Справа № 309/2014/21
Закарпатський апеляційний суд
22.07.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_4 , особи яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/295/21 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 02. 07. 2021.
Цією ухвалою скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених службових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, - повернуто особі, яка її подала.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначає, що дана скарга не підлягає розгляду в Хустському районному суді Закарпатської області, оскільки уповноваженим суб'єктом на розгляд заяви про вчинення кримінального правопорушення є Ужгородський ВП ГУ НП в Закарпатській області, який перебуває в межах територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, у зв'язку з чим скарга ОСОБА_5 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 02. 07. 2021 скасувати, постановити нову ухвалу, якою визнати бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, що полягає у невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення та зобов'язати вказаних осіб вчити певні дії. В обґрунтування апеляційної скарги адвокат вказує на те, що заявником ОСОБА_5 оскаржується саме бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУ НП в закарпатській області, які замість вчинення дій, передбачених ст. 214 КПК України, вдалися до оцінки його заяви не предмет наявності в ній фактів, об'єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак злочину в діях осіб, відносно яких порушується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Разом з тим, заявником подано скаргу до належного суду, оскільки ним оскаржується бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Хустського районного суду Закарпатської області, тому необґрунтовано дійшов висновку про повернення скарги ОСОБА_5 .
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, захисника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на
-2-
інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того апеляційний суд враховує заяву захисника - адвоката ОСОБА_6 про розгляд апеляційної скарги у її відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи його апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У відповідності до ч. 3 ст. 21 КПК України, кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до положень ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, повертається особі, яка її подала, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_5 14. 06. 2021 звернувся до слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області з
-3-
скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 07. 06. 2021.
Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 02. 07. 2021 вказану скаргу ОСОБА_5 повернуто останньому, з тих підстав, що вказана скарга не підсудна Хустському районному суду Закарпатської області, оскільки уповноваженим суб'єктом на розгляд заяви про вчинення кримінального правопорушення є Ужгородський ВП ГУ НП в Закарпатській області, що перебуває в межах територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Разом з тим, колегія судді не може погодитись з вказаним висновком слідчого судді, враховуючи наступне.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України.
Статтями 303, 304 КПК України визначено які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження та строк подання скарги.
Разом з тим, прямої вказівки щодо підсудності розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, зазначені норми закону не містять.
За приписами ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із системного аналізу положень ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 132 КПК України, скарги в порядку ст. 303 КПК України подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Зі змісту скарги ОСОБА_5 вбачається, що останнім оскаржується бездіяльність уповноважених осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення від 07. 06. 2021. Місце розташування Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області є м. Хуст, вул. 900-річчя Хуста, 29, який територіально розташований в Хустському районі Закарпатської області. Враховуючи наведене, висновок слідчого судді про непідсудність даної скарги Хустському районному суду Закарпатської області є помилковим.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що слідчий суддя, зазначаючи про те, що згідно заяви про вчинення кримінального правопорушення місцем його вчинення 04. 03. 2021 є м. Ужгород, вул. Капушанська в офісному центрі Шимон Михайла, то обов'язок щодо дотримання приписів ст. 214 КПК України покладається саме на уповноважених осіб Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області, є порушенням вимог КПК України, оскільки останній вдався до оцінки обставин, викладених у скарзі ОСОБА_5 , що можливо лише під час розгляду скарги по суті, чим в сукупності з вищенаведеним, допустив порушення, які є істотними, та відповідно до вимог ст. 412 КПК України є підставою для скасування ухвали з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_5 до уповноважених осіб Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення не звертався і дії таких осіб ним не оскаржуються.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не виконано вимоги ч. 6 ст. 22 КПК України щодо забезпечення необхідних умов для реалізації заявником його процесуальних прав, і ухвалою від 02. 07. 2021 необґрунтовано, з порушенням норм кримінального процесуального закону повернув скаргу ОСОБА_5
-4-
Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді знайшли своє підтвердження, що зумовлюють її скасування. Оскільки слідчий суддя не розглядав скаргу ОСОБА_5 по суті, а повернув її скаржнику, то апеляційний суд, скасовуючи ухвалу слідчого судді позбавлений можливості розглянути таку по суті, а вирішує питання про необхідність її розгляду слідчим суддею місцевого суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, в тому числі, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
У відповідності до положень частини першої статті 415 КПК України, підставами для призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції є встановлення порушень місцевим судом вимог статті 412 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Ураховуючи, що прийняття рішення стосовно відкриття провадження за скаргою, відповідно до змісту ст. 304 КПК України, а також розгляд та прийняття ухвали за наслідком розгляду відповідної скарги згідно вимог ст. ст. 306, 307 КПК України, є прерогативою слідчого судді місцевого суду і, за змістом ст. 407 КПК України, не входить до повноважень апеляційного суду, і розгляд її по суті апеляційним судом буде суперечити вимогам ст. 129 Конституції України, матеріали підлягають поверненню до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду скарги по суті.
При новому розгляді слідчому судді необхідно розглянути скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області у суворій відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, повно, всебічно та об'єктивно перевірити викладені в ній доводи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладені обставини, а також положення ст. ст. 7, 9, 412, 415 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, а скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених службових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, - поверненню на новий розгляд до того ж суду.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 02. 07. 2021 про повернення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення, - скасувати й призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії прийняття скарги слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: