ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.07.2021Справа № 925/1300/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №925/1300/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головне управління ДПС України у Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення 255157,36 грн моральної шкоди, без участі представників,
У 2018 році Фізична особа-підприємець Понуровський Юрій Олексійович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.02.2019 справу № 925/1300/18 за позовом Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області; Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 прийнято справу №925/1300/18 до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 22.06.2020 касаційну скаргу ФОП Понуровського Ю.О. задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 залишено без змін.
Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 08.07.2020 постановив розглядати справу в частині стягнення 255157,36 грн моральної шкоди в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва 19.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича 127578,68 грн моральної шкоди.
Не погодившись з ухваленим рішенням, відповідач 1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу відповідача 1 на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 925/1300/18 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №925/1300/18 - залишено без змін. Поновлено дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №925/1300/18, зупиненого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021.
18.05.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2021, яке набрало законної сили 05.04.2021 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
21.07.2021 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича суд приходить до висновку, що подана заява підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Згідно з ч. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Разом з цим, абзацом другим пункту 17.15 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01.12.2018.
У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).
Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі - Положення).
Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.
Пунктами 4, 3 Розділу ІІ Положення передбачено, що авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП.
Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізичною особою-підприємцем Понуровського Юрія Олексійовича заяву про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 до Господарського суду міста Києва було надіслано не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису заявника, що дає підстави стверджувати, що Фізична особа-підприємець Понуровський Юрій Олексійович використав спосіб звернення до Господарського суду міста Києва із заявою про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Крім того, подана засобами електронної пошти вищезазначена заява не містить відомостей про підписання документа ЕЦП зі застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки ЕЦП, накладеного на вказану заяву із використанням підсистеми «Електронний суд».
Окрім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд зазначає, що звертаючись із відповідною заявою Фізичною особою-підприємцем Понуровським Юрієм Олексійовичем не долучено жодних доказів на підтвердження направлення даної заяви іншим учасникам справи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії заяви та доданих до неї документів є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Наказом N 211 від 12.05.2006 р. Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» затверджений «Порядок пересилання поштових відправлень». В підпункті 3.2.1.2 пункту 3.2.1 розділу 3.2 зазначеного Порядку при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом складення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф.107, а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Вказаний Зразок оформлення опису ф.107 містить чіткі вказівки: «Виправлення не допускаються».
Разом з тим, суд зазначає, що заявником не долучено до даної заяви жодних доказів направлення заяви та доданих до неї документів відповідачу 1 та відповідачу 2.
Враховуючи вищезазначене, суді дійшов висновку, що скаржник (відповідач) звертаючись до суду із вищезазначеною скаргою, порядок розгляду якої регламентовано розділом VII Господарського процесуального кодексу України, не виконав вимоги ч. 2 ст. 170 цього Кодексу, якою передбачено, що до заяв, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Отже заява Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 подана у спосіб, не передбачений нормами процесуального законодавства та не містить відомостей про підписання документа ЕЦП зі застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки ЕЦП, окрім того, заявником не надано доказів направлення вищезазначеної заяви іншими учасникам справи у зв'язку з чим дана заява підлягає поверненню без розгляду на підставі ч. 4 ст.170 ГПК України.
Разом з тим, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із відповідною заявою про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у разі виправлення допущенних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 170, ч.2 ст.232, 233, 234, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути без розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Понуровського Юрія Олексійовича про невиконання рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата підписання: 23.07.2021.
Суддя Я.В. Маринченко