Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"23" липня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/451/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу
за позовом: Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
до Фізичної особи-підприємця Гайдученко Олексія Михайловича
про стягнення 8050,14 грн
Процесуальні дії по справі.
Дочірнє підприємство "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулося до суду з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гайдученка Олексія Михайловича 8050,14грн заборгованості за договором купівлі - продажу лісопродукції №253 від 09.07.2018, з яких: 6515,42грн основного боргу, 1054,72грн інфляційних, 480,00грн 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 24.05.2021 позовну заяву Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалу суду про відкриття провадження від 24.05.2021 відповідач отримав особисто 28.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення .
Враховуючи викладене суд вважає, що своєчасно та належним чином вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.
Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позов мотивований неналежним виконанням Фізичною особою - підприємцем Гайдученко Олексієм Михайловичем договору №253, що був укладений між сторонами 09.07.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 6515,42грн.
За порушення строків проведення розрахунків позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано 1054,72грн інфляційних та 480,00грн 3% річних.
Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не подав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
09.07.2018 між Дочірнім підприємством "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (продавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем (покупець/відповідач) укладено договір №253 купівлі-продажу лісопродукції (а.с. 9-10), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупцю дрова паливні, дров'яну деревину для технологічних потреб, пиловник, а покупець зобов'язується прийняти лісопродукцію та оплатити її на умовах даного договору (п.1.1 договору).
Згідно із п.2.2 договору загальна кількість лісопродукції 900,00куб. метрів.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за товар проводиться покупцем на умовах 100% попередньої оплати за кожну заявлену партію лісопродукції по банківським реквізитам продавця вказаним у договорі.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2018, якщо жодна із сторін не вимагає розірвання договору (п.10.1 договору).
Протоколом погодження договірної ціни сторони погодили найменування продукції (а.с. 12).
На виконання умов договору купівлі-продажу №253 від 09.07.2018 позивач здійснив поставку товару на суму 57399,42грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними, долученими до матеріалів справи (а.с.15, 41-43).
Однак відповідач в повній мірі не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар.
За даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу №253 від 09.07.2018 у розмірі 6515,42грн.
23.04.2019 позивач направив на адресу ФОП Гайдученко О.М. претензію з вимогою сплатити заборгованість, що виникла на підставі договору №253 (а.с. 13-14), яку останній залишив без відповіді та задоволення.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором нарахував до стягнення з відповідача 480,00грн 3% річних та 1054,72грн інфляційних.
За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла на підставі договору №253 купівлі-продажу лісопродукції від 09.07.2018 у розмірі 8050,14грн, з яких: 6515,42грн основного боргу, 1054,72грн інфляційних та 480,00грн 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Приписами ч.ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є господарськими правовідносинами з купівлі-продажу товару, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару (дрова паливні, дров'яна деревина, пиловник) на загальну суму 57399,42грн, виник кореспондуючий обов'язок оплатити його.
Договором купівлі-продажу передбачено 100% передоплату продукції, втім сторони відійшли від цієї умови договору, оскільки позивач здійснив поставку продукції без передплати з боку відповідача, а останній прийняв її без зауважень.
Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином, оскільки відповідач прийняв поставлену позивачем продукцію, він був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків у повному обсязі за отриманий товар у встановлені договором строки.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на загальну суму 6515,42грн.
Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6515,42грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 ГПК України 1054,72грн інфляційних та 480,00грн 3% річних.
Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок інфляційних та 3% річних суд дійшов висновку, інфляційні у сумі 1054,72грн та 3% у розмірі 480,00грн нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Судові витрати у справі, в порядку ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача у розмірі 2270,00грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4000,00грн витрат на професійну правничу допомогу суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з позовною заявою позивачем подано попередній розрахунок судових витрат, який складається з судового збору у розмірі 2270,00грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00грн.
Приписами ч.8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Згідно ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001145 від 19.12.2019, виданого Тартачнику Ю.М. та ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1010382 від 23.04.2020 (а.с. 64-65).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача надано укладений між Тартачником Юрієм Михайлович (адвокат) та Дочірнім підприємством "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" (клієнт) договір про надання правової допомоги №017 від 23.04.2021 (а.с. 59-61).
Відповідно до п.1.1 договору, цей договір є домовленістю, за якою одна сторона - адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) у справі за позовом до ФОП Гайдученко О.М. про стягнення 8050,14грн заборгованості за договором №253 купівлі-продажу лісопродукції від 09.07.2018, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги в суді першої інстанції складає 1000,00грн за одну годину роботи адвоката, але не менше 4000,00грн. Остаточний розмір гонорару буде визначено на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт.
Факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт по договору №017 від 23.04.2021, в якому викладено детальний опис робіт, а їх оплата платіжним дорученням №671 від 23.04.2021 на суму 4000,00грн в призначенні платежу яких вказано "за надання правової допомоги у справі за позовом до ФОП Гайдученко О.М. відповідно до договору №253 від 09.07.2021" (а.с. 62-63).
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Отже, оцінивши заявлені до стягнення витрати, суд встановив, що сума гонорару в розмірі 4000,00грн є співмірною із предметом позову, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом таких послуг.
Також судом прийнято до уваги, що заявлена сума на професійну правничу допомогу визначена за погодженням сторін договору на правову допомогу, як гонорар адвоката, без будь-яких застережень, зокрема, як щодо об'єму виконаних робіт, так і щодо результату вирішення спору.
Відповідач заперечень щодо суми витрат на професійну правничу допомогу не подав.
За вказаного, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до Фізичної особи - підприємця Гайдученко Олексія Михайловича задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гайдученко Олексія Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.Шевченка, 61, код ЄДРПОУ 30913009)
- 6515,42грн основного боргу;
- 1054,72грн інфляційних;
- 480,00грн 3% річних;
- 2270,00грн судового збору.
- 4000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 23.07.21
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (рек. з пов.)