приводу є недоведеними.
Посилання апелянта на ту обставину, що він не отримував від Банку грошові кошти за кредитним договором не знайшли своє підтвердження ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Після отримання грошей ОСОБА_1 придбав земельну ділянку, як він пояснив для перепродажу в подальшому та отримання від перепродажу додаткових грошей.
Так, згідно ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 підписав заяву на видачу готівкових коштів, чим і підтвердив факт отримання на руки грошових коштів (а.с. 82).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог І заперечень. Однак, відповідач не довів суду обгрунтованість своїх заперечень проти позову.
Крім того, судом було встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що у провадженні відповідних правоохоронних органів кримінальних справ стосовно даних правовідносин не має, а відповідач не надав жодного доказу на підтвердження цього.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд 1 інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 березня 2009року по справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення» однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.