Справа № 210/1464/21
Провадження № 2/210/1046/21
іменем України
"22" липня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі Головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В провадженні судді знаходиться вищевказана позовна заява.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач 17 травня 1988 року був прийнятий па посаду слюсаря п'ятого розряду Будівельного управління №1 тресту «Криворіжіндустрбуд» на підставі наказу № 50-к від 16.05.1988 року.
01.06.1992 року був переведений на посаду машиніста трактора шостого розрядку Будівельного управління №1 тресту «Криворіжіндустрбуд» на підставі наказу № 38-к від29.05.1992 року.
12.03.2018року відповідно до Наказу № 24 к від 12.03.2018 р. позивача ОСОБА_1 було звільнено по ст.36 п.5 КЗпП України переведення за згодою в ТОВ «Укрмонтажспецбуд».
14 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 , був звільнений з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України відповідно до Наказу № 502- к від 14.05.2019 року.
За період роботи на вказаному підприємстві заробітна плата відповідачем ТОВ «Укрмонтажспецбуд» виплачувалась позивачу ОСОБА_1 , нерегулярно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 02.04.2018 року по 14.05.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 39 852,70грн., що підтверджується доданою до позову копією розрахункового листка за травень 2019 року.
Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Укрмонтажспецбуд» у період з 18 вересня 2019 року по 27 вересня 2019 року з питання несвоєчасної виплати заробітної плати та складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2593/1809/АВ від 27 вересня 2019 року.
За результатами цього Інспекційного відвідування було встановлено, що: заробітна плата працівникам ТОВ «Укрмонтажспецбуд» виплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 94 КЗпПта ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці».
Позивач ОСОБА_1 , неодноразово звертався до ТОВ «Укрмонтажспецбуд» з проханням виплатити заборгованість по заробітній платі, але відповідач не реагував на його прохання.
На час його звільнення, тобто станом па 14 травня 2019 року заборгованість ТОВ «Укрмонтажспецбуд» склала 39 852, 70 грн. Частина цієї заборгованості була виплачена відповідачем.
Станом на день звернення позивача з даним позовом, заборгованість з боку ТОВ «Укрмонтажспецбуд» з виплати заробітної плати, перед позивачем ОСОБА_1 з урахуванням здійснених виплат, 2 000,00 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 18.03.2021 року у розмірі 181 611,75 грн.
Крім того, невиплата відповідачем до теперішнього часу позивачу ОСОБА_1 , заробітної плати, негативно вплинуло на його здоров'я, психологічний стан та самопочуття, що призвело до заподіяння великих моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагало додаткових зусиль для організації його життя.
З урахуванням викладеного, позивач ОСОБА_1 , вважає доцільним і справедливим стягнення з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» грошові кошти у розмірі 50 000 гривень в якості компенсації за заподіяну моральну шкоду.
В судове засідання сторони не викликалися.
Відповідач неодноразово повідомлявся судом про перебування у провадженні вказаної справи, у зв'язку з чим йому було роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву, порядок подачі клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, з письмових матеріалів справи судом встановлено, що в період з 17.05.1988 року по 14.05.2019 рік позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем (а.с. 11-12).
14 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 , був звільнений з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України відповідно до Наказу № 502- к від 14.05.2019 року.
За період з 02.04.2018 року по 14.05.2019 року заборгованість ТОВ «Укрмонтажспецбуд» перед ОСОБА_1 склала 39 852,70грн., що підтверджується доданою до позову копією розрахункового листка за травень 2019 року (а.с. 21).
Вказана заборгованість погашена відповідачем перед ОСОБА_1 частково, а саме:
- 04.06.2019 року в розмірі 780,00 грн., (а.с. 15)
- 22.07.2019 року в розмірі 400,00 грн.; (а.с. 17)
- 18.09.2019 року в розмірі 9 668,18 грн.; (а.с. 17)
- 02.03.2020 року в розмірі 5 000,00 грн. (а.с. 18)
- 27.01.2021 р. в розмірі 2 000,00 грн.; (а.с. 31)
- 02.02.2021 р. в розмірі 2 004,52 грн.; (а.с. 31)
- 05.02.2021 р. в розмірі 18 000,00 грн., (а.с. 31).
Отже, відповідачем в період з 04.06.2019 року по 05.02.2021 року погашено заборгованість на загальну суму 37852,70 грн.
Залишок із заборгованості складає 2000 грн.
При вирішенні питання щодо задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» на користь ОСОБА_1 із заробітної плати в розмірі 2000 грн., суд приймає до уваги обґрунтування та розрахунки надані позивачем на підтвердження своєї позиції, а також приймає до уваги той факт, що відповідач 28.05.2021 року особисто отримав копію ухвали суду від 22.03.2021 року, копію позовної заяви з додатками, мав змогу ознайомитись із розрахунками позивача та надати власні з метою спростування та обґрунтування власної позиції. Однак, відповідачем не надано жодного спростування позиції позивача, а отже, суд доходить до висновку, що вищезазначені розрахунки є достатніми та допустимими, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.
Окрім того, згідно ухвали суду від 22.03.2021 року було вирішено витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2Г) довідку про період перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (зазначити період, на якій посаді працював, форма працевлаштування, тощо), в якій вказати заборгованість по заробітній платі підприємства помісячно із зазначенням сум заборгованості по кожному місяцю окремо станом на час звільнення 14.05.2019 року, та повторно надати довідку про нараховану заробітну плату за два останні місяці (березень-квітень, 2019 року) роботи із зазначенням середньоденної (середньогодинної) заробітної плані, що передували звільненню працівника:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Однак вказана ухвала суду відповідачем булла проігнорована та не виконана.
Отже, суд не має змоги перевірити іншим чином розрахунок ОСОБА_1 за відсутності відповідних бухгалтерських даних з підприємства відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Як вказано у ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 зазначеного закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Враховуючи те, що з письмових матеріалів справи встановлена заборгованість із заробітної плати ОСОБА_2 у розмірі 22793,83 грн., відповідачем не надано жодних відомостей щодо погашення вказаної заборгованості, суд доходить до висновку, що саме встановлений розмір необхідно враховувати при ухвалені рішення.
У зв'язку з викладеним, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, суд виходить з наступного.
У відповідності до норми ст. 34 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р., Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. та Постанови КМУ від 21.02.2001р. №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» у разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток, підприємство зобов'язане виплатить працівнику компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати.
Грошова компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати є гарантією прав робітника на компенсацію втрати її частини, санкцією за несвоєчасну виплату заробітної плати, обов'язок з нарахування та сплати якої, згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», покладено на підприємство, яке зобов'язано виплатити громадянам суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом та є загальновідомими.
Як вбачається з письмових матеріалів справи та відповідно до довідки про заборгованість із заробітної плати, відповідач не в повному обсязі здійснював вказані виплати.
Таким чином, сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати позивачу повинна обчислюватись наступним чином.
Окрім того, згідно ухвали суду від 22.03.2021 року було вирішено витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2Г) довідку про період перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (зазначити період, на якій посаді працював, форма працевлаштування, тощо), в якій вказати заборгованість по заробітній платі підприємства помісячно із зазначенням сум заборгованості по кожному місяцю окремо станом на час звільнення 14.05.2019 року, та повторно надати довідку про нараховану заробітну плату за два останні місяці (березень-квітень, 2019 року) роботи із зазначенням середньоденної (середньогодинної) заробітної плані, що передували звільненню працівника:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Однак вказана ухвала суду відповідачем булла проігнорована та не виконана.
Окрім того, у своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що ним буде подана уточнена позовна заява із зазначенням сум заборгованості помісячно та розрахунок суми компенсації. Однак, уточнений позов поданий не був, розрахунок суми компенсації позивачем не наданий. У суду відсутні будь-які вихідні дані для здійснення розрахунку вказаної компенсації, а отже суд не має можливості задовольнити вказану позовну вимогу.
Вирішуючи питання щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд доходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.
Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст.ст. 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. В разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум, вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
З письмових матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 звільнився 14.05.2019 року. Станом на день винесення рішення по справі відповідач не виплатив належну позивачу заробітну плату.
Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Укрмонтажспецбуд» у період з 18 вересня 2019 року по 27 вересня 2019 року з питання несвоєчасної виплати заробітної плати та складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ДН2593/1809/АВ від 27 вересня 2019 року.
За результатами цього Інспекційного відвідування було встановлено, що:
Заробітна плата працівникам ТОВ «Укрмонтажспецбуд» виплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, чим порушені вимоги ч. 1 ст. 94 КЗпПта ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці».
Заборгованість з виплати розрахункових коштів складає 1 628 342,06 грн. (період заборгованості з жовтня 2018 року по серпень 2019 року.
В ході інспекційного відвідування встановлено, що звільненим працівникам виплата розрахункових коштів провадиться з порушенням строку та не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. (а.с. 24-28)
Згідно розрахунку, викладеного у позові, середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 , за період з 01.03.2019 року по 30.04.2019 року, за 40 робочих днів, тобто за два місці що передували звільненню, складає 392,25 грн. (15690.01 грн. / 40 робочих днів =392,25 грн.).
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає:
(392,25 грн. х 463днів) = 181 611,75 грн., де:
392,25 грн. - середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи перед звільненням (березень 2019 р. і квітень 2019 р.);
463 дні - кількість робочих днів затримки розрахунку при звільненні з 15 травня 2019 року, тобто з дня звільнення, і по день звернення до суду, тобто по 18 березня 2021 року.
Таким чином, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на користь ОСОБА_1 , підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 18.03.2021 року у розмірі 181 611,75 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем не проведений розрахунок з позивачем, з нього на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 117 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначені позовні вимоги відповідачем не спростовані в розумінні ст..ст. 76-83 ЦПК України. Таким чином, позов в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.2371 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як встановлено судом, внаслідок незаконного звільнення і тим самим позбавлення позивача права на труд, на отримання в період вимушеного прогулу заробітної плати позивачу було завдало моральних страждань, які виразилися в порушенні його звичного життєвого укладу, в переживаннях, пов'язаних із протиправними діями щодо нього, необхідністю певний час знаходитися на утриманні дружини, необхідністю звертатися до суду за захистом свого порушеного права, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивач визначив суму моральної шкоди у розмірі 50000 гривень. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним позовну вимогу про відшкодування позивачеві заподіяної йому моральної шкоди задовольнити частково за недоведеності та необгрунтованості саме заявленої суми, та стягнути з відповідача на користь позивача 1000 гривень в рахунок відшкодування йому моральної шкоди.
Отже, дослідивши письмові матеріали справи, суд на підставі ст. 12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, суд доходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у вищевказаній частині.
Відповідно до ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що згідно п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1816 грн. (у зв'язку із задоволенням позовних вимог щодо стягнення сум заборгованості із заробітної плати та позовної вимоги щодо стягнення компенсації за заподіяну моральну шкоду).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4,274-279, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 40376547, місцезнаходження: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 2000 гривні (дві тисячі) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 40376547, місцезнаходження: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 181611,75 гривень (сто вісімдесят одна гривня шістсот одинадцять гривень 75 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 40376547, місцезнаходження: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2Г) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) 1000 (одна тисяча) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі за один місяць.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код юридичної особи 40376547, місцезнаходження: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 2Г) на користь держави судові витрати в розмірі 1816 гривень (одна тисяча вісімсот шістнадцять).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. Є. Сільченко