Справа № 22ц-749/2009
Категорія - 51\53
Головуючий у 1 -й інстанції - Шевцова Т.В.
Доповідач - Петренко І.О.
25 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Козлова С.АП.,
при секретарі - Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування» на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2008 року по справі за позовом прокурора м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 до Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування» ДП «Гідромашзбагачення» про стягнення заробітної плати по трудовому договору,-
У жовтні 2007 року прокурор м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою та просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 З 815, 27 грн. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ОСОБА_2 після виходу на пенсію продовжив працювати у відповідача за трудовим договором від 17 квітня 2006 року на визначений строк, встановлений за погодженням сторін з 17 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року для виконання научно-технічних та дослідно-конструкторських робіт. Пунктом 1.8 трудового договору від 17 квітня 2006 року передбачено, що «факт виконання робіт фіксується щомісячними актами здачі-прийомки виконаних робіт, які підписуються обома сторонами». ОСОБА_2 виконав роботи передбачені угодою та по актах прийому робіт здав їх , а директор прийняв роботу у стягувача та нарахував йому заробітну плату, але не сплатив необхідної суми у зазначений в п. 2.2 угоди термін , а саме - не пізніше 10 днів з дня підписання акту здачі-прийому виконаних робіт. Всього за жовтень, листопад, грудень 2006 року відповідач нарахував ОСОБА_2 заробітну плату в сумі 3 815,27 грн., яку дотеперішнього часу не виплатив. Від добровільної сплати ОСОБА_2 відповідач ухиляється.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2008 року позовні вимоги прокурора м. Дніпропетровська в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2008 року заява ДП „ Державний проектно конструкторський інститут збагачувального устаткування" про перегляд заочного рішення того ж суду від 9 червня 2008 року залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі Державне підприємство «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування» ставить питання про скасування заочного рішення суду та просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши учасників процесу, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін , оскільки для скасування рішення підстави вказані в ст.ст. 309, 311 ЦПК України відсутні , а доводи наведені в апеляційній скарзі не мають ознак неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права, які призвели, або могли призвести до невірного вирішення справи.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи і , що не заперечує відповідач між сторонами 17 квітня 2006 року було укладено трудову угоду № 17 ( ар. сп. 8\9), відповідно до якої позивач за грошову винагороду забов"язаний був виконати певний об"єм роботи.
Згідно до актів прийому робіт від 31 жовтня 2006 року , 30 листопада 2006 року та від 29 грудня 2006 року ( ар. сп. 11, 12,13) відповідачем було виконано прийомку виконаної позивачем роботи і останньому було нараховано оплату виконаної роботи , яка до сплати складає 3242 грн.97 коп. ( ар. сп. 7), яку виплачено позивачу не було і, в зв"язку з чим він змушений звертатись за захистом своїх порушених прав до суду та прокуратури.
Колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює і керуючись ст.cт. 21 , 115 КЗпП України стягнув з відповідача на користь позивача 3242 грн. 27 коп. та судові витрати по справі.
Доводи апеляційної скарги про відсутність спору між сторонами по справі, а також на те , що позивач фактично відмовився від отримання нарахованих йому за роботу грошей визнати достатніми для скасування рішення суду не можна , оскільки відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна із сторін по справі забов"язана надавати докази в підтвердження своїх вимог та заперечень на позовні вимоги, а у відповідності до положень ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до положень ЦПК України , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.
Відповідно до положень ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст-.ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний проектно-конструкторський інститут збагачувального устаткування» - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .