ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.06.2021Справа № 910/20845/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Житлово - будівельного кооперативу "Мистецтвознавець"
про визнання незаконним та скасування рішення зборів від 25.09.2020,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 23.06.2021,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" (далі - Кооператив) про визнання незаконним та скасування рішення зборів від 25.09.2020.
Ухвалою від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/20845/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.02.2021, встановлено сторонам строки на вчинення процесуальних дій.
У судовому засіданні 10.02.2021 оголошено перерву до 10.03.2021.
За результатами підготовчого засідання 10.03.2021 відмовлено, запропоновано відповідачу у строк до 31.03.2021 подати до суду відзив на позовну заяву та докази, продовжено підготовче провадження у справі № 910/20845/20 на 30 днів до 12.04.2021 (включно) та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 підготовче засідання відкладено на 26.04.2021.
26.04.2021 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.05.2021.
У зв'язку з перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці ухвалою від 18.05.2021 судове засідання, призначене на 26.05.2021 було перенесено на 31.05.2021.
26.05.2021 до суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням позивача на лікуванні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 відкладено судове засідання у справі № 910/20845/20 на 23.06.2021.
У судовому засіданні 23.06.2021 позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ОСОБА_1 є членом Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" по АДРЕСА_1 ).
25.09.2020 проведено збори уповноважених представників членів Кооперативу, рішення яких оформлені протоколом. Н вказаних зборах відповідно до протоколу присутні 8 уповноважених представників і 40 членів кооперативу, що проголосували шляхом письмового опитування.
У вказаному протоколі міститься зауваження позивача про те, що про збори потрібно попередити за 10 днів, у той час як оголошення вивісили за 3 дня до зборів, та уповноважених представників повинно бути 2/3 від списку.
На порядок денний винесено 5 питань, а саме: 1) затвердження звіту правління ЖБК щодо фінансового стану кооперативу та звіту ревізійної комісії за 2019 рік; 2) затвердження звіту щодо господарської діяльності кооперативу за 2019 рік; 3) затвердження штатного розпису та окладів працівників ЖБК; 4) затвердження кошторису та фінансового плану на 2020 рік; 5) різне.
За результатами голосування постановлено: 1) затвердити фінансовий звіт правління ЖБК "Мистецтвознавець" та звіт ревізійної комісії за 2019 рік; 2) затвердити звіт щодо господарської діяльності кооперативу за 2019 рік; 3) схвалити та затвердити штатний розпис та оклади працівників ЖБК з 01.05.2020; 4) схвалити та затвердити кошторис та фінансовий план ЖБК "Мистецтвознавець" на 2020 рік з 01.05.2020; 5) прийнято у члени ЖБК "Мистецтвознавець" 8 осіб.
Звернувшись з даним позовом до суду, позивач наголосив на тому, що проведення 25.09.2020 зборів уповноважених представників членів кооперативу здійснено за відсутності кворуму, у зв'язку з чим прийняті рішення є незаконними та підлягають скасуванню. При цьому, про проведення зборів позивачу стало відомо лише за 3 дня до дати їх проведення. Крім того, за наслідками прийнятих на зборах рішень, з 01.05.2020, тобто з дати до проведення зборів, підвищено плату на утримання будинку та прибудинкової території і оплати праці найманих працівників, чим порушено права позивача.
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив на відсутності доказів того, що позивач є членом кооперативу. У той же час, позивач була присутня на зборах та приймала в них участь, а тому позивачем не доведено чим саме порушені її права. До того ж, положеннями чинного законодавства не заборонено приймати рішення щодо встановлення та застосування розмірів внесків до відносин, що виникли до моменту проведення зборів.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" (далі - Закон) кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст.ст. 2, 23 Закону).
Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство (ст. 10 Закону).
Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу (ст. 11 Закону).
Обставини щодо членства ОСОБА_1 в ЖБК "Мистецтвознавець" по АДРЕСА_1 встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі № 910/14370/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2020. Як встановлено судом у межах справи № 910/14370/20, ОСОБА_1 є членом ЖБК "Мистецтвознавець", що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та наявним у матеріалах справи списком членів Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець", поданим до справи безпосередньо ЖБК "Мистецтвознавець" разом із відзивом на позовну заяву.
Згідно положень частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ст. 12 Закону, основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 509/577/18.
Відповідно до положень пунктів 2.1, 9.1. статуту Житлово-будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" (далі - Статут) метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, а також забезпечення, зокрема, належного утримання будинку та прибудинкової території, належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг.
Органами управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, збори уповноважених членів кооперативу і правління кооперативу. Загальні збори членів кооперативу є вищим органом кооперативу (пункт 9.1 Статуту).
Пунктом 9.6 Статуту передбачено, що загальні збори (збори уповноважених) членів кооперативу скликаються правлінням за необхідністю, але не менш ніж один раз на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу члени кооперативу повинні бути повідомлені ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення шляхом розміщення оголошень у відведених для цього місцях будинку кооперативу, або шляхом відправлення повідомлення про збори на електронну адресу члена (уповноваженого члена) кооперативу.
Наведені Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених (пункт 9.8 Статуту).
Згідно пунктів 9.2.11-9.2.13 Статуту до питань, з яких рішення приймаються загальними зборами членів кооперативу, зокрема, належать питання про затвердження кошторису кооперативу та річного звіту, затвердження щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, кошторису надходжень та витрат, розмір сплати за спожиті житлово-комунальні послуги; затвердження розміру оплати праці голови правління кооперативу, а також кошторису на утримання персоналу.
Відповідно до копії оголошення про проведення 25.09.2020 зборів уповноважених членів ЖБК "Мистецтвознавець" на порядок денний винесено п'ять питань, які за своїм змістом відповідають розглянутим питанням на проведених зборах 25.09.2020 згідно протоколу зборів.
Звернувшись з даним позовом до суду, позивач наголошувала на тому, що про проведення зборів позивачу стало відомо лише за 3 дня до дати їх проведення, а не за 10 днів.
У той же час, положення статуту ЖБК "Мистецтвознавець" передбачають декілька способів повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу, а саме не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку шляхом розміщення оголошень у відведених для цього місцях будинку кооперативу, або шляхом відправлення повідомлення про збори на електронну адресу члена (уповноваженого члена) кооперативу.
Разом із цим, жодних доказів на підтвердження несвоєчасного повідомлення позивача про проведення загальних зборів, що здійснювалося шляхом розміщення оголошення в будинку, матеріали справи не містять та позивачем не надано.
При цьому, судом враховано, що позивач була особисто присутня на зборах уповноважених представників членів кооперативу та приймала участь у голосуванні по кожному питанню.
Також позивач наголошувала на тому, що прийняття 25.09.2020 рішень на зборах здійснено за відсутності кворуму, визначеного пунктом 9.8 Статуту.
За положеннями наведеного пункту Статуту, загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених членів.
При цьому, як слідує з протоколу зборів від 25.09.2020, розгляд п'ятого питання «Різне» включав прийом у члени кооперативу мешканців будинку, зважаючи на звернення 8 власників квартир із заявами про вступ до кооперативу.
Разом із цим, матеріали справи не містять повного списку членів кооперативу станом на 25.09.2020, що позбавляє суд можливості перевірити твердження позивача щодо відсутності кворуму на вказаних зборах.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Отже, позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено несвоєчасне повідомлення позивача про проведення 25.09.2020 зборів членів кооперативу та відсутність на них кворуму при прийнятті рішень.
Крім того, позивач стверджувала про те, що за наслідками прийнятих на зборах рішень, з 01.05.2020, тобто з дати до проведення зборів 25.09.2020, підвищено плату на утримання будинку та прибудинкової території і оплати праці найманих працівників, чим порушено права позивача.
Натомість, жодного обґрунтування чим саме порушуються права позивача прийнятим на зборах рішенням про встановлення суми внесків позовна заява не містить. Саме лише твердження позивача про порушення його прав не може вважатися доведеним фактом в установленому законом порядку відповідно до статей 73, 74, 76, 77 ГПК України.
Суд зауважує, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 щодо «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).
Таким чином, судом за результатами розгляду справи не встановлено та позивачем не доведено наявності його порушеного права станом на момент звернення з даним позовом до суду, а також не доведено порушення порядку скликання та проведення спірних зборів, у зв'язку з чим суд не має підстав для задоволення позову.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово - будівельного кооперативу "Мистецтвознавець" про визнання незаконним та скасування рішення зборів від 25.09.2020 відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на ОСОБА_1 .
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 21.07.2021.
СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ