Справа № 210/2670/21
Провадження № 3/210/1165/21
іменем України
"06" липня 2021 р. м. Кривий Ріг
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступак С.В. розглянувши матеріали, які надійшли з полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в Приватному підприємстві «КАІ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, -
20 травня 2021 року на адресу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшов Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №105313 від 08.05.2021 року складений інспектором взводу №3 роти №2 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Мураховським Є.А., з якого вбачається, що 08.05.2021 року о 16 годині 35 хвилин в м. Кривий Ріг, Металургійного району по проспекту Миру, біля будинку №8 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110380, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним та обережний та при виявленні небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки та змінюючи напрямок руху здійснив зіткнення з автомобілем КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 який виконував маневр випередження. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та пояснив суду, що він 08 травня 2021 року рухався на автомобілі ЗАЗ «Славута» по проспекту Миру зі сторони кафе «Beerloga» у другій смузі з приблизною швидкістю руху 50 км./год. Автомобіль КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 рухався у крайній правій смузі, при русі автомобіль КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 здійснив перестроювання в другу смугу руху без ввімкнення показнику лівого повороту, внаслідок здійснення вказаного маневру, автомобіль КІА не витримав дистанцію, чим здійснив удар у праву передню частину автомобіля, пошкодивши при цьому переднє праве колесо, праве переднє крило і праву частину переднього бамперу. У результаті удару його автомобіль винесло на крайню ліву смугу. ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль КІА після удару не зупинився та без ввімкнення показників повороту почав більш швидкий рух і втік з місця ДТП. Після чого, на перехресті проспекту Миру та вулиці Іллічівська, автомобіль КІА повернув праворуч. В свою чергу, ОСОБА_1 після ДТП також не зупинився, оскільки намагався наздогнати транспортний засіб КІА протягом 1 км, з метою зафіксувати державний номерний знак вказаного автомобіля, але зупинився біля будинку по проспекту Миру 16, так як не зміг його наздогнати. Також повідомив, що після зіткнення, його дівчина ОСОБА_3 , яка також з ним їхала в автомобілі, зафіксувала рух автомобіля КІА та його державні номерні знаки.
Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 суду пояснив, що 08 травня 2021 року він рухався на своєму автомобілі КІА СОРЕНТО д.н.з. НОМЕР_2 зі своїм знайомим ОСОБА_4 , зі сторони Центрального ринку в місті Кривий Ріг по проспекту Миру, через деякий час до нього приїхали співробітники патрульної поліції та повідомили, що він став учасником дорожньо-транспортної пригодипо проспекту Миру в м. Кривому Розі. Однак, під час руху ніякого удару не відчув та ніякого ДПТ не вчиняв. Має достатньо великий досвід керування транспортним засобом і зажди при зміні руху вмикає показники поворотів.
У судовому засіданні 10 червня 2021 року було допитано свідка ОСОБА_3 , яка суду пояснила, що 08 травня 2021 року вона разом з ОСОБА_1 перебувала в транспортному засобі ЗАЗ «Славута», рухаючись по проспект Миру зі сторони кафе «Beerloga» у середній смузі. Автомобіль КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 рухався праворуч у першій смузі. При русі автомобіль КІА без увімкнутих показників повороту здійснив перестроювання на другу смугу руху, без дотримання дистанції, в наслідок чого спровокував удар у передню праву частину автомобіля ЗАЗ «Славута». У результаті аварії автомобіль ЗАЗ «Славута» винесло на зустрічну смугу руху. Після чого, водій автомобіля КІА після зіткнення не зупинився та почав тікати з місця ДТП. Також ОСОБА_3 зазначила, що під час переслідування вона зафіксувала на свій мобільний телефон вказаний автомобіль КІА та його державний номер, який ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції.
Також, у судовому засіданні 10 червня 2021 року було допитано свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що він 08 травня 2021 року зі своїм знайомим ОСОБА_2 на його автомобілі КІА SORENTO їхали по справам. Дійсно, проїжджали по проспекту Миру, однак, під час руху ніякого удару не відчували.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, оскільки ним порушено вимоги пунктів п.п. 2.3 «б», 10.1, 12.3 ПДР України.
Однак суд вважає, що зазначені відомості не відповідає фактичним обставинам справи та доказам, які містяться в матеріалах справи.
Пункт 1.3. ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Відповідно до вимог п. 2.3 б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з пунктом 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з пунктом 12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначили, що автомобіль ЗАЗ «Славута», не здійснював будь-якого маневру повороту, а виїзд на іншу смугу руху відбувся внаслідок зіткнення автомобіля КІА з автомобілем ЗАЗ «Славута.
Крім того, ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи диск з відеофіксацією переслідування автомобіля КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 після вчиненням ним правопорушення, з якого встановлено, що водій вказаного автомобіля дійсно рухався з більшою швидкістю у порівнянні з іншими транспортними засобами та здійснював зміну руху напрямку з крайньої лівої смуги у крайню праву смугу, без увімкнення показника повороту.
З огляду на вище зазначене, суд доходить до висновку, що покази ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 мають логічний порядок та знайшли своє підтвердження під час дослідження відео файлу, який долучений до матеріалів справи ОСОБА_1 .
Крім того, вказаним відеофайлом спростовуються покази іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , щодо вмикання показника поворотів під час руху, оскільки, на відеозаписі чітко видно, що водій транспортного засобу КІА SORENTO, д.н.з. НОМЕР_2 , без вмикання показника повороту здійснював маневри щодо зміни напрямку руху, що також вказує на манеру керування транспортним засобом і підтверджує покази ОСОБА_1 щодо можливого здійснення ДТП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, щодо порушення вказаних у протоколі пунктів 2.3 б, 10.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України, а відповідно, відсутні ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав ї законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі наведені факти у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabarbo v. Spain» від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб розгляд справи відносно особи не розпочинався з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину, а всі сумніви щодо її винуватості тлумачились на користь цієї особи.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях, а усі припущення мають тлумачитись на користь такої особи.
Оцінка дій ОСОБА_1 працівниками поліції, не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні нього спростовується дослідженими у справі доказами, показами самого ОСОБА_1 та показами свідка.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а відтак і відсутність в його діянні складу даного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі ст.ст.124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
Адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.124 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: С. В. Ступак