ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.07.2021Справа № 910/6636/21
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"
доПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
простягнення 716854347,56 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаДряхлов Є.О., Лозовицький М.С.;
від відповідачаЯковенко Р.Г.;
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 716854347,56 грн, з яких: 664427883,64 грн основного боргу, 9420491,19 грн пені, 3% річних у розмірі 7742869,46 грн та 35263103,27 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про участь у балансуючому ринку №0425-04013 від 27.05.2019 в частині оплати купленої у позивача балансуючої електричної енергії у період з серпня 2020 року по березень 2021 року (включно).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/6636/21, справу вирішено розгадати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 26.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2021 підготовче засідання призначено на 02.06.2021.
31.05.2021 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, посилаючись серед іншого на те, що неповна та несвоєчасна сплата коштів учасниками балансуючого ринку на рахунок відповідача зі спеціальним режимом використання перешкоджає своєчасному та повному розрахунку з позивачем.
Відповідач зазначає, що оплата здійснюється Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь позивача щодня у межах доступної суми коштів на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання.
Крім того, відповідач стверджує про неправильне обчислення позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також про відсутність його вини у несвоєчасному виконанні зобов'язань перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 підготовче засідання призначено на 10.06.2021.
09.06.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній проти тверджень відповідача, викладених останнім у відзиві на позов, заперечив.
У підготовчому засіданні 10.06.2021 було оголошено перерву до 29.06.2021, встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 25.06.2021.
У судовому засіданні 29.06.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з огляду на відсутність відповідних процесуальних підстав, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.07.2021, розгляд клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи відкладено до наступного підготовчого засідання.
30.06.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній зазначив, зокрема, про те, що акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, датою складання яких є дата закінчення відповідного розрахункового періоду, не могли бути підписані між сторонами у зазначену в них дату, оскільки були отримані позивачем пізніше, у зв'язку з чим розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, які надані позивачем є невірними.
Крім того відповідач повідомив суд про часткову оплату заборгованості перед позивачем станом на 24.06.2021.
14.07.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі №910/6636/21 судової експертизи.
У судовому засіданні 14.07.2021 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі №910/6636/21 судової експертизи з огляду на відсутність належних підстав для її призначення, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2021.
15.07.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 94530971,78 грн у зв'язку зі здійсненням відповідачем часткової оплати основного боргу станом на 14.07.2021.
У судовому засіданні 15.07.2021 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача у судовому засіданні 15.07.2021 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, просив суд закрити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні 15.07.2021 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (постачальник послуг балансування/ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.05.2019 №818.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).
Згідно ст.52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.
За змістом ч.1 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 3 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно ч.7 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
У повідомленні від 27.05.2019 за вих.№.01/18996 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (зміна найменування на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") поставило до відома Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" про приєднання останнього до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0425-04013, дата акцептування 27.05.2019).
Також у вказаному повідомленні зазначено, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Відповідно до п.1.2 типового договору про участь у балансуючому ринку (договір) за цим договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
За змістом п.2.1 договору загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору.
Пунктом 2.2 договору розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.
Згідно п.4.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у правилах ринку.
За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акту приймання-передачі наданих послуг балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунені (п.4.2 договору).
У відповідності до п.4.3 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
В п.4.4. договору сторони погодили, що у випадку порушення строків розрахунків відповідно до Правил ринку та/або цього договору ППБ має право нарахувати пеню в розмірі 0,1% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день прострочення) за кожен день такого прострочення у порядку, передбаченому Господарським кодексом України.
Згідно п.7.1 договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п.п.9.1, 9.2 договору).
На виконання умов укладеного між сторонами правочину, ППБ у період з серпня 2020 року по березень 2021 року поставив, а ОСП прийняв балансуючу електричну енергію на загальну суму 1105683339,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії №БР/20/08-№0425 від 31.08.2020 на суму 53192693,87 грн, №БР/20/09-№0425 від 30.09.2020 на суму 191543877,17 грн, №БР/20/10-№0425 від 31.10.2020 на суму 191991848,47 грн, №БР/20/11-№0425 від 30.11.2020 на суму 217801415,36 грн, №БР/20/12-№0425 від 31.12.2020 на суму 57204072,25 грн, №БР/21/01-№0425 від 31.01.2021 на суму 226562607,61грн, №БР/21/02-№0425 від 28.02.2021 на суму 80755227,25 грн, №БР/21/03-№0425 від 31.03.2021 на суму 86631596,77 грн.
В свою чергу, за твердженнями позивача, відповідач здійснив оплату за продану у спірний період балансуючу електричну енергію частково, з порушенням строків оплати, встановлених договором, що власне і обумовили виникнення спору між сторонами.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 77326448,18 грн підлягає закриттю на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що виробники зобов'язані надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку. Надавати послуги з балансування мають право також споживачі у порядку, визначеному правилами ринку.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.
Так, згідно з положень п.п.4.2.1-4.2.3 Правил ринку для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування, типова форма якого наведена в додатку 7 до цих Правил, та включення до реєстру ППБ (далі - заява). Форма заяви оприлюднюється ОСП на власному офіційному вебсайті. ОСП розглядає таку заяву та не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати її отримання інформує заявника щодо повноти та коректності наданої інформації. У випадку надання неповної та/або недостовірної інформації ОСП повідомляє про це учасника ринку, який у свою чергу повинен надати необхідну інформацію протягом 14 календарних днів з дати отримання повідомлення. Якщо учасник ринку не надав необхідну інформацію протягом визначеного строку, заява не розглядається. Протягом 10 робочих днів з дати отримання повної та коректної інформації ОСП (у ролі АР) вносить заявника до реєстру ППБ і надає доступ до електронної платформи.
Участь у балансуючому ринку обов'язкова для всіх ППБ, які управляють одиницями відпуску, крім ПГП, в обсягах усієї їхньої залишкової доступної потужності для забезпечення балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження незалежно від факту продажу (непродажу) будь-якого типу резерву (п.4.2.4 Правил ринку).
У відповідності до п.7.7.4 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Судом встановлено, що Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") приєднано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №0425-04013, дата акцептування 27.05.2019), що підтверджується повідомленням за від 27.05.2019 за вих.№.01/18996.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору у період з серпня 2020 року по березень 2021 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято балансуючу електричну енергію на загальну суму 1105683339,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, копії яких наявні в матеріалах справи. Жодних зауважень щодо цих актів відповідачем не висловлено.
Як вже вказувалось судом, відповідно до п.4.3 договору ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
Проте, відповідач свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконував, здійснював оплату за продану балансуючу електричну енергію частково, з порушенням строків, встановлених договором, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" утворилась заборгованість.
За твердженням позивача, станом на день складання позовної заяви (20.04.2021) у відповідача перед позивачем існувала заборгованість з оплати поставленої балансуючої електричної енергії у розмірі 664427883,64 грн.
Разом із тим, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями відповідача підтверджено, що станом на день звернення позивача до суду з позовом, що розглядається, -(26.04.2021) - заборгованість відповідача перед позивачем складала 657657328,57 грн, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6770555,07 грн основного боргу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Також судом встановлено, що після звернення позивача з позовом до суду (26.04.2021) відповідачем було частково сплачено на користь позивача 7732644,18 грн основного боргу (станом на 14.07.2021), що підтверджується реєстрами перерахувань та платіжними дорученнями відповідача, які наявні в матеріалах справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи оплату відповідачем після звернення позивача до суду з відповідним позовом частини суми основного боргу у загальному розмірі 77326444,18 грн, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі №910/6636/21 в частині зазначених позовних вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Решта суми основного боргу в розмірі 580330880,39 грн відповідачем не погашена, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність вини останнього у простроченні виконання своїх зобов'язань з посиланням на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" оплачує придбану балансуючу електричну енергію з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, у зв'язку з чим оплата здійснюється після надходження коштів на цей рахунок від інших учасників балансуючого ринку, з огляду на таке.
Частиною 1 ст.614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Умовами укладеного між сторонами правочину передбачено, що ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акту або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку непідписання та/або ненаправлення акту, та/або мотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування.
При цьому, положення договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, та відповідно умови про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.
Згідно ч.4 ст.75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
З наведеної статті закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 9420491,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 35263103,27 грн та 3% річних у розмірі 7742869,46 грн за загальний період прострочення з 10.09.2020 по 20.04.2021.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, за висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої позивачем на виконання умов договору балансуючої електричної енергії, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст.625 Цивільного кодексу України.
За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 35263103,27 грн за загальний період прострочення з 10.09.2020 по 20.04.2021 є обґрунтованими.
Щодо 3% річних, то за здійсненим судом перерахунком, із врахуванням положень договору щодо здійснення оплати та платіжних доручень відповідача, їх дат та сум, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 7704434,51 грн.
Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 та 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.3 договору визначено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
В п.7.1 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За розрахунком суду, із врахуванням положень договору щодо здійснення оплати та платіжних доручень відповідача, їх дат та сум, вірним є розмір пені на суму 9397602,15 грн, а отже позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково. В цій частині доводи відповідача про наявність помилок у наведеному позивачем розрахунку пені є обґрунтованими.
Водночас, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо невірного визначення початку періоду нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на те, що акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії були підписані відповідачем в інші дати, ніж зазначені у цих актах. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, так, як і не надано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат. Наданий відповідачем журнал реєстрації вихідної документації для актів купівлі-продажу електричної енергії не свідчить про підписання сторонами актів в інші дати, ніж в них зазначені.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню частково, а провадження у справі №910/6636/21 в частині стягнення 77326448,18 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі положень п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням положень ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (в частині закриття провадження у справі - покладається на відповідача).
З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Керуючись ст.ст.74, 129, 231, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вул.С.Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, місто Курахове, вул.Енергетиків, будинок 34, ідентифікаційний номер 31831942) 580330880 (п'ятсот вісімдесят мільйонів триста тридцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 39 коп. основного боргу, інфляційні втрати на суму 35263103 (тридцять п'ять мільйонів двісті шістдесят три тисячі сто три) грн 27 коп., 3% річних у розмірі 7704434 (сім мільйонів сімсот чотири тисячі чотириста тридцять чотири) грн 51 коп., 9397602 (дев'ять мільйонів триста дев'яносто сім тисяч шістсот дві) грн 15 коп. пені та 786928 (сімсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн 13 коп. судового збору.
3. Закрити провадження у справі №910/6636/21 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 77326448,18 грн у зв'язку з відсутністю предмета спору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.07.2021
Суддя Ю.М.Смирнова