вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" червня 2021 р. Справа № Б8/065-12 (927/799/19)
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" Горбача Сергія Федоровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1) Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”
2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Маєток Сервіс”
про визнання відомостей не оприлюдненими, визнання аукціону не проведеним, визнання неправомірними дій, визнання повідомлення недійсним, зобов'язання вчинити дії
в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА"
за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/065-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Маєток-Сервіс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", провадження в якій порушено ухвалою суду від 12.06.2012 р.(суддя Скутельник П.Ф.).
Постановою господарського суду Київської області від 20.10.2014 р. визнано банкрутом ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С.Ф. (суддя Скутельник П.Ф.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2015 р. суддею Лопатіним А.В. прийнято справу № Б8/065-12 до провадження.
Наразі триває ліквідаційна процедура ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА".
23.11.2020 р. на адресу суду від господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" Горбача Сергія Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" про:
- визнання відомостей про проведення 17.02.2015 р. аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" не оприлюдненими;
- визнання аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" 17.02.2015 р. таким, що не проводився;
- визнання дій ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" по розміщенню на веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначеного на 17.02.2015 р., від 18.02.2015 р. за № 14796 в якому вказано, що аукціон з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, неправомірними;
- визнання повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначеного на 17.02.2015 р., від 18.02.2015 р. за № 14796 в якому вказано, що аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, недійсним та таким, що не має юридичних наслідків;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" розмістити на веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про недійсність повідомлення, розміщеного 18.02.2015 р. за № 14796.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2020 р. позовну заяву Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" Горбача Сергія Федоровича від 18.09.2019 р. № 1-34/393 (вх. № 3413/20 від 23.11.2020 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" про визнання відомостей не оприлюдненими, визнання аукціону не проведеним, визнання неправомірними дій, визнання повідомлення недійсним, зобов'язання вчинити дії залишено без руху, запропоновано Арбітражному керуючому - ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" Горбачу Сергію Федоровичу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви шляхом надання суду документів, на підтвердження дотримання вимог статі 164, 172 ГПК України.
14.12.2020 р. на поштову адресу суду від Арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича надійшло клопотання на виконання вимог ухвали від 30.11.2020 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.12.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № Б8/065-12 про банкрутство ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", підготовче засідання призначено на 20.01.2021 р.
20.01.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2021 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 17.03.2021 р.
05.03.2021 р. на офіційну електронну адресу суду та 11.03.2021 р. на поштову адресу суду від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2021 р. повернуто до розгляду справи № Б8/065-12 (927/799/19) в підготовчому провадженні та продовжено підготовче засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Маєток Сервіс”, підготовче засідання відкладено на 12.05.2021 р.
05.05.2021 р. на поштову адресу суду від АТ "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив.
12.05.2021 р. на офіційну електронну адресу суду від Арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду від 12.05.2021 р. закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 16.06.2021 р.
В судове засідання з'явились позивач та уповноважений представник третьої особи - АТ “Державний експортно-імпортний банк України”, інші учасники у справі, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду даного спору, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що неявка належним чином повідомлених про місце, дату та час судового засідання учасників у справі, без надання пояснень щодо поважності причин не перешкоджає розгляду даного спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши аргументи присутніх учасників судового процесу, суд
встановив:
Постановою господарського суду Київської області від 20.10.2014 р. визнано банкрутом ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Горбача С.Ф.
З метою продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" та організації проведення аукціону, 25.11.2014 р. ліквідатором банкрута - Горбачем Сергієм Федоровичем було укладено із торгуючою організацією - ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" договір-доручення про надання послуг по проведенню аукціонних торгів, відповідно до умов якого сторони, керуючись ст. ст. 42, 58, 65, 66 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також згідно з умовами цього договору, зобов'язуються здійснювати ділове співробітництво з використанням організаційно-правових механізмів біржових аукціонних торгів, матеріально-технічної бази та персоналу виконавця з метою створення умов для забезпечення ефективності аукціонних торгів з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА".
Відповідно до положень п. 2.1.1. договору виконавець зобов'язується використовувати усі можливі засоби, які не заборонені чинним законодавством, для широкого висвітлення процесу підготовки і проведення аукціонних торгів, залучення до участі в аукціоні зацікавлених покупців, маючи на меті найбільш вигідно продати об'єкт, дотримуючись вимог ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі змінами та доповненнями, що набрали чинності 19.01.2013 р. для цього: розмістити оголошення про проведення аукціону на сайті Міністерства юстиції України та на сайті Вищого господарського суду України.
Згідно із п. 5.3. зазначеного договору порядок визнання аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону, визнання результатів аукціону недійсними, зміст оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, порядок проведення аукціону та оформлення його результатів здійснюється відповідно до норм ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною першою статті 58 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
Як зазначає позивач, на його переконання, якщо немає останнього оприлюднення, то аукціон не проводиться. Так, як вказує позивач, аукціон з продажу майна банкрута може бути проведений виключно після розміщення двох оголошень: одного - на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства (яким є Міністерство юстиції України), іншого - на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України. Оприлюднення лише на одному веб-сайті виключає можливість проведення аукціону з продажу майна боржника.
Також, позивач зазначає, що на виконання укладеного між ліквідатором банкрута та організатором аукціону договору, діючи із метою продажу майна банкрута - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" та на виконання положень ст. 58 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", організатор аукціону звернувся 17.01.2015 р. із заявою до ДП "Інформаційні судові системи" про розміщення на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошення про проведення 17.02.2015 р. аукціону із продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА". Як наслідок зазначеної заяви, як вказує позивач, на веб-сайті Вищого господарського суду України було розміщено оголошення про проведення 17.02.2015 р. аукціону із продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" від 17.01.2015 р. № 13582, але вказане оголошення не було розміщене на веб-сайті Міністерства юстиції України, що унеможливило проведення 17.02.2015 р. аукціону з продажу майна банкрута. Тобто, як стверджує позивач, аукціон з продажу майна банкрута як події (заходу) 17.02.2015 р. взагалі не існувало. Проте, не зважаючи на те, що аукціон з продажу майна банкрута - ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" - 17.02.2015 р. не проводився в зв'язку із тим, що оголошення про його проведення не було розміщено на веб-сайті Міністерства юстиції України, ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум", в порушення вимог ч. 5 ст. 51, ч. 1 ст. 55 Закону про банкрутство, звернулась 18.02.2015 р. з повідомленням до ДП "Інформаційні судові системи" про розміщення на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України оголошення про результати проведення 17.02.2015 р. аукціону, в якому вказано, що аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю заявників. Вказане повідомлення було розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України від 18.02.2015 р. за № 14796.
З урахуванням того, що статтею 55 Закону про банкрутство визначено вичерпний перелік підстав для визнання аукціону таким, що не відбувся, відсутність оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута на веб-сайті Міністерства юстиції України, на переконання позивача, не є підставою для визнання аукціону таким, що не відбувся, а відтак, враховуючи, що аукціон з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначений на 17.02.2015 р. не проводився (не існував, як подія), то розміщення відповідачем оголошення про результати проведення 17.02.2015 р. аукціону, в якому вказано, що аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю заявників, порушує вимоги ч. 5 ст. 51, ч. 1 ст. 55 Закону про банкрутство. Таким чином, як зазначає позивач, повідомлення відповідача, що було розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України 18.02.2015 р. за № 14796 не відповідає фактичним обставинам та фактично є поширенням недостовірної інформації, яка негативно вплинула (порушила права) як на права позивача та інших учасників у справі про банкрутство так і на права необмеженого кола осіб, які були зацікавлені (мали наміри) прийняти участь в аукціоні з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА".
Виходячи із наведеного, посилаючись на те, що права позивача на отримання об'єктивної та достовірної інформації, необхідної для належного виконання ним своїх обов'язків, було порушено вищевказаними діями (бездіяльністю) відповідача, позивач просить суд:
- визнати відомості про проведення 17.02.2015 р. аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" не оприлюдненими;
- визнати аукціон з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" 17.02.2015 р. таким, що не проводився;
- визнати дії ТОВ "Універсальна товарна біржа "Соціум" по розміщенню на веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначеного на 17.02.2015 р., від 18.02.2015 р. за № 14796 в якому вказано, що аукціон з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, неправомірними;
- визнати повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначеного на 17.02.2015 р., від 18.02.2015 р. за № 14796 в якому вказано, що аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, недійсним та таким, що не має юридичних наслідків;
- зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" розмістити на веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про недійсність повідомлення, розміщеного 18.02.2015 р. за № 14796.
Від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує на те, що дійсно повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначеного на 17.02.2015 р. від 18.02.2015 р. за № 14796, в якому вказано, що аукціон не відбувся у зв'язку із відсутністю заявників, є помилковим. Також відповідач в даних поясненнях пояснює, що аукціон не було проведено взагалі, у зв'язку із тим, що оголошення про його проведення не було розміщено на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Крім того, третьою особою - АТ "Укрексімбанк" подано відзив на позов, в якому третя особа зазначає, що до повноважень господарського суду не віднесено встановлення фактів. Також, третя особа зазначає, що вимоги позивача не відповідають належним способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом. Крім цього, на переконання банку, позивач не вказав в чому полягає реалізація його прав у разі задоволення позовних вимог, також не вказав в чому полягає його порушене право.
Окрім наведеного, третьою особою заявлено про застосування строку позовної давності.
Поряд із зазначеним, позивачем подано відповідь на відзив АТ "Укрексімбанк", в якій позивач зазначає, що питання підсудності даного спору встановлено рішенням суду. Також, позивач зазначає, що строк позовної давності ним не пропущено.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту права - це передбачені законом матеріально-правові дії, які безпосередньо спрямовані на захист права, тобто на усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного, оспореного чи невизначеного права і є результатом діяльності по захисту прав.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який і передбачає поновлення порушеного права чи захист інтересу. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України", яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіт проти Хорватії" (Kutit v Croatia), N 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішення від 13 травня 1980 року в справі "Артіко проти Італії" (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України 2004 року та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (Даної правової позиції, дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.04.2019 р. у справі № 926/1172/18 та від 27.02.2019 р. у справі № 916/509/18).
Таким чином, з аналізу вищевказаного вбачається, що спосіб захисту має втілювати безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту прав чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11.09.2018 р. у справі №905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 20.01.2019 у справі №569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18). Відтак застосовування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права Позивача.
Разом з тим, в даному випадку, позивач обрав способом захисту своїх прав: «визнання відомостей про проведення 17.02.2015 р. аукціону з продажу майна не оприлюдненими; визнання аукціону з продажу майна 17.02.2015 таким, що не проводився; визнання дії по розміщенню на веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна, призначеного на 17.02.2015 р., від 18.02.2015 р. за № 14796 в якому вказано, що аукціон з продажу майна не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, неправомірними; визнання повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна, призначеного на 17.02.2015 р., від 18.02.2015 р. за № 14796 в якому вказано, що аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю заявників, недійсним та таким, що не має юридичних наслідків; зобов'язання розмістити на веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про недійсність повідомлення, розміщеного 18.02.2015 р. за № 14796.", при цьому, не вказав, яким чином, у разі задоволення позову, буде відновлено його порушені, невизнані, оспорювані права та інтереси, а відтак такі позовні вимоги не відповідають належним способам захисту, визначеним законом, а також не є ефективним способом захисту, який може бути застосований судом.
Слід зазначити, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2019 р. у справі Б8/065-12 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.02.2019 р. у справі №Б8/065-12 скасовано; прийнято у справі №Б8/065-12 нове рішення: "Заяву Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" від 25.10.2017 р. задовольнити. Визнати недійсними результати аукціону, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" та оформлені протоколом 10.08.2015".
Відповідно до мотивувальної частини зазначеної постанови, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського встановив: "фактичне встановлення судами обставин здійснення публікацій про проведення аукціонів з продажу майна боржника у складі "майнового комплексу" з аукціонів, які призначалися на 17.02.2015, 04.06.2015, 14.07.2015 та 10.08.2015, три перші з яких не відбулися за відсутності покупців, про що також було здійснено офіційну публікацію. Зазначене відповідно до частини 1 статті 55 Закону про банкрутство тягне наслідки визнання аукціону таким, що не відбувся, а тому висновки судів про визнання аукціону 17.02.2015 таким, що не проводився не відповідають правовим наслідкам, визначеним частиною 1 статті 55 Закону про банкрутство." (п. 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2019 р. у справі Б8/065-12).
Вказане судове рішення набрало законної сили, а відтак, встановлені ним обставини, у відповідності до положень частини четвертої статті 75 ГПК України, з урахуванням того, що в зазначеній справі брали участь ті ж самі особи, що і в даній справі, доведенню не потребують.
Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 11 Господарського процесуального кодексу України.
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності в основі якого лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Принцип юридичної визначеності полягає в тому, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового для виконання рішення лише для того, щоб домогтися перегляду справи та її нового вирішення (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі "Рябих проти Росії") (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.01.220 р. у справі № 922/482/16).
Таким чином, зазначеним вище судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено, що обставини публікації проведення аукціону з реалізації майна ТОВ "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА", призначеного на 17.02.2015 р. є підставою саме для визнання аукціону таким, що не відбувся, а відтак визнання аукціону, призначеного на 17.02.2015 р. таким, що не проводився не відповідає правовим наслідкам, визначеним частиною першою статті 55 Закону про банкрутство. Зазначені обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили та, виходячи із наведеного, не потребують доведенню при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті ж самі особи. Однак, дані обставини не враховано позивачем, так як останній в обґрунтування позову заявляє протилежну із встановленою зазначеним судовим рішенням позицію та фактично, з огляду на заявлені вимоги, просить суд здійснити перегляд таких обставин.
Виходячи із вищевказаних обставин, з огляду на обґрунтування, наведені позивачем в позові, метою звернення із таким позовом є не захист його прав, а фактично перегляд вже встановлених рішенням суду, що набрало законної сили, обставин, що може свідчити про намір ініціювання нового розгляду спору та іншого її вирішення.
Поряд із зазначеним, належним способом захисту прав та інтересів, порушених недотриманням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) щодо розміщення оголошення про проведення аукціону є саме визнання недійсними результатів аукціону, а відтак, порушені права та інтереси позивача, на порушення яких він посилається в позовній заяві у даній справі вже відновлені та захищенні постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2019 р. у справі Б8/065-12, якою визнано недійсними результати аукціону, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" та оформлені протоколом 10.08.2015 р.
Окрім наведеного, слід врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 11.09.2018 р. у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), відповідно до яких вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
З огляду на вищевказані обставини, встановлені судом, також, з урахуванням того, що позивач не вказує на те, яким чином, в разі задоволення позову, в даному випадку, буде відновлено його права та які саме права можуть бути відновлені у визначений ним спосіб, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій справі про визнання відомостей не оприлюдненими, визнання аукціону не проведеним, визнання неправомірними дій, визнання повідомлення недійсним, зобов'язання вчинити дії не відповідає способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не приводить до поновлення порушеного права позивача, а відтак, позов арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" Горбача Сергія Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" із визначених в ньому мотивів та із заявленими вимогами є необґрунтованим та, відповідно, задоволенню не підлягає.
Що стосується застосування строку позовної давності про який заявлено третьою особою, судом встановлено наступне:
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з положеннями статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини третьої та частини четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
З огляду на те, що судом встановлено відсутність порушення права позивача, яке б підлягало захисту, що виключає можливість застосування строку позовної давності та відмову в задоволенні позову з цих підстав, суд відмовляє, відповідно, в застосуванні строку позовної давності, про який заявлено третьою особою.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 231, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. В задоволенні позову Арбітражного керуючого - ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА УКРАЇНСЬКА СПІЛКА" Горбача Сергія Федоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Маєток Сервіс” про визнання відомостей не оприлюдненими, визнання аукціону не проведеним, визнання неправомірними дій, визнання повідомлення недійсним, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання повного тексту рішення 22.07.2021 р.
Суддя А.В. Лопатін