29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" липня 2021 р. Справа № 924/294/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Ю.Енергія"
про стягнення 2 418 358,08 грн., з яких 1 042 381,60 грн. основний борг, 43 778,62 грн. пеня, 1 332 197,86 грн. 365% річних
Представники сторін:
від позивача - Тулінов І.І. (в режимі відеокнференцзв'язку)
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі згідно з ч. 1 ст. 240 ГПК України.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
23.03.2021 на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Ю.Енергія" про стягнення 2 418 358,08 грн., з яких 1 042 381,60 грн. основний борг, 43 778,62 грн. пеня, 1 332 197,86 грн. 365% річних, заявлених на підставі договору купівлі-продажу №33АА/ТК-20 від 23.04.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.04.2021 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 19 квітня 2021 року.
08.04.2021 на адресу суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 27.04.2021 та в наступних засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 12.04.2021 у задоволенні клопотання позивача від 01.04.2021 вих. 210401/1 про участь в судовому засіданні у справі №924/294/21 призначеному на 10:30 год. 27.04.2021 року та в наступних засіданнях по цій справі, в режимі відеоконференції відмовлено. При цьому позивачу роз'яснено, що клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконфкренції подаються на кожне судове засідання окремо.
Ухвалою суду від 27.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі №924/294/21 на 13.05.2021.
28.04.2021 на адресу суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 13.05.2021 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 29.04.2021 у задоволенні клопотання позивача від 28.04.2021 вих.210428/1 про участь в судовому засіданні у справі №924/294/21 призначеному на 13.05.2021, в режимі відеоконференції відмовлено.
13.05.2021 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості сторонам укласти мирову угоду.
Ухвалою суду від 13.05.2021 підготовче засідання у справі №924/294/21 відкладено на 01.06.2021.
14.05.2021 на адресу суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс", надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 01.06.2021 та в наступних засіданнях по цій справі в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 17.05.2021 частково задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" від 14.06.2021 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 01 червня 2021 року у справі №924/294/21 ухвалено провести в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Хмельницької області, доручено господарському суду Дніпропетроської області забезпечити проведення судового засідання у справі №924/294/21, призначеного на 10:00 год. 01 червня 2021 року в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетроської області, за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс".
Судом в підготовчому засіданні 01.06.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 11:30 год. 08.06.2021. Ухвалою суду від 01.06.2021 повідомлено відповідача про дату наступного засідання у справі.
02.06.2021 позивачем надіслано на електронну адресу суду, а 07.06.2021 по пошті, клопотання про залучення співвідповідача у справі та 02.06.2021 клопотання про участь у судовому засіданні 08.06.2021 в режимі відеокнференції за допомогою власних технічних засобів в програмі EASYCON.
Ухвалою суду від 03.06.2021 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні 08.06.2021 в режимі відеоконференції.
Судом в підготовчому засіданні суду 08.06.2021 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача від 02.06.2021 про залучення співвідповідача у справі.
Ухвалою суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №924/294/21 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 22.06.2021.
18.06.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату.
Ухвалою суду від 22.06.2021 судове засідання по розгляду справи №924/294/21 по суті відкладено на 20.07.2021.
23.06.2021 на адресу суду від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс", надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 20.07.2021 в режимі відеокнференції за допомогою власних технічних засобів в програмі EASYCON. Участь в судовому засіданні прийматиме представник позивача Тулінов Іван Іванович.
Ухвалою суду від 24.06.2021 клопотання позивача від 22.06.2021 (вих. 210622/1) задоволено.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 2 418 358,08 грн., з яких 1 042 381,60 грн. основний борг, 43 778,62 грн. пеня, 1 332 197,86 грн. 365% річних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання умов договору купівлі-продажу №33АА/ТК-20 від 23.04.2020 позивачем поставлено відповідачу товар, на умовах надання відповідачу товарного кредиту з відстрочкою платежу, згідно акту приймання-передачі та видаткової накладної від 27.04.2020 на загальну суму 31580,00 Євро, що станом на 27.04.2020 становить 925 889,01 грн. Натомість відповідач в порушення умов договору вартості поставленого товару у встановлений Графіком та умовами оплати товару (Додаток №2 до договору) строк не сплатив. У зв'язку з простроченням сплати відповідачем платежів, на підставі п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору позивач нарахував до стягнення з відповідача пені та 365% річних за користування товарним кредитом.
Представник позивача в судовому засіданні 20.07.2021 підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 20.07.2021 не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про дату, час та місце судового розгляду, повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 22.06.2021 за адресою місцезнаходження останнього визначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою". При цьому судом враховано положення п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/294/21 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
23.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Агроальянс» (далі - позивач, продавець) та Фермерським господарством "Ф.Ю.Енергія" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу №33АА/ТК-20 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець продає товар на умовах надання покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу, а покупець приймає товар та зобов'язується сплачувати платежі на умовах цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору, найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість, строк поставки, умови оплати на момент укладання договору наведені в Додатках відповідно до цього договору.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість майна становить еквівалент 31580,00 євро, що розраховується за курсом продажу Євро, встановленим у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», оформленим на 16:00 за Київським часом (далі - міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього договору збільшений на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичної особи (надалі міжбанківський курс Договору) та на дату укладення цього договору становить 927 441,44 грн. у тому числі ПДВ 154 573,57 грн. (надалі - Вартість майна). Вартість майна у гривні підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання Акту приймання-передачі майна, збільшеним на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (надалі - міжбанківський курс Акту приймання-передачі), відповідно до умов пункту 2.1.1 договору.
Згідно з пунктом 2.1.1 договору, якщо міжбанківський курс Акту приймання-передачі буде відрізнятися від міжбанківського курсу договору, вартість майна (в гривнях) автоматично змінюється та підлягає перерахунку виходячи з міжбанківського курсу Акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 3.1 договору, усі платежі за договором покупець зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у цьому договорі. Умови оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються в Графіку та умовах оплати товару (додаток № 2) договору.
Авансовий платіж покупця в рахунок оплати майна складає 3,2% від вартості майна та складає 1010,56 євро та підлягає сплаті в термін до 30.04.2020 року включно (пункт 3.1.1 договору).
Розмір, склад, терміни сплати чергових платежів встановлюються в графіку та умовах оплати товару (додаток № 2). Сума чергового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в Євро), зазначеної в Графіку та умовах оплати товару (додаток № 2), виходячи з міжбанківського курс на дату, що передує даті сплати покупцем чергового платежу, зазначеного в Графіку та умовах оплати товару (додаток № 2), збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами. Такий порядок застосовується до усіх платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті або залишаються несплаченими, згідно з договором (пункт 3.1.2 договору).
Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,1 % річних за користування товарним кредитом. Товарний кредит наданий продавцем покупцю в межах строків визначених Умовами оплати товару (додаток № 2) - є строком правомірного користування товарним кредитом. Користування товарним кредитом за межами строків встановлених Умовами оплати товару - є неправомірним користуванням покупцем товарним кредитом. У разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно пункту 6.2 (протягом 10-ти календарних днів), а далі поставці згідно з пунктом 6.3 договору (пункт 3.2 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору, право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару та підписання Акту приймання-передачі товару.
Пунктом 6.1. договору сторони домовилися, що у випадку порушення термінів оплати обумовлених у Графіку та умовах оплати товару до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктом 6.2. договору визначено, якщо покупець прострочив оплату товару проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 відсотків річних за користування товарним кредитом від дня строку, коли товар мав бути оплачений, тобто до моменту, коли починає діяти, інша відсотки ставка, визначена у п. 6.3. цього Договору.
Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, більш ніж на 10 календарних днів від дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховуються 365 відсотків річних за користування товарним кредитом (пункт 6.3. договору).
У Розділі 11 договору сторони погодили ціну договору, а саме: Ціна Договору становить гривневий еквівалент 31 594,99 Євро, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 927 881,67 грн., у тому числі ПДВ 154 646,94 гривень (надалі - Ціна Договору). Ціна договору складається з гривневих еквівалентів: вартості товару, відсотків за користування товарним кредитом за отримане майно, одноразової комісії у Євро. Платежі як відсотки за користування товарним кредитом за отримане майно становлять гривневий еквівалент 14,99 Євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладання становлять 440,23 грн., у тому числі ПДВ 73,37 грн. (п.п. 11.1., 11.2., 11.2.1. Договору).
Відповідно до пункту 11.3. договору сторони домовились, що при зміні міжбанківського курсу фактичної оплати, міжбанківського курсу графіку, міжбанківського курсу Акту приймання-передачі по відношенню до міжбанківського курсу Договору, пропорційно автоматично змінюється і ціна договору в гривні, і в даному випадку не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну ціни Договору в гривні.
Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє по 20 жовтня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору (пункт 13.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками останніх.
Додатком №1 до договору сторони погодили поставку колісного трактору Case IH модель Farmall 110 JX, сер. №HFJ179263, 2019 р.в. вартістю 31580,00 євро.
Додатком №2 до договору, сторони встановили графік та умови оплати товару: дата оплати - 20.10.2020, сума, яка компенсує частину вартості майна з урахуванням ПДВ - 30569,44 євро, відсотки за користування товарним кредитом - 14,99 євро, сума чергового платежу - 30 584,43 євро.
На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв колісний трактор Case IH модель Farmall 110 JX, сер. № НОМЕР_1 , 2019 р.в. вартістю 31580,00 грн. (усього вартість майна з урахуванням ПДВ 925 889,01 грн.), що підтверджується видатковою накладною №2656 від 27.04.2020 та Актом приймання-передачі від 27.04.2020 (додаток № 3), підписаними обома сторонами.
Враховуючи графік та умови оплати товару, встановлені у Додатку №2 до договору, строк оплати товару у повному обсязі є таким, що настав 20.10.2020. Тобто, прострочення оплати товару розпочалось з 21.10.2020.
Станом на момент розгляду справи, відповідач вартість поставленого товару не сплатив, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 30584,43 євро, що еквівалентно 1042381,60 грн. станом на 25.02.2021, яку позивач й просить стягнути з відповідача.
У зв'язку із нездійсненням відповідачем платежу у встановлений договором строк, відповідно до пунктів 6.2, 6.3 договору, позивач нарахував позивачу відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 1332197,86 грн. та відповідно до пункту 6.1 договору, пеню у розмірі 43778,62 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.04.2020 сторонами укладено договір купівлі-продажу №33АА/ТК-20, за умовами якого продавець продає товар на умовах надання покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу, а покупець приймає товар та зобов'язується сплачувати платежі на умовах цього договору.
За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов вищевказаного договору купівлі-продажу №33АА/ТК-20 від 23.04.2020 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на суму 30569,44 євро, що підтверджується видатковою накладною №2656 від 27.04.2020 та актом приймання-передачі №3 від 27.04.2020, доданими до матеріалів справи.
У ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3.1 договору, усі платежі за договором покупець зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у цьому договорі. Умов оплати товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються в Графіку та умовах оплати товару (додаток № 2) договору.
Відповідно до пункту 3.1.2 договору розмір, склад, терміни сплати чергових платежів встановлюються в графіку та умовах оплати товару (додаток № 2). Сума чергового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в Євро), зазначеної в Графіку та умовах оплати товару (додаток № 2), виходячи з міжбанківського курс на дату, що передує даті сплати покупцем чергового платежу, зазначеного в Графіку та умовах оплати товару (додаток № 2), збільшеного на розмір зборів (податків), пов'язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами. Такий порядок застосовується до усіх платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті або залишаються несплаченими, згідно з договором.
Відповідно до пункту 11.3. договору сторони домовились, що при зміні міжбанківського курсу фактичної оплати, міжбанківського курсу графіку, міжбанківського курсу Акту приймання-передачі по відношенню до міжбанківського курсу Договору, пропорційно автоматично змінюється і ціна договору в гривні, і в даному випадку не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну ціни Договору в гривні.
Додатком №2 до договору, сторони встановили графік та умови оплати товару, зокрема дата оплати - 20.10.2020, сума, яка компенсує частину вартості майна з урахуванням ПДВ - 30569,44 євро.
Судом встановлено, що строк оплати товару на суму 30569,44 євро є таким, що настав 21.10.2020. Доказів сплати відповідачем вартості поставленого товару на суму 30569,44 євро суду не надано.
З огляду на що, вимога позивача про стягнення з відповідача суми за поставлений товар у розмірі 30569,44 євро, що станом на дату подачі позовної заяви (здано на пошту 19.03.2021) еквівалентно 1008134,28грн. (30569,44 євро*32,9785 - курс продажу євро, встановлений у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" http//www.udinform.com) підлягає задоволенню. У стягненні 34247,32 грн. основної заборгованості належить відмовити.
При здійсненні перерахунку суми поставленого товару у гривневому еквіваленті судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в ухвалі від 24 червня 2020 року по справі №740/4842/15-ц, що за грошовим зобов'язанням, вираженим у договорі в гривні із зазначенням еквіваленту в іноземній валюті, сума, яка підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову (заяви про збільшення позовних вимог) або на день ухвалення судового рішення (якщо позивачем сформульовано саме таку вимогу - стягнути суму заборгованості у гривневому еквіваленті за курсом іноземної валюти на дату ухвалення судового рішення), і якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В свою чергу, при розрахунку заявлених до стягнення сум основного зобов'язання, позивачем до основної заборгованості віднесено еквівалент 14,99 євро за користування товарним кредитом.
З приводу вказаної вимоги судом приймається до уваги наступне.
Окрім вимоги про стягнення основної заборгованості, з огляду на прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу №33АА/ТК-20 від 23.04.2020, позивач просить стягнути нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.п. 6.2, 6.3 договору 1332197,86 грн. - 365% річних за користування чужими коштами та на підставі п. 6.1 договору - 43778,62 грн. пені за період з 21.10.2020р. по 25.02.2021р.
Відповідно до статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Стаття 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
В свою чергу ст. 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 3.2. договору товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,1 % річних за користування товарним кредитом.
У Розділі 11 договору сторони погодили ціну договору, зокрема ціна договору складається з гривневих еквівалентів: вартості товару, відсотків за користування товарним кредитом за отримане майно, одноразової комісії у Євро. Платежі як відсотки за користування товарним кредитом за отримане майно становлять гривневий еквівалент 14,99 Євро.
У Додатку №2 до договору, сторони встановили графік та умови оплати товару відсотків за користування товарним кредитом 14,99 євро - 20.10.2020.
Суд здійснивши перерахунок нарахованих до сплати відповідачу 0,1% річних за користування товарним кредитом в розмірі 14,99 євро встановив, що її обрахунок здійснений позивачем неправильно, а тому правомірними та обґрунтованими до нарахування для сплати та стягнення з відповідача є 0,1% річних за користування товарним кредитом в розмірі 14,78 євро, що станом на дату подачі позовної заяви (здана на пошту 19.03.2021) еквівалентно 487,42грн. (14,78 євро*32,9785 - курс продажу євро, встановлений у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг" http//www.udinform.com).
В свою чергу відповідно до вказаного п. 3.2 договору, у разі несвоєчасної сплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно пункту 6.2 (протягом 10-ти календарних днів), а далі по ставці згідно з пунктом 6.3 договору (пункт 3.2 договору).
Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються 35 відсотків річних за користування товарним кредитом від дня строку, коли товар мав бути оплачений, тобто до моменту, коли починає діяти інша відсоткова ставка, визначена у пункті 6.3 цього договору (пункт 6.2 договору).
Згідно з пунктом 6.3 договору, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, більш ніж на 10 календарних днів від дня строку, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати, на прострочену суму нараховується 365 відсотків річних за користування товарним кредитом.
У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати товару проданого у кредит, позивач нарахував відповідачу 365% відсотки річних за користування товарним кредитом за період з 21.10.2020 по 25.02.2021 у розмірі 1332197,86 грн. розрахованої із суми боргу у гривнях (1042381,60 грн.).
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є невірним. Позивачем здійснено нарахування відсотків за користування товарним кредитом із застосуванням ставки 365 відсотків річних за весь період прострочення, тоді як відповідно до пункту 6.2 договору, за перші 10 днів прострочення оплати вартості товару нараховуються відсотки за користування товарним кредитом за ставкою 35 відсотків річних.
Судом здійснено перерахунок відсотків за користування товарним кредитом за період з 21.10.2020 по 30.10.2020 (35 відсотків річних) та за період з 31.10.2020 по 25.02.2021 за ставкою 365 відсотків річних на суму поставленого товару - 30569,44 євро.
Так, за підрахунком суду відсотки за користування товарним кредитом за період з 21.10.2020 по 25.02.2021 склали 36 312,48 євро, що станом на 19.03.2021 (дата подачі позову) еквівалентно 1197531,12грн.
З огляду на що, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом підлягає частковому задоволенню у розмірі 1198018,54 грн. У стягненні 134179,32 грн. належить відмовити.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті. Відповідно до цієї постанови як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046, частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.1 договору, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у Графіку та умовах оплати товару до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування пені припиняється через рік (365 календарних днів) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У зв'язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 43778,62 грн. за період з 21.10.2020 по 25.02.2021 на суму заборгованості 1042381,60 грн. (30584,43*34,0821 грн. - за курсом євро станом на 25.02.2021)
При цьому, оскільки судом здійснено перерахунок суми основного боргу та встановлено, що станом на дату подачі позову до суду (19.03.2021 - дата здачі позовної заяви на пошту, згідно поштового штемпеля на конверті) сума заборгованості за поставлений товар склала 1 008 134,28 грн. розрахунок суми пені необхідно провести виходячи з цієї суми.
З огляду на викладене, суд здійснив перерахунок заявлених до стягнення сум пені та вважає правомірною, обґрунтованою та можливою до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 42359,30 грн. за період з 21.10.2020 по 25.02.2021. У стягненні 1419,32 грн. пені належить відмовити.
При цьому суд вважає за належне вказати, що, як зазначалось вище, укладення та виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.
Однак, нарахування пені в іноземній валюті не передбачене чинним законодавством. Оскільки пеня є неустойкою і має штрафний, а не компенсаційний характер, вона не входить до складу зобов'язання. А тому, нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України (поставна Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 1008134,28 грн. основного боргу, 1198018,54 грн. процентів за користування товарним кредитом та 42359,30 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ф.Ю.ЕНЕРГІЯ" (31345, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Копистин, вул. Леніна, 86, код ЄДРПОУ 35167474) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агроальянс" (49041, м. Дніпро, вул. Запорізьке Шосе, буд. 62а, код ЄДРПОУ 37303065) 1 008 134,28 грн. основного боргу, 42 359,30 грн. пені, 1 198 018,54 грн. відсотків річних та 33 727,68 грн. витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2021.
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук. у 3 прим.: (усім реком. з повідом. про вруч.)
1 - до справи;
2 - позивачу - 49041, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 62а;
3 - відповідачу - 31345, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Копистин, вул. Леніна, буд. 86.