Єдиний унікальний № 335/7737/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/1226/21 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК України
14 липня 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду матеріали провадження за апеляційною скаргою із доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2021 року, якою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 липня 2021 року включно, -
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2021 року продовжено застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 липня 2021 року включно.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що на даний час існує реальна необхідність допиту великого коло свідків, проведення значного обсягу процесуальних дій, а тому існує об'єктивна реальність ризику можливого тиску обвинуваченого на свідків, експертів, інших учасників кримінального провадження та врахував те, що мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб,а і для суспільства в цілому.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що категорично не згодний з прийнятим рішенням суду першої інстанції.
В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 зазначає, що не згодний із винесеним рішенням суду першої інстанції, оскільки воно виникло з грубим порушенням КПК України та підлягає скасуванню.
У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу без доповнень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав подану обвинуваченим апеляційну скаргу, зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні, підозра необґрунтована, правова кваліфікація невірна. Вказав, що стався конфлікт між іншими особами та ОСОБА_6 , якому також нанесли тілесні ушкодження, він захищався.
Повідомлений належним чином прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, із заявою або клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 не звертався.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника, перевіривши матеріали провадження та дослідивши доводи, наведені в апеляційних скаргах і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.
Зокрема, частиною 3 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання прокурора повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На переконання колегії суддів, в даному випадку суд першої інстанції вищевказаних вимог закону дотримався, перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою, правильно встановив як наявність певного ризику, так і неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд наразі триває, свідки у даному кримінальному провадженні ще допитані не були, а оскільки обвинуваченому ОСОБА_6 можуть бути відомі їх анкетні дані, зокрема, адреси їх проживання чи роботи, він може здійснювати на них певний вплив з метою зміни ними показань або відмови від їх надання, тим самим перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню для уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Встановлений ризик є надзвичайно високим, що в сукупності з тяжкістю можливого покарання, яке відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризику, свідчать про недостатність застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, адже більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам незаконно впливати на свідків.
Даних про такий стан здоров'я особи, щоб унеможливлювало продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання апеляційному суду під вартою не надано.
Посилання захисника у судовому засіданні апеляційного суду з приводу не вірної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 не можуть взятись до уваги з боку апеляційного суду, оскільки зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення, колегія суддів позбавлена можливості дати оцінку щодо доказів кваліфікації дій обвинуваченого, при цьому не вправі давати таку оцінку доказам і суд першої інстанції, оскільки це виходить за межі його повноважень під час судового розгляду, в ході якого докази досліджуються, а оцінка їм може бути надана в нарадчій кімнаті під час прийняття рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті.
З урахуванням викладеного, колегії суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу із доповненнями обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2021 року, якою продовжено застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 липня 2021 року включно, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Дата документу Справа № 335/7737/20