23 липня 2021 року
м. Київ
справа № 160/8417/20
адміністративне провадження № К/9901/24363/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2020 №66101-5240-0464, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок» за 2020 рік, в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 17111,70 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2020 №66101-5240-0464/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок» за 2018 рік в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 22113,14 грн та за 2019 рік в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 7080,71 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2020 № 66109-5240-0464, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок» за 2020 рік в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 17111,70 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.04.2020 №66109-5240-0464/1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок» за 2018 рік в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 6839,80 грн та за 2019 рік в частині нарахування податкового зобов'язання у розмірі 7080,71 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
01.07.2021 позивачами на адресу Верховного Суду засобами поштового зв'язку направлено касаційну скаргу на вище зазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС).
Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових адміністративну справу № 160/8417/20 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження (ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2021).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в касаційній скарзі не наведено, судовою колегією такі обставини також не встановлені.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак