№ 336/5731/21
н/п 1-кс/336/669/2021
23 липня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької області ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в межах кримінального провадження, внесеного 05.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021087080000736 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,
23.07.2021 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло вищевказане клопотання.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 05.07.2021 до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що відома особа на території Шевченківського району м. Запоріжжя за місцем свого мешкання вирощує рослини роду конопель. 21.07.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено 51 кущ рослини, схожі на рослини роду конопель із коренями, стеблами, листями та верхівками. Правова кваліфікація кримінального правопорушення (злочину): ч. 2 ст. 310 КК України.
Слідчий, посилаючись на те, що на даний час наявні обґрунтовані підстави вважати, що у разі повернення даного майна, в осіб, які причетні до кримінального правопорушення будуть усі можливості для його пошкодження та знищення з метою приховування слідів злочину, оскільки інформація, яка може мати значення для доказування факту, що розслідується в рамках даного кримінального провадження, міститься саме у вилученому майні, тому просить клопотання задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно.
Слідчий та прокурор подали до суду заяви про розгляд клопотання без їх участі, клопотання підтримують та просять задовольнити.
Оскільки в клопотанні ставиться питання про накладення арешту на майно, вилучене законом з обігу, суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання, матеріали, якими слідчий обґрунтовує його доводи, беручи до уваги позицію слідчого, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За положеннями частини 3 зазначеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (тобто з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів із запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення.
Слідчим суддею встановлено, що 05.07.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12021087080000736 про вчинення кримінального правопорушення, із попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 310 КК України (а.с.3). Наразі жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину.
Згідно з даними протоколу обшуку від 21.07.2021, за адресою АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: 51 кущ рослини схожі на конопелі з коренями, які було упаковано у три білі мішки із бірками та пояснювальними написами (а.с.9-12).
Відтак майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критерію речового доказу, а тому з метою збереження речових доказів на вказане майно слід накласти арешт.
Бере до уваги суддя і співрозмірність зазначеного заходу забезпечення завданням кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя, враховуючи можливість використання майна як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст.107, 170-173,309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: 51 кущ рослини із коренями, стеблами, листями та верхівками, вилучених 21.07.2021 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1