65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua
"13" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/865/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Левшиній І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Садаклієва Е.В. адвокат;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” до відповідача Фізичної особи - підприємця Клейн Павла Вікторовича про стягнення 886849,00грн.
Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Клейн Павла Вікторовича про стягнення 886849,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 15.02.2018р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2021р. відкрито провадження у справі №916/865/21, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 27.04.2021р. о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні від 27.04.2021р. було оголошено перерву на 20.05.2021р. о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовче засідання від 20.05.2021р. представники сторін не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. відкладено підготовче засідання на 10.06.2021р. о 11:40 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження.
В підготовчому засіданні від 10.06.2021р. було оголошено перерву на 29.06.2021р. о 10:50, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.06.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні від 29.06.2021р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2021р. закрито підготовче провадження у справі №916/865/21 та справу призначено до розгляду по суті на 13.07.2021р. о 12:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 13.07.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/865/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Як вказує позивач, 01.04.2019р. між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (позивач, Страховик) та Фізичною особою-підприємцем Клейн П.В. (відповідач, Агент) було укладено договір доручення №01/19 (далі - договір відповідно до умов якого Страховик доручає Агенту з моменту підписання договору діяти від імені, за рахунок та за дорученням Страховика: виконувати роботи з рекламування, консультування, пропонування потенційним страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, обслуговування договорів), а саме (як всі так і будь-яку) зокрема: виконувати дії з укладання та оформлення договорів страхування, візувати договори страхування з зазначенням індивідуального коду агента (індивідуальний код агента - ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податку) та надавати їх на підпис Страховику або підписувати договори страхування та додаткові угоди до них від імені Страховика; приймати страхові платежі від страхувальників згідно з чинним законодавством; перераховувати страхові платежі на поточний рахунок Страховика.
Відповідно до пункту 1.2. договору Агент приймає на себе зобов'язання щодо здійснення посередницької діяльності зокрема з такого виду страхування, як страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є обов'язковим видом страхування.
Пунктом 2.2. договору сторони передбачили, що Агент зобов'язаний зокрема: представляти інтереси Страховика у межах своєї компетенції згідно з п. 1.1. договору. У разі необхідності мати поточний рахунок для здійснення наступних операцій: отримання страхових платежів від страхувальників; перерахування страхових платежів на поточний рахунок Страховика. Проводити страхування згідно з наданими Страховиком тарифами, умовами. Оформлювати договори страхування відповідно до вимог Страховика. Оформлювати договори страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу. Перераховувати отримані від страхувальників страхові платежі по договорах страхування на поточний рахунок Страховика згідно з п.4.3 Договору. Відслідковувати своєчасність та правильність сплати страхових платежів страхувальниками. Здійснювати визначені п. 1.1. договору дії щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виключно від імені, за рахунок, за дорученням та в інтересах Страховика. Повернути Страховику невикористані бланки договорів страхування та інші документи, що були надані Агенту для виконання доручення за цим договором, в день припинення дії цього договору, а також протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання письмової вимоги про це від Страховика.
Позивач зазначає, що взаєморозрахунки між Страховиком та Агентом відповідно до умов Договору доручення мали відбуватися наступним чином. Відповідно до п. 4.3. отримані страхові платежі Агент мав перераховувати на поточний рахунок Страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів. Договором доручення було визначено, що підтвердженням проведення взаєморозрахунків між сторонами Договору є Акт виконаних робіт, який складається на підставі Звітів про укладені договори страхування та розміри отриманих страхових платежів за підсумками місяця і надається Страховику до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункт 4.6. договору ).
Відповідно до п. 4.10. договору Агент передає Страховику відповідні другі примірники укладених в звітному періоді договорів страхування, а також всі зіпсовані (пошкоджені, анульовані, переоформлені) в даному звітному періоді бланки договорів страхування та спеціальні знаки, що видаються страхувальникам при укладанні договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що були зіпсовані або видані до договорів, що були анульовані або переоформлені.
Відповідно до розділу 5 договору встановлена відповідальність сторін, зокрема відповідно до пункту 5.2. договору доручення у випадку недбалого ставлення до збереження або неправильного використання (включаючи помилки в оформленні) довірених йому документів та бланків договорів страхування, до Агента може застосовуватися відповідальність: у разі анулювання (псування, пошкодження) бланку договору страхування - у розмірі його вартості; у разі неправильного оформлення договору страхування, який видано страхувальнику - у розмірі недоотриманого страхового платежу; у разі втрати бланку договору страхування - у розмірі максимального страхового платежу за цим договором страхування. При цьому Агент зобов'язаний негайно повідомити про це Страховика у письмовій формі, вказавши серію та номер договору страхування. Якщо Агент своєчасно не повідомив про втрату бланку договору страхування, а по ньому стався страховий випадок - Агент несе відповідальність за даний бланк договору страхування у розмірі страхового платежу та страхового відшкодування.
Відповідно до п. 5.6. договору при порушенні Агентом термінів перерахування отриманих від страхувальників страхових платежів на поточний рахунок Страховика, термінів подання Страховику звітності та оригіналів договорів страхування, передбачених даним Договором, Страховик має право зменшити розмір винагороди Агенту на 5% за місяць, в якому ці порушення мали місце.
Згідно п. 5.10. договору доручення при порушенні Агентом термінів внесення інформації за укладеними договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів до інформаційної системи Страховик має право зменшити розмір винагороди Агенту за місяць, в якому ці порушення мали місце в наступних обсягах: від 3 до 15 днів включно - 0,75%, від 16 до 30 днів - 6,00%, понад 30 днів - 12,00%.
Як вказує позивач, оскільки Агентом не виконувалися обов'язки за договором 03.02.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про добровільне погашення боргу, який виник на підставі договору доручення та проведеної звірки взаєморозрахунків Згідно з п.1.2. договору його предметом є добровільне погашення боргу відповідача перед позивачем, а саме оплата заборгованості у сумі 1388733,58грн. у повному обсязі до 27.11.2020р. включно. Розділом 2 договору встановлений порядок оплати, зокрема графік сплати заборгованості. Однак впродовж дії вказаного порядку відповідачем не було здійснено жодного платежу згідно графіку. У зв'язку із невиконанням умов договору позивач звернувся до Господарського суду Одеської області, розгляд зазначеної судової справи (№916/609/21) на час подання цього позову триває. Оскільки з відповідачем не було припинено співпрацю, останнім незважаючи на усні запевнення про приведення своєї діяльності до вимог укладеного договору доручення та законодавчих норм в частині обов'язковості їх виконання, не було їх дотримано. У зв'язку із цим починаючи з 01.02.2020р. була накопичена нова заборгованість відповідача перед позивачем. Отже предметом цього спору є заборгованість за договором доручення, яка сформувалася починаючи з 01.02.2020р. та станом на дату подання цього позову складає 886849,00грн.
Позивач зазначає, що довідка про заборгованість складена на підставі даних інформаційної системи, яка використовується Страховиком та страховими посередниками, які залучаються під час надання послуг страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від імені Страховика, включно із відповідачем. Відомості, які вносилися відповідачем, на виконання його обов'язків відповідно до умов договору доручення, до зазначеної інформаційної системи Страховика повністю відповідають відомостям Єдиної централізованої бази Моторно-транспортного бюро України, створеної відповідно до закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка розміщена на офіційному сайті МТСБУ, є загальнодоступною та знаходиться за посиланням: «http://cbd.mtsbu.ua/MTSBU_Pages/Tree.aspx?autoauth=true». Передача бланків договорів (полісів) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від позивача відповідачу, які останнім були використані при укладанні відповідних договорів страхування починаючи з 01.02.2020р. здійснювалась шляхом складання відповідних актів прийому-передачі бланків страхових документів, які додаються (Додатки № 5 ).
Позивач вважає, що порушення відповідачем умов договору доручення та вимог вказаних правових норм завдає матеріальної шкоди інтересам позивача та підлягає захисту.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованості у сумі 886849,00грн.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2019р. між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення №01/19 відповідно до умов якого позивач доручив відповідачу з моменту підписання договору діяти від імені, за рахунок та за дорученням відповідача виконувати роботи з рекламування, консультування, пропонування потенційним страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, обслуговування договорів), а саме (як всі так і будь-яку) зокрема: виконувати дії з укладання та оформлення договорів страхування, візувати договори страхування з зазначенням індивідуального коду агента (індивідуальний код агента - ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податку) та надавати їх на підпис позивачу або підписувати договори страхування та додаткові угоди до них від імені позивача; приймати страхові платежі від страхувальників згідно з чинним законодавством; перераховувати страхові платежі на поточний рахунок позивача.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.3. отримані страхові платежі Агент мав перераховувати на поточний рахунок Страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів. Договором доручення було визначено, що підтвердженням проведення взаєморозрахунків між сторонами договору є Акт виконаних робіт, який складається на підставі Звітів про укладені договори страхування та розміри отриманих страхових платежів за підсумками місяця і надається Страховику до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, оскільки відповідачем не виконувалися обов'язки за договором від 03.02.2020р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про добровільне погашення боргу, який виник на підставі договору доручення та проведеної звірки взаєморозрахунків.
Згідно з п.1.2. договору його предметом є добровільне погашення боргу відповідача перед позивачем, а саме оплата заборгованості у сумі 1388733,58грн. у повному обсязі до 27.11.2020р. включно.
Розділом 2 договору встановлений порядок оплати, зокрема графік сплати заборгованості. Однак впродовж дії вказаного порядку відповідачем не було здійснено жодного платежу згідно графіку.
Як встановлено судом, у зв'язку із невиконанням умов договору позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1388733,58грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.06.2021р. по справі №916/609/21 позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задоволено, стягнуто з ФОП Клейн П.В. на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 1388733,58грн. суму основного боргу, 20831,00грн. витрат на сплату судового збору.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи оскільки з відповідачем не було припинено співпрацю, останнім незважаючи на усні запевнення про приведення своєї діяльності до вимог укладеного договору доручення та законодавчих норм в частині обов'язковості їх виконання, не було їх дотримано. У зв'язку із цим починаючи з 01.02.2020р. була накопичена нова заборгованість відповідача перед позивачем. Отже предметом цього спору є заборгованість за договором доручення, яка сформувалася починаючи з 01.02.2020р. та станом на дату подання цього позову складає 886849,00грн.
Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість з 01.02.2020р. у сумі 886849,00грн. за договором доручення №01/19 від 01.04.2019р. не сплатив, доказів спростовуючих позовні вимоги не надав у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 886849,00грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” до відповідача Фізичної особи - підприємця Клейн Павла Вікторовича про стягнення 886849,00грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 13302,80грн. покласти на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Однак в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, відсутній акт виконаних адвокат робіт на суму 88600,00грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу у сумі 88600,00грн. стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” до відповідача Фізичної особи - підприємця Клейн Павла Вікторовича про стягнення 886849,00грн. - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Клейн Павла Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства “Українська пожежно-страхова компанія” (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40, код ЄДРПОУ 20602681) 886849,00грн. заборгованості, 13302,80грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 23 липня 2021 р. у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 20.07.2021р. по 22.07.2021р. включно.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова