14 липня 2021 року Справа № 915/434/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
за участю представника позивача - Барчук А.В.,
від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” (61003, м. Харків, пр-т Московський, 10/12; код ЄДРПОУ 14078902);
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ; код ЄДРПОУ 20915546)
про: стягнення 1203561,86 грн.
Акціонерне товариство “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №22110-759 від 29.03.2021 про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” в особі відокремленого підрозділу Южно-Українська АЕС заборгованості у розмірі 1203561,86 грн., з якої: 1091700,00 грн. - сума основного боргу за Договором №8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14.01.2019; 76419,00 грн. - штраф; 19770,24 грн. - пеня; 4755,62 грн. - 3% річних; 10917,00 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору на виконання проектних робіт №8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14.01.2019 в частині оплати виконаних проектних робіт у строк, передбачений договором.
Ухвалою суду від 07.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 915/434/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2021.
19.04.2021 до суду від представника в порядку самопредставництва Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” - Свернюк С.П. надійшла заява від 12.04.2021 № 32/365 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду 23.04.2021 заяву № 32/365 від 12.04.2021 Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “ЕНЕРГОАТОМ” в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
20.04.2021 до суду від представника Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” надійшла заява б/н від 14.04.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду 26.04.2021 заяву б/н від 14.04.2021 Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
26.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив № 32/402 від 19.04.2021 на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що станом на сьогодні ринок електричної енергії України перебуває в кризовому стані. У зв'язку із значним зростанням простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед ДП НАЕК “Енергоатом”, суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла фінансова криза не платежів, що, в свою чергу, і призвело до порушення строків виконання зобов'язань з оплати за договором, у тому числі за договором на постачання товару № 8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14.01.2019. Акт №1 від 30.11.2020 на суму 1091700,00 грн. з ПДВ надано реєстром до бухгалтерії.
Разом з відзивом № 32/402 від 19.04.2021 на позовну заяву, відповідачем подано суду:
- клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в якому відповідач просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 1000,00 грн.;
- клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому відповідач просить суд прийняти до уваги, що відповідач не ухиляється від сплати суми основної заборгованості; в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем договірних зобов'язань за договором; та з урахуванням викладених обставин, оцінки ступеня вини відповідача у простроченні виконання зобов'язань за договором та причин неналежного виконання зобов'язань, відповідач просить зменшити розмір стягуваної неустойки (штрафу та пені) на 90 %.
26.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 24.04.2021 про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 28.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 14.06.2021.
05.05.2021 до суду від позивача надійшла відповідь б/н від 29.04.2021 на відзив, в якій позивач позовні вимоги підтримує.
Ухвалою суду від 14.06.2021, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 06.07.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про що представники сторін повідомлені належним чином в залі судового засідання в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 06.07.2021 оголошена перерва до 14.07.2021 о 13.00 год.
12.07.2021 до суду від позивача надійшла заява про приєднання доказу до матеріалів справи б/н, від 08.07.2021 (копії акту № 1 від 30.11.2020 до договору № 8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14.01.2019 на загальну суму 1091700,00 грн.).
12.07.2021 до суду від Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» надійшла заява № б/н від 07.07.2021 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 13.07.2021 заяву № б/н від 07.07.2021 року Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 14.07.2021 в режимі відеоконференції не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
28.12.2018 між Акціонерним товариством “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут (АТ ХІ) “ЕНЕРГОПРОЕКТ” (виконавець) та ДП “НАЕК “Енергоатом” ВП ЮУ АЕС (замовник) було укладено договір № 8191-19-01/2-123-01-19-05005 на виконання проектних робіт (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручив та зобов'язався оплатити, а виконавець прийняти на себе виконання проектних робіт за темою: “Розробка ПКД, Енергоблок №3. Модернізація розподільчих пристроїв 6/0,4 кВ в частині зміни КРП-0,4 кВ систем нормальної експлуатації, важливих для безпеки (ЕЕТП за машзал)”, код згідно з ДКПП ДК 016:2010 - 71.12 (п.п. 1.1-1.2 Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, вартість робіт згідно цього договору та відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №2), що є невід'ємною частиною цього договору, складає: 3370000,00 грн. Крім того, ПДВ: 674000,00 грн. Усього з урахуванням ПДВ: 4044000,00 грн.
Оплата виконання робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 45 банківських днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 2.2 Договору).
Виконавець зобов'язується якісно та у строк виконати обсяг робіт, доручений замовником (п. 3.1 Договору).
У відповідності до п. 4.1 Договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до робіт, що є предметом цього договору, визначаються Технічним завданням на розробку проектно-кошторисної документації (додаток №1), що є невід'ємною частиною цього договору.
Виконавець забезпечує розробку проектно-кошторисної документації в терміни, визначені календарним планом (додаток №3), що є невід'ємною частиною цього договору (п. 4.2 Договору).
З моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, до замовника переходить право власності на розроблену згідно з цим договором документацію (п. 4.5 Договору).
Згідно п. 4.8 Договору, термін виконання договору: початок - з дати укладання договору; закінчення 1-го етапу - 28.02.2019, 2-го етапу - 29.11.2019.
Виконавець надає замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт у кількості 3-х примірників після отримання повідомлення про позитивний результат вхідного контролю (п. 5.6 Договору).
Належним виконанням робіт за договором є підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 5.9 Договору).
У відповідності до п. 6.2 Договору, за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7 % від вартості простроченого платежу. Якщо порушення строків оплати виконаних робіт продовжується понад тридцять днів, замовник сплачує додатковий штраф у розмірі 7 % від вартості неоплаченої в строк роботи.
Сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою; термін дії цього договору до 31.05.2020; закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишились невиконаними (п. 10.1 Договору).
Додатком № 2 до Договору, сторонами протоколом погоджено договірну ціну (а.с. 16).
Додатком № 3 до Договору, сторонами погоджено календарний план робіт, у відповідності до якого: термін виконання етапу 1 - 28.02.2019 та вартість етапу 1 - 1011000,00 грн.; термін виконання етапу 2 - 29.11.2019 та вартість етапу 2 - 235900,00 грн. (а.с. 17).
Сторони неодноразово змінювали “Календарний план робіт” та викладали його в новій редакції.
Так, додатковою угодою № 1/2-123-01-19-05005 від 28.03.2021 до Договору виключено “Календарний план робіт” (Додаток № 3 до Договору) та введено до складу Договору “Календарний план робіт” (Додаток № 1 до додаткової угоди № 1 до Договору), яким встановлено: термін виконання Етапу 1 - 31.03.2019 та Етапу 2 - 29.11.2019; вартість Етапу 1 - 1011000,00 грн. та етапу 2 - 2359000,00 грн. (а.с. 18-19).
Додатковою угодою № 2/2-123-01-19-05005 від 08.01.2019 до Договору виключено “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди №1 до Договору) та введено до складу Договору “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди №2 до Договору), яким встановлено: термін виконання Етапу 1 - червень2019 року, Етапу 2 - липень 2019 року та етапу 3 - листопад 2019 року; вартість Етапу 1 - 909750,00 грн., Етапу 2 - 101205,00 грн. та Етапу 3 - 2359000,00 грн. (а.с. 20-21).
Додатковою угодою №3/2-123-01-19-05005 від 21.12.2019 до Договору виключено “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди №2 до Договору) та введено до складу Договору “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди №3 до Договору), яким встановлено: термін виконання Етапу 1-3 - 02.01.2020 та Етапу 4 - березень 2020 року; вартість Етапу 1 - 909750,00 грн., Етапу 2 - 101205,00 грн., Етапу 3 - 2109250,00 грн. та Етапу 4 - 249750,00 грн.
Крім того Додатковою угодою № 3/2-123-01-19-05005 від 21.12.2019 до Договору викладено п. 10.1 Договору в новій редакції: “Договір вступає в силу з моменту підпису обома Сторонами та скріплення печаткою. Термін дії цього договору до 31.12.2020. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, що залишились невиконаними” (а.с. 22-24).
Додатковою угодою № 4/2-123-01-19-05005 від 13.02.2020 до Договору виключено “Календарний план робіт” (Додаток № 1 до додаткової угоди № 3 до Договору) та введено до складу Договору “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди № 4 до Договору), яким встановлено: термін виконання Етапу 1-3 - 20.02.2020 та Етапу 4 - 29.05.2020; вартість Етапу 1 - 909750,00 грн., Етапу 2 - 101205,00 грн., Етапу 3 - 2109250,00 грн. та Етапу 4 - 249750,00 грн. (а.с. 25-27).
Додатковою угодою № 5/2-123-01-19-05005 від 19.03.2020 до Договору виключено “Календарний план робіт” (Додаток № 1 до додаткової угоди № 4 до Договору) та введено до складу Договору “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди № 5 до Договору), яким встановлено: термін виконання Етапу 1-3 - 25.03.2020 та Етапу 4 - 29.05.2020; вартість Етапу 1 - 909750,00 грн., Етапу 2 - 101205,00 грн., Етапу 3 - 2109250,00 грн. та Етапу 4 - 249750,00 грн. (а.с. 28-30).
Додатковою угодою № 6/2-123-01-19-05005 від 10.11.2020 до Договору виключено “Календарний план робіт” (Додаток №1 до додаткової угоди № 5 до Договору) та введено до складу Договору “Календарний план робіт” (Додаток № 1 до додаткової угоди № 6 до Договору), яким встановлено: термін виконання Етапу 1 - 30.11.2020, Етапу 2 - 26.02.2021; Етапу 3 - 29.01.2021 та Етапу 4 - 30.04.2021; вартість Етапу 1 - 909750,00 грн., Етапу 2 - 101205,00 грн., Етапу 3 - 2109250,00 грн. та Етапу 4 - 249750,00 грн. (а.с. 31-33).
Сторонами у справі складено акт № 1 від 30.11.2020 здачі-приймання виконаних робіт до Договору № 8191-19-01/2-123-01-19-05005 від 14.01.2019, у відповідності до якого робота виконана по Етапу 1 (робоча документація на заміну устаткування секцій 3CВ, 3СR10 та трансформаторів 3BU02, 3BU10, 3BU43, 3BU44 в ППР-2019) та здана по листу №22120/227-6002 від 21.12.2019. Вартість виконаних робіт по акту №1 становить - 909750,00 грн.; крім того, ПДВ 20 % - 181950,00 грн.; усього з урахуванням ПДВ: 1091700,00 грн. Загальна сума авансу, що перерахована за виконаний етап, становить - 0,00 грн. Підлягає перерахуванню - 1091700,00 грн.
Зазначений акт №1 підписано та скріплено печатками сторін.
Відповідач не виконав умови Договору, оскільки не здійснив розрахунок за виконані позивачем роботи відповідно до акту №1 від 30.11.2020 здачі-приймання виконаних робіт до Договору, тому позивач звернувся до суду з позовною заявою
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зі змісту ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, вимога про стягнення основного боргу в сумі 1091700,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 76419,00 грн. та пені в сумі 19770,24 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до п. 6.2 Договору, за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 7 % від вартості простроченого платежу. Якщо порушення строків оплати виконаних робіт продовжується понад тридцяти днів, замовник сплачує додатковий штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченої в строк роботи.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом за допомогою програми “IpLex” здійснено перерахунок пені за період 05.02.2021 - 29.03.2021, та встановлено, що нарахування пені у розмірі 19770,24 грн. є обгрунтованим та арифметично вірним.
Судом здійснено перерахунок штрафу та встановлено, що нарахування штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу у розмірі 76419,00 грн. є обгрунтованим та арифметично вірним.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% від визначеної до стягнення судом суми, слід зазначити наступне.
Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язань, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, зменшення розміру заявленої позивачем до стягнення пені та штрафу є правом суду, розмір такого зменшення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.
Керуючись вказаними нормами права, беручи до уваги те, що станом на сьогодні ринок електричної енергії України перебуває у кризовому стані, накопичена заборгованість поставила під загрозу стабільну безпечну роботу ДП “НАЕК “Енергоатом” та виконання ним своїх зобов'язань перед державою, працівниками, кредиторами, у т.ч. державними банками, та контрагентами, наразі основна причина накопичення боргу - заборгованість ДП “Гарантований покупець” перед ДП “НАЕК “Енергоатом” та те, в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання за договором, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір належного до стягнення пені та штрафу на 50%, а саме стягненню підлягає пеня у розмірі 9885,12 грн. (19770,24 грн. - 50%), та штраф у розмірі 38209,50 грн. (76419,00 грн.- 50%).
Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4755,62 грн. та інфляційних втрат 10917,00 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом за допомогою програми “IpLex” здійснено перерахунок 3% річних, які нараховані на заборгованість в сумі 1091700,00 грн. за період 05.02.2021 - 29.03.2021, розмір 3 % річних склав 4779,15 грн., проте з урахуванням принципу диспозитивності задоволенню підлягають вимоги у межах заявленої суми 4755,62 грн.
Отже, належний до стягнення з відповідача розмір пені становить 4755,62 грн.
Позивачем нараховано інфляційні втрати у загальному розмірі 10917,00 грн., які нараховані на заборгованість в сумі 1091700,00 грн. за лютий 2021 року.
Судом за допомогою програми “IpLex” здійснено перерахунок інфляційних втрат, які нараховані на заборгованість в сумі 1091700,00 грн. за лютий 2021 року, розмір інфляційних втрат склав 10917,00 грн.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 10917,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” у рішенні від 18.07.2006 та у справі “Трофимчук проти України” у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська АЕС” ДП НАЕК “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ) на користь Акціонерного товариства “Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут “ЕНЕРГОПРОЕКТ” (61003, м. Харків, пр-т Московський, 10/12; код ЄДРПОУ 14078902):
- 1091700,00 грн. - основний борг;
- 38209,50 грн. - штраф;
- 9885,12 грн. - пеня;
- 4755,62 грн. - 3 % річних;
- 10917,00 грн. - інфляційні втрати;
- 18053,43 грн. - судовий збір.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст складено та підписано суддею 22 липня 2021 року.
Суддя Н.О. Семенчук