ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2021Справа № 910/2315/21
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко - Легких Г. П.,
за участю секретаря - Степов'юк С. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" (вул. Академіка Туполєва, буд. 23, м. Київ 128, 04128; ідентифікаційний код 37405944)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА ФІД" (пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39, м. Київ 1, 01001; ідентифікаційний код 40969881)
Про стягнення 1 233 800, 24 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: Паламар Т. С., ордер серії ВХ №1011420
Від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА ФІД" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 1233800, 24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором поставки № ТД387 від 14.02.2017, в частині оплати поставленого за договором товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 233 800, 24 грн, з яких: 1 025 047, 14 грн - заборгованість за поставлений товар, 94454, 49 грн - пені, 55982, 58 грн 5 % штрафу, 22 740, 37 грн 3 % річних та 35 575, 66 грн інфляційних втрат за порушення виконання грошового зобов'язання.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 1253442, 24 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
17.02.2021 Господарський суд міста Києва відмовив в забезпеченні позову з підстав, визначених у відповідній ухвалі.
17.02.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою залишив позовну заяву без руху та встановив позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали від 17.02.2021
15.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
25.03.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, встановив відповідачу 15денний строк для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження, підготовче засідання у справі призначив на 13.04.21.
05.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи.
В судове засідання 13.04.2021 сторони не з'явилися, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 18.05.21, про що повідомлено учасників справи ухвалами-викликами.
В судове засідання 18.05.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0105480241068 яким надсилалась ухвала-виклик в судове засіданні на 18.05.2021, про причини неявки суду не повідомив. Суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.06.2021, про що повідомлено сторін належним чином.
В судове засідання 15.06.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що міститься відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0105480138321 яким надсилалась ухвала виклик в судове засіданні на 15.06.2021, про причини неявки суду не повідомив. Суд, заслухавши вступне слово позивача, на місці ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 13.07.21, про що повідомлено учасників справи.
Конверт з ухвалою про виклик відповідача в судове засідання на 13.07.2021 (№ 0105480095134) повернувся до суду з відміткою про "відсутність адресата за вказаною адресою".
В судове засідання 13.07.2021 прибув представник позивача, відповідач або його уповноважений представник в судове засідання не прибув, про розгляд справи обізнаний, про причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підставою позову).
14.07.2017 між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «СВІТ-АГРО» (надалі - позивач, постачальник) та ТОВ «КОНСТАНТА ФІД» (надалі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки №ТД 387 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого постачальник відповідно до умов цього Договору зобов'язується поставити й передати у власність покупця кормові добавки, ветеринарні препарати, вакцини, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у Специфікаціях та видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.
Серед іншого сторони домовились про наступне:
Пункт 2.2. - покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 10 календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної й відміток покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній.
Пункт 3.5. - датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата фактичного одержання товару покупцем відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної, що засвідчує прийняття товару покупцем від продавця й відміток покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній.
Пункт 6.3. - за прострочення оплати за п. 2.2. Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується на весь період прострочення виконання зобов'язання покупцем по оплаті товару - відповідно до законодавства України.
Пункт 6.4. - покупець, який прострочив оплату за п. 2.3., більш ніж на 14 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього п. 6.3. Договору, сплатити продавцю штраф у розмірі 5 % від несвоєчасно оплаченої суми за товар. Сплата штрафу не звільняє покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього п. 6.3. Договору.
Пункт 6.8. Договору - обов'язки за Договором з боку постачальника вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцю, а з боку покупця - з моменту зарахування всієї суми за товар на поточний рахунок постачальника та виплати збитків, % річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань зі сторони покупця.
Пункт 9.1. - договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими на те особами і діє до 31 грудня 2017 р.
Пункт 9.2. - договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік на тих же умовах, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про розірвання або зміну даного Договору в письмовій формі.
Позивач вказує, що ним згідно видаткових накладних №2517 від 10.04.2020, №2839 від 24.10.2020, №2966 від 30.04.2020, №4078 від 17.06.2020, №4179 від 23.06.2020 був поставлений товар на загальну суму 1 119 651, 60 грн.
Однак, відповідач всупереч п. 2.2. Договору, здійснив лише часткову оплату поставленого та прийнятого товару на суму 94 604, 46 грн (04.08.2020) з порушенням термінів оплати.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача залишкову суму заборгованості у розмірі 1 025047, 14 грн, пеню у розмірі 94 454, 49 грн, 5 % штрафу у розмірі 55982, 58 грн, 3 % річних у розмірі 22740, 37 грн, інфляційні втрати у розмірі 35575, 66 грн.
2. Предмет позову.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 233800, 24 грн заборгованості за порушення договірних зобов'язань в частині повної оплати поставленого товару за видатковими накладними №2517 від 10.04.2020, №2839 від 24.10.2020, №2966 від 30.04.2020, №4078 від 17.06.2020, №4179 від 23.06.2020.
3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
(1) Між сторонами укладено Договір поставки;
(2) Позивач поставив за видатковими накладними №2517 від 10.04.2020, №2839 від 24.10.2020, №2966 від 30.04.2020, №4078 від 17.06.2020, №4179 від 23.06.2020 загальною вартістю 1119 651,60 грн;
(3) Відповідач всупереч умовам п. 2.2. Договору не сплатив прийнятий товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання, чим допустив порушення зобов'язань за всіма накладними;
(4) Відповідач частково сплатив заборгованість з оплати вартості поставленого товару на суму 94 604, 46 грн;
(5) Відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві суму залишкового боргу у розмірі 1 025 047, 14 грн, пеню у розмірі 94 454, 49 грн, 5 % штрафу у розмірі 55 982, 58 грн, 3 % річних у розмірі 22 740, 37 грн, інфляційні втрати у розмірі 35 575, 66 грн.
4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.03.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, а саме: пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39, м. Київ , поштовий конверт (відправлення №0105480013170) отримано відповідачем 01.04.2021, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач про розгляд справи №910/2315/21 та про його право на подання відзиву повідомлений належним чином, однак, таким правом у встановлений судом строк не скористався та заяви про поновлення строку для подання відзиву до суду не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у даній справі виник внаслідок наявності або відсутності факту порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару за видатковими накладними №2517 від 10.04.2020, №2839 від 24.10.2020, №2966 від 30.04.2020, №4078 від 17.06.2020, №4179 від 23.06.2020.
Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті за позовом, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:
- чи підтверджений факт поставки товару позивачем та отримання його відповідачем без зауважень щодо кількості та якості товару з боку останнього у визначеному позивачем розмірі;
- за умови встановлення факту поставки та отримання товару - чи мало місце порушення відповідачем зобов'язання з оплати товару у визначений сторонами строк, а відтак чи наявний обов'язок відповідача оплатити поставку з урахуванням пені, штрафу, інфляції та 3 % річних;
- чи підтверджена заявлена сума до стягнення дійсній сумі заборгованості (чи вірно проведені позивачем розрахунки).
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
У відповідності до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Також, відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити вартість товару. До відносин поставки неврегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом вище, сторони узгодили, що покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок продавця вартість поставленої йому партії товару протягом 10 календарних днів з моменту отримання партії товару, згідно накладних. Моментом отримання партії товару вважається момент підписання покупцем видаткової накладної й відміток покупця про одержання товару в товарно-транспортній накладній (п. 2.2. Договору).
Так, матеріалами справи підтверджений факт отримання поставленого товару відповідачем на загальну суму 1 119 651, 60 грн за видатковими накладними:
- №2517 від 10.04.2020 на суму 201 003, 00 грн;
- №2839 від 24.04.2021 на суму 317 682, 00 грн;
- №2966 від 30.04.2020 на суму 276 052, 80 грн;
- №4078 від 17.06.2020 на суму 114 634, 80 грн;
- №4179 від 23.06.2020 на суму 210 279, 00 грн.
Факт отримання товару за вище означеними накладними підтверджується підписом відповідача, що скріплений печаткою останнього без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.
Відтак, відповідач у відповідності до п. 2.2. Договору зобов'язаний був оплатити вартість поставленого товару в наступні строки:
- за видатковою накладною №2517 від 10.04.2020 - до 21.04.2020 включно (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України);
- за видатковою накладною №2839 від 24.04.2021 - до 04.05.2020 включно;
- за видатковою накладною №2966 від 30.04.2020 - до 12.05.2020 включно (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України);
- за видатковою накладною №4078 від 17.06.2020 - до 30.06.2020 включно (з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України);
- за видатковою накладною №4179 від 23.06.2020 - до 03.07.2020 включно.
Втім, як стверджує позивач та не заперечує відповідач у встановлений ГПК України спосіб, останній, сплатив лише частково суму поставленого товару за видатковою накладною №2517 від 10.04.2020 на суму 94 604, 46 грн 04.08.2020, в підтвердження чого долучає , решта зобов'язань залишились не виконаними.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, оскільки, матеріали справи не містять підтвердження сплати відповідачем залишкової заборгованості на суму 1 025 047, 14 грн та відповідач жодним чином не спростовує позовні вимоги, про розгляд справи повідомлений належним чином, в судові засідання не з'являвся та не надав власні заперечення, суд на підставі всебічно досліджених доказів, що наявні в матеріалах справи дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.
У зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно п. 6.3. Договору що становить 94454, 49 грн, та штраф у розмірі 5 % від несвоєчасної оплати за прострочення оплати більше як на 14 календарних днів на підставі п. 6.4. Договору, що становить 55 982, 58 грн.
При цьому, обраховуючи розмір пені, позивач не вірно обрахував початки боргових періодів, а саме не врахував положення ч. 5 ст. 254 ЦК України по накладним №№ 2517, 2966, 4078, а по накладній №4179 початок визначив з 06.07.2020, хоча насправді позивач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з 04.07.2020. Втім, з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, а відтак збільшувати період заборгованості визначений позивачем, суд враховує початок боргового періоду за видатковою накладною №4179 з 06.07.2020.
Суд погоджується з висновками позивача, що сторонами при укладенні Договору було досягнуто згоди про збільшення періоду за який можуть нараховуватись штрафні санкції (на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України). Так, речення друге п. 6.3. Договору вказує на те, що пеня нараховується на весь період прострочення виконання зобов'язання покупцем по оплаті товару - відповідно до законодавства України.
Відтак, на переконання суду дійсні боргові періоди за накладними №№ 2517, 2966, 4078 виглядають наступним чином:
- за видатковою накладною №2517 від 10.04.2020 - з 22.04.2020 по 08.02.2021 (з урахуванням часткової оплати), а не з 21.04.2020 як визначено позивачем.
- за видатковою накладною №2966 від 30.04.2020 - з 13.05.2020 по 08.02.2021, а не з 11.05.2020, як визначено позивачем.
- за видатковою накладною №4078 від 17.06.2020 - з 01.07.2020 по 08.02.2021, а не з 30.06.2020 як визначено позивачем.
Суд, провівши власний розрахунок пені за допомогою ІПС «Ліга:Закон» встановив, що дійсна сума пені в сукупності становить 94 046, 37 грн (накладна №2517 - 14 613, 09 грн; накладна №2839 - 30 488, 72 грн; накладна №2966 - 25 528, 03 грн; накладна №4078 - 8 383, 35 грн; накладна №4179 - 15 033, 18 грн).
У зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню сума пені у розмірі, що визначений судом та становить 94 046, 37 грн.
Здійснивши перевірку суми нарахованого штрафу у розмірі 5 % від несплаченої суми товару за кожною окремою накладною, суд встановив, що відповідач прострочив оплату вартості поставленого товару більше ніж на 14 календарних днів по всім накладним та розрахунок штрафу позивача у розмірі 55 982, 58 грн є арифметично вірним, а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно приписів ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача, в тому числі, інфляційні втрати у розмірі 35 575, 66 грн та 3 % річних у розмірі 22 740, 37 грн.
Суд, провівши за допомогою ІПС «Ліга:Закон» власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням висновків, щодо боргових періодів, що викладені вище, встановив, що проведений позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним та відповідає заявленій сумі до стягнення, а, відтак, суд стягує з відповідача розмір інфляційних втрат, що становить 35 575, 66 грн.
При цьому, проведений позивачем обрахунок 3 % річних є помилковим. Так, суд встановив, що дійсна сума 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 22 669, 26 грн (накладна №2517 - 3 362, 71 грн; накладна №2839 - 7 293, 84 грн; накладна №2966 - 6 157, 04 грн; накладна №4078 - 2 096, 38 грн; накладна №4179 - 3 759, 29 грн), у зв'язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі, що визначений судом.
Відповідно до приписів ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пункту 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 ст. 129 ГПК судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин, у зв'язку тим, що спір виник внаслідок порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, факт чого встановлений судом вище, суд покладає сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.
Про інші судові витрати, які сторони понесли під час розгляду справи та розподіл яких суд повинен провести, жодна із сторін не повідомляла.
Керуючись 13, 73-77, 86, 129, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА ФІД" про стягнення 1 233 800, 24 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА ФІД" (пров. Тараса Шевченка, буд. 13, кв. 39, м. Київ 1, 01001; ідентифікаційний код 40969881) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Світ-Агро" (вул. Академіка Туполєва, буд. 23, м. Київ 128, 04128; ідентифікаційний код 37405944) 1 025 047 (один мільйон двадцять п'ять тисяч сорок сім) грн 14 (чотирнадцять) коп. - основного боргу, 94 046 (дев'яносто чотири тисячі сорок шість) грн 37 (тридцять сім) коп. - пені, 55 982 (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн 58 (п'ятдесят вісім) коп. - штрафу, 22 669 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн 26 (двадцять шість) коп. - 3 % річних, 35 575 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн 66 (шістдесят шість) коп. - інфляційних втрат, а також 18 507 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сім) грн 00 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 408, 11 грн пені та 71, 11 грн 3 % річних відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 23.07.2021.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких