Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
20 липня 2021 рокуСправа № 912/1553/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1553/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія", 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а,
до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України", 27332, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18,
про стягнення 2 488 476,39 грн,
представники:
від позивача - Єрмоленко Д.Ю., ордер від 20.05.2021 КС № 663518;
від відповідача - Головачева О.М., ордер від 07.06.2021 АІ № 1121217.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія", яка містить вимоги до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" про стягнення 2 488 476,39 грн, з яких: 1 822 334,39 грн основного боргу, 119 441,68 грн пені та 546 700,32 грн штрафу, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки від 29.11.2019 № 39/36, в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.
Ухвалою від 25.05.2021 відкрито провадження у справі № 912/1553/21; постановлено справу № 912/1553/21 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.06.2021 на 14:30; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
14.06.2021 до господарського суду від Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" надійшов відзив на позовну заяву від 09.06.2021 № 05/3-371, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає наступне.
30.03.2021 директором підприємства призначено Малюгу О.В. та розпочато внутрішній аудит підприємства, в ході якого виявлено низку порушень вчинених колишнім директором, що спричинили матеріальні збитки.
Позивач звернувся з заявою про кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України щодо зловживань посадових осіб Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" з метою отримання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб , що спричинило тяжкі наслідки.
За твердженням відповідача, надані позивачем до суду документи не підтверджують факт поставки насіння відповідачу. Зокрема, видаткові накладні, що надані позивачем, не є належним документом, який підтверджує факт поставки товару, оскільки належним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.
В свою чергу, видаткові накладні №39/119 від 29.11.2019, №39/6 від 13.03.2020, №39/73 від 12.05.2020, № 39/115 від 25.06.2020, №39/100 від 10.06.2020 не містять відомостей про місце навантаження, автомобіль, водія (експедитора).
Зокрема, у видатковій накладній №39/119 від 29.11.2019 вказана адреса доставки: Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Лісна, буд. 1. А пункти 5 додатка 1 та додатка 2 до Договору зазначають що поставка здійснюється за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський р-н, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18, що суперечить п. 5.3 Договору про те що поставка здійснюється за адресою, зазначеною у додатках до Договору.
Крім того, враховуючи умови Договору, Додатки до нього не містять погодженого відповідачем асортименту засобів захисту рослин, а специфікація - усіх ідентифікуючих ознак продукції. А тому, у позові відсутні, як докази заявок відповідача на поставку товару, його асортимент, так і докази фактичного отримання відповідачем засобів захисту рослин за стягнення заборгованості за поставку яких позивач звернувся до суду.
Окремо відповідач зазначає щодо перевищення загальної вартості товару за накладною №39/119 від 29.11.2019, яка оформлена на підставі додатків №1 та №2, не передбачено умовами Договору.
Відповідач також вважає, що заявлене стягнення позивача щодо оплати 60 літрів "Самум Форте" вартістю 23 419,44 грн (позадоговірна поставка) взагалі не підтверджене замовленням такого товару.
Зважаючи на відсутність фактичної поставки товару за Договором, відсутній обов'язок відповідача щодо оплати за товар. Відповідно і відсутнє прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за товар, а тому штрафні санкції нараховані позивачем є безпідставними.
Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" є безпідставним та необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.
17.06.2021 суд відкрив підготовче засідання.
Протокольною ухвалою від 17.06.2021 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи №912/1553/21 до 06.07.2021 на 12:00 год.
23.06.2021 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" надійшла відповідь на відзив від 18.06.2021 № 50, в якій позивач зазначає, що аргументи та міркування відповідача є такими, що суперечать фактичним обставинам і матеріалам справи. В зв'язку з чим, позивач просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Позивач вказує, що твердження відповідача про те, що надані позивачем видаткові накладні начебто не є належними документами, які підтверджують факт поставки товару є безпідставним, оскільки позивачем було здійснено поставку товару, на умовах Договору та в строки передбачені Додатками №2-1 та № 4-10 до Договору поставки, з урахуванням попередньої оплати до умов відповідних додатків до Договору поставки. Факт, що відповідач отримав від позивача Товар на загальну суму 2 052 781, 86 грн, підтверджується видатковими накладними, які були надані в якості додатків до Позовної заяви.
Крім того, враховуючи положення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" видаткові накладні, є первинними документами, які оформлені відповідно до чинного законодавства України, а саме мають повну назву продавця (позивача), покупця (відповідача), назву товару, його обсяг та вартість, підписи та печатки сторін. Також зі сторони позивача, до позовної заяви були додані банківські виписки, які зокрема підтверджують погашення боргу відповідачем за раніше зазначеними видатковими накладними та Договором поставки, що в свою чергу підтверджує визнання відповідачем факту поставки Товару.
02.07.2021 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" надійшло клопотання від 02.07.2021 про долучення доказів, а саме: податкову накладну від 29.11.2019 № 25; рахунок коригування кількісних і вартісних показників від 05.06.2020 № 82 до податкової накладної від 29.11.2019 № 25; податкову накладну від 21.02.2020 № 10; податкову накладну від 13.03.2020 № 17; податкову накладну від 12.05.2020 № 10; податкову накладну від 10.06.2020 № 27; податкову накладну від 24.06.2020 № 10; податкову накладну від 25.06.2020 № 39.
06.07.2021 до господарського суду від Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" надійшли заперечення на відповідь на відзив від 29.06.2021 № б/н, в яких відповідач вважає позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Відповідач зазначає, що зважаючи на виявлені зловживання колишнього керівника державного підприємства - Бабака С.С., відповідач заперечує реальності факту поставки засобів захисту рослин за Договором, а позивач не надав докази на підтвердження факту транспортування засобів захисту рослин на адресу покупця.
Крім того, за твердженням відповідача, з врахуванням положень ст. 1-2 Закону України "Про товариства з додатковою відповідальністю" ціна Договору, згідно позову, становить 2 052 781,86 грн, що може свідчити про те що правочин є значним та потребує додаткового узгодження учасників товариства. Тобто, позивач не надав усі необхідні документи на підтвердження дійсності правовідносин, а саме: товарно-транспортні накладні, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" щодо повноважень представників та порядку укладення господарських договорів, згоду учасників на укладення Договору. Зазначене підтверджує позицію відповідача про відсутність факту поставки позивачем та отримання відповідачем товару засобів захисту рослин.
Зважаючи на відсутність фактичної поставки товару за Договором, відсутній і обов'язок відповідача щодо оплати за товар. Відповідно і відсутнє прострочення виконання Відповідачем зобов'язання з оплати за Товар, а тому штрафні санкції нараховані позивачем є безпідставними.
06.07.2021 суд продовжив підготовче засідання.
Ухвалою від 06.07.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" від 02.07.2021 про долучення доказів задоволено та долучено до матеріалів справи копії документів, доданих до клопотання. Закрито підготовче провадження у справі № 912/1553/21. Справу № 912/1553/21 призначено до судового розгляду по суті на 20.07.2021 на 11:00 год.
15.07.2021 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" надійшли додаткові пояснення у справі від 15.07.2021 № б/н, в яких повідомлено, що 12.07.2021 на адресу відповідача було направлено Опис документів з кодом для отримання доступу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до статуту позивача, відповідно до якого директор підприємства не має жодних обмежень щодо укладення договорів на будь-яку суму (у т.ч. міжнародних), а також надання довіреностей (п.п. "а", п.п. "д" п. 11.5. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія").
20.07.2021 суд відкрив розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 20.07.2021 брали участь представники позивача та відповідача, які підтримали позиції сторін, викладені в заявах по суті спору.
В судовому засіданні 20.07.2021 судом досліджено докази і письмові пояснення, викладенні в заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з доводами сторін, викладеними в заявах по суті справи, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.
29.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (далі - Продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (далі - Продавець) було укладено Договір поставки № 39/36 (далі - Договір, а.с. 7-9).
Відповідно до п. 1.1.-1.2. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю (поставити), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах, визначених Сторонами у цьому Договорі та додатках до нього. Предметом постачання по цьому Договору є засоби захисту рослин (Товар), виробник, асортимент, вартість та кількість яких закріплюється в Додатках до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
Товар, передбачений цим Договором, поставляється в кількості і асортименті, закріпленому Додатками до даного Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору Товар постачається Продавцем у строки, закріплені відповідним Додатком до Договору, після отримання від Покупця попередньої оплати за Товар у розмірі і порядку, як це передбачено відповідним Додатком до Договору, крім випадків коли сплата попередньої оплати Сторонами не передбачається.
Поставка Товару може здійснюватися як окремими частинами (партіями) згідно кожного Додатку, укладеного до цього Договору, так і в цілому по Договору, за умови, що не будуть порушуватися терміни поставки товару, передбачені окремими Додатками до Договору (п. 5.2. Договору).
Пунктами 5.3.-5.4. Договору визначено, що поставка товару здійснюється Продавцем на умовах СРТ (Інкотермс 2010), склад Покупця, адреса якого зазначається у відповідному Додатку до Договору. Вартість доставки включено в ціну товару. Перехід права власності на Товар, а також перехід ризиків випадкового пошкодження чи знищення Товару, відбувається в момент передачі Товару Покупцю по накладній (-им).
Згідно до п. 6.1. Договору Покупець сплачує Продавцю за товар, який підлягає поставці за Даним Договором по цінах та на умовах, передбачених у Додатках до Договору.
Загальна вартість товару, що поставляється за цим Договором, становитиме сукупну вартість товару, фактично поставленого за цим Договором, що визначається на підставі накладних (п. 6.2. Договору).
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем у порядку та строки, що передбачаються у Додатках до даного Договору (п. 6.3. Договору).
Згідно до п. 8.1. Договору приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором. Сторони відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України дійшли згоди про обов'язковість скріплення печатками цього договору, будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки) (п. 9.1 Договору).
Пунктом 10.1. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 10.3. Договору в разі прострочення розрахунку за поставлений Товар, на вимогу Продавця, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки.
Положенням п. 10.4. Договору передбачено, що в разі прострочення виконання грошового зобов'язання Покупцем за цим Договором та відповідними Додатками до нього, понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі двадцяти відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.
При цьому в п. 10.6. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
На виконання умов Договору між сторонами також було підписано та скріплено печатками відповідні додатки від 29.11.2019 № 1, від 29.11.2019 № 2, від 14.02.2020 № 4, від 29.11.2020 № 5, від 14.02.2020 № 6, від 14.02.2020 № 7, від 07.05.2020 № 8, від 05.06.2020 № 9 та від 24.06.2020 № 10, в яких останні конкретизували строки, умови поставки, ціну та порядок розрахунків (а.с. 9-17).
Так, відповідно до Додатку від 29.11.2019 № 1 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 4 559,04 грн, в т. ч. ПДВ 789,84 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.01.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 30% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем до 17.12.2019 року.
Остаточний розрахунок за товар здійснюється в такому порядку: оплата в сумі, що становить 70% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем, але у будь-якому випадку Покупець зобов'язується здійснити повний розрахунок за Товар не пізніше 15.10.2020 року. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, перерахованих Покупцем на рахунок Продавця.
До Додатку від 29.11.2019 № 1 до Договору сторони підписали Специфікацію від 29.11.2019.
Відповідно до Додатку від 29.11.2019 № 2 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 569 419,44 грн, в т. ч. ПДВ 94 903,24 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.01.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 30% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Покупцем.
Остаточний розрахунок за товар здійснюється в такому порядку: оплата в сумі, що становить 70% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем, але у будь-якому випадку Покупець зобов'язується здійснити повний розрахунок за Товар не пізніше 15.10.2020 року. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, перерахованих Покупцем на рахунок Продавця.
До Додатку від 29.11.2019 № 2 до Договору сторони підписали Специфікацію від 29.11.2019.
Відповідно до Додатку від 14.02.2020 № 4 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 97 883,52 грн, в т. ч. ПДВ 16 313,92 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.02.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 20% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.
Залишок вартості Товару в сумі, що становить 80% вартості Товару, вказаної у накладних на Товар, Покупець зобов'язується сплатити не пізніше 10.10.2020 року.
До Додатку від 14.02.2020 № 4 до Договору сторони підписали Специфікацію від 14.02.2020.
Відповідно до Додатку від 14.02.2020 № 5 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 168 792,96 грн, в т. ч. ПДВ 28 132,16 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.02.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 0% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем до 17.02.2020.
Остаточний розрахунок за товар здійснюється в такому порядку: оплата в сумі, що становить 100% від вартості Товару вказаної у накладних на Товар, сплачується Покупцем, але у будь-якому випадку Покупець зобов'язується здійснити повний розрахунок за Товар не пізніше 20.10.2020 року. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, перерахованих Покупцем на рахунок Продавця.
До Додатку від 14.02.2020 № 5 до Договору сторони підписали Специфікацію від 14.02.2020.
Відповідно до Додатку від 14.02.2020 № 6 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 700 678,50 грн, в т. ч. ПДВ 116 779,75 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.02.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 0% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.
Залишок вартості Товару в сумі, що становить 100% вартості Товару, вказаної в накладних на Товар, Покупець зобов'язується сплатити не пізніше 10.10.2020.
До Додатку від 14.02.2020 № 6 до Договору сторони підписали Специфікацію від 14.02.2020.
Відповідно до Додатку від 14.02.2020 № 7 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 62 365,44 грн, в т. ч. ПДВ 10 394,24 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.02.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 0% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.
Залишок вартості Товару в сумі, що становить 100% вартості Товару, вказаної в накладних на Товар, Покупець зобов'язується сплатити не пізніше 10.11.2020.
До Додатку від 14.02.2020 № 7 до Договору сторони підписали Специфікацію від 14.02.2020.
Відповідно до Додатку від 07.05.2020 № 8 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 19 503,60 грн, в т. ч. ПДВ 3 250,60 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 20.02.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 0% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.
Залишок вартості Товару в сумі, що становить 100% вартості Товару, вказаної в накладних на Товар, Покупець зобов'язується сплатити не пізніше 10.11.2020.
До Додатку від 07.05.2020 № 8 до Договору сторони підписали Специфікацію від 07.05.2020.
Відповідно до Додатку від 05.06.2020 № 9 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 416 811,36 грн, в т. ч. ПДВ 69 468,56 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 10.06.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 0% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.
Залишок вартості Товару в сумі, що становить 100% вартості Товару, вказаної в накладних на Товар, Покупець зобов'язується сплатити не пізніше 20.10.2020.
До Додатку від 05.06.2020 № 9 до Договору сторони підписали Специфікацію від 05.06.2020.
Відповідно до Додатку від 24.06.2020 № 10 загальна вартість товару на день підписання цього Додатку становить 12 768,00 грн, в т. ч. ПДВ 2 128,00 грн.
Поставка товару, за цим Додатком, здійснюється Продавцем в термін до 25.06.2020 на умовах - склад Покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18.
Розрахунки за товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: попередня оплата в сумі, що становить 20% від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару сплачується Покупцем протягом 2-х банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем.
Залишок вартості Товару, тобто сума, що становить 80% вартості Товару, вказаної в накладних на Товар, сплачується Покупцем з урахуванням вимог п. 3 цього Додатку в строк до 10.10.2020.
До Додатку від 24.06.2020 № 10 до Договору сторони підписали Специфікацію від 24.06.2020.
Виконання позивачем свого обов'язку щодо поставки товару відповідачу на загальну суму 2 052 781,86 грн підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: від 29.11.2019 № 39/119 на суму 597 397,92 грн; від 13.03.2020 № 39/6 на суму 1 029 720,42 грн; від 12.05.2020 № 39/73 на суму 19 503,60 грн; від 10.06.2020 № 39/100 на суму 416 811,36 грн; від 25.06.2020 № 39/115 на суму 12 768,00 грн (а.с. 19-21, 23-24).
В той час, як вбачається з матеріалів справи, а також з наданих пояснень позивача, сума поставки за видатковою накладною від 29.11.2019 № 39/119 становить 597 397,92 грн, тобто перевищує загальну вартість товару за Додатками №1-2 до Договору, оскільки по вказаній видатковій накладній Продавцем передано, окрім обумовленого договором товару, товар (60 л Самум Форте вартістю 23 419,44 грн), поставка якого не передбачалася жодним додатком до Договору поставки (позадоговірна поставка). Відповідно, виставлений продавцем рахунок від 29.11.2019 № 39/116 (а.с. 18) на оплату 30% вартості товару та сплачена 13.12.2019 Покупцем сума предоплати, включає також суму попередньої оплати за позадоговірний товар.
Разом з тим, відповідачем на виконання умов Договору сплачено позивачу 194 323,85 грн, що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи (а.с. 25-37)
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач 05.06.2020 на підставі зворотної накладної № 10 повернув частину товару загальною вартістю 8 818,92 грн (а.с. 22).
З врахуванням часткової оплати та повернутого товару, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1 849 639,09 грн (2 052 781,86 грн - 194 323,85 грн - 8 818,92 грн = 1 849 639,09 грн).
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, повну оплату поставленого товару в обумовлені договором строки не здійснив, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.
Відповідач заперечує факт здійснення йому поставки товару за Договором поставки від 29.11.2019 № 39/36.
Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд враховує наступні норми чинного законодавства.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.
У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.
За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 599 цього Кодексу зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Так, факт поставки відповідачеві товару (з врахуванням часткового повернення товару, а також здійсненої позадоговірної поставки) підтверджується копіями видаткових накладних від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6 , від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115, згідно яких отримання Державним підприємством "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" товару на суму 2 052 781,86 грн підтверджується підписом представника останнього та засвідченні відтиском печатки господарства.
Разом з тим, враховуючи, що відповідач стверджує, що видаткові накладні від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6, від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115 не відповідають вимогам первинного документу, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6, від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115, у частині даних реквізитів та рядках зазначених документів (зі сторони Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України"), містять підпис особи із зазначенням посади - "Директор" - "Бабак Степан Степанович". Відбитком печатки Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" засвідчено підпис відповідальної особи.
Господарський суд визнає вірогідними доказами отримання товару відповідачем - видаткові накладні від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6 , від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115 (а.с. 19-21, 23-24), оскільки вони крім підпису у графі зі сторони Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України", містять і відтиск печатки господарства. В той же час, приймаючи до уваги, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки та за відсутності доказів того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, а також той факт, що відповідачем не ставиться під сумнів справжність відтиску печатки, суд дійшов висновку про реальність господарської операції з поставки товару, який зазначений у видаткових накладних від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6, від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115, позивачем відповідачу.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 року у справі № 915/878/16.
Суд також зазначає, що вимоги до видаткової накладної як і будь-якого первинного документа, передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Зокрема, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.
Слід також зазначити, що позивачем було складено та зареєстровано відповідні податкові накладні (з врахуванням рахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 05.06.2020 № 82), які підтверджують проведення господарських операцій в бухгалтерському обліку (а.с. 105-108).
В той час, суд вважає за необхідне зазначити, що видаткові накладні від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6, від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115 містять такі обов'язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "Від постачальника" та "Отримав(ла)".
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні є первинним обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону, а також наявність зареєстрованих податкових накладних, у сукупності, фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару), що в свою чергу є підставою для настання у відповідача обов'язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.
Вказану позицію викладено Верховним Судом в постанові від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.
Крім того, щодо посилання відповідача на те, що на даний час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021120000000096 від 06.05.2021 за фактом зловживання посадовими особами Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, що спричинили тяжкі наслідки, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У той же час, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній вирок суду, інший допустимий доказ в розумінні норм чинного законодавства щодо притягнення певних осіб у встановленому порядку до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, суд зазначає, що сама лише наявність кримінального провадження за ознаками певного кримінального правопорушення не є достеменним свідченням вчинення карного діяння, а отже, у даному випадку проведення досудового розслідування за провадженням № 42021120000000096 від 06.05.2021 не є належним доказом того, що посадові особи Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" зловживаючи службовим становищем, вчинили протиправні діяння стосовно відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу Товар на загальну суму 2 052 781,86 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних від 29.11.2019 № 39/119, від 13.03.2020 № 39/6, від 12.05.2020 № 39/73, від 10.06.2020 № 39/100, від 25.06.2020 № 39/115, термін оплати відповідно до умов Договору та Додатків до Договору настав.
Суд звертає увагу також на те, що закон не містить переліку дій, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов'язку, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (частина перша статті 11 Цивільного кодексу України). В цьому сенсі діями, спрямованими на визнання боргу, є дії боржника безпосередньо стосовно кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звіряння розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.
Отже, суд розцінює часткову оплату здійснену відповідачем, як визнання ним основного боргу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Отже, відповідач свої зобов'язання не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на наведені вище приписи законодавства, відсутність доказів проведення відповідачем розрахунків у повному обсязі за отриманий товар, суд вважає позовні вимоги про стягнення 1 822 334,39 грн основного боргу правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" 119 441,68 грн пені та 546 700,32 грн штрафу.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.
В пунктах 10.3. та 10.4. Договору сторони узгодили міру відповідальності покупця за порушення строку оплати за поставлений товар більш ніж на 30 календарних днів, а саме: сплату штрафу в розмірі 30 % від вартості своєчасно неоплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.
Відповідно до п. 10.3.-10.4. Договору в разі прострочення розрахунку за поставлений товар, на вимогу продавця, покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки. В разі прострочення виконання грошового зобов'язання Покупцем за цим Договором та відповідними Додатками до нього понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. Договору, покупець, на вимогу продавця, зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого товару.
Сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим договором складає 3 (три) роки. Крім того, сторони, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 10.6. Договору).
Згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Щодо визначеного позивачем розміру пені слід зазначити, що останнім здійснено його розрахунок за період з 11.11.2020 (враховуючи останню дату здійсненого платежу по Договору - 10.11.2020) по 05.05.2021.
Таким чином, суд приходить до висновку, що визначений позивачем період нарахування пені відповідає умовам Договору та наведеним вище законодавчим нормам.
Беручи до уваги викладене, а також те, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення покупцем оплати вартості отриманого товару понад 30 календарних днів суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 119 441,68 грн та штрафу в розмірі 546 700,32 грн є правомірною, оскільки відповідає умовам укладеного Договору та нормам чинного законодавства.
Здійснивши перевірку правильності розрахунку пені та штрафу судом встановлено, що заявлені позивачем суми вказаних нарахувань не перевищують розмір визначений судом.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 119 441,68 грн пені та 546 700,32 грн штрафу.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.94 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін залишені судом без задоволення та не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Враховуючи встановлені обставини, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" 1 822 334,39 грн основного боргу, 119 441,68 грн пені та 546 700,32 грн штрафу доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Судом також враховано, що представником відповідача в судовому засіданні 20.07.2021 було заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, понесені відповідачем судові витрати залишаються за ним.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (27332, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18, код ЄДРПОУ 31373027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6 а, код ЄДРПОУ 41694117) кошти в сумі 2 488 476,39 грн, з них: основний борг 1 822 334,39 грн, 119 441,68 грн пені та 546 700,32 грн штрафу, а також судовий збір у розмірі 37 327,15 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2), Державному підприємству "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (27332, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Ставидла, вул. Центральна, буд. 18, та на електронну пошту представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Повне рішення складено 23.07.2021.
Суддя О.Л. Бестаченко