23 липня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2860/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Скадовської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
22 червня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач. ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Скадовської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.04.2021 та зобов'язати відповідача надати публічну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 19.04.2021.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що 19 квітня 2021 року ним складено запит на отримання публічної інформації від Виконавчого комітету Скадовської міської ради, а саме інформації про наявність на території м. Скадовськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель та споруд. Запитувану інформацію позивач просив надіслати поштою за адресою: АДРЕСА_1 . Запит направлено на адресу Виконавчого комітету Скадовської міської ради 19 квітня 2021 року, що підтверджується фіскальним чеком про відправку рекомендованого листа № 7300311330577. Згідно з даними офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» зазначений лист вручено адресату 27 квітня 2021 року, але на момент подання позовної заяви позивач так і не отримав відповідь на запит від 19 квітня 2021 року. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 24 червня 2021 року суд відкрив спрощене провадження в адміністративній справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09 липня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Запит позивача на отримання публічної інформації виконавчий комітет отримав 28 квітня 2021 року та йому було присвоєно автоматично сформований єдиний унікальний код Ф-6/21/ від 28.04.2021. 30 квітня 2021 року запит позивача розглянуто та надано відповідь, після опрацювання запиту сформовано відмітку про кінцевий результат розгляду. Відповідь на запит направлено за вказаною в запиті поштовою адресою звичайним поштовим листом про що міститься інформація в електронній системі документообігу «Аскод». На думку представника відповідача, в даному випадку відсутня протиправна бездіяльність, оскільки запит позивача розглянуто вчасно та направлено відповідь на адресу, яка зазначена позивачем в запиті. Стосовно витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн., то на думку представника відповідача такі витрати є явно завищеними та неспівмірними ні складності справи ні її значенню для позивача.
14 липня 2021 року позивач подав до суду письмові пояснення по справі №540/2860/21, в яких зазначив, що відповідач не надав доказів направлення на його адресу відповіді на запит від 19 квітня 2021 року, оскільки ним не надано ні фіскальних чеків, ні квитанцій про відправку поштової кореспонденції. Позивач стверджує, що відповідач порушив 5-денний строк для надання відповіді на запит, який передбачено в ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
16 липня 2021 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача, в яких зазначено, що відповідь на запит була надана вчасно, а закон не ставить обов'язку направляти таку відповідь саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.
19 квітня 2021 року ОСОБА_1 склав запит на отримання публічної інформації у розпорядника інформації виконавчого комітету Скадовської міської ради, яку направив засобами поштового зв'язку. У вказаному запиті позивач просив надати інформацію про наявність на території м. Скадовськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель та споруд та просив надіслати відповідь на адресу: АДРЕСА_1 .
Запит було направлено на адресу відповідача 19 квітня 2021 року о 11:10 год., що підтверджується фіскальним чеком про відправку рекомендованого листа 7300311330577 та, згідно з даними офіційного сайту ПАТ Укрпошта, вручено адресату 27 квітня 2021 року. Копії рекомендованого повідомлення з підписом отримувача до суду не надано.
Разом з тим, судом встановлено, що запит позивача отриманий відповідачем 27 квітня 2021 року (резолюція керівника у верхньому куті датована 27.04.2021) та зареєстрований в Журналі реєстрації заяв, запитів громадян і організацій про надання довідок, копій витягів та ін. за вх. №Ф-6/21/6 від 28 квітня 2021 року.
Розглянувши надісланий позивачем запит, відповідач листом від 30 квітня 2021 року №Ф-6/21//700-29.1-72 надав відповідь по суті запиту, а саме програмою соціально-економічного та культурного розвитку Скадовської міської ради та цільових програм на 2021 рік, програмою №11 «Розробка містобудівної та землевпорядної документації Скадовської міської територіальної громади на 2021 рік» заплановано виготовлення та погодження проекту встановлення меж міста Скадовська, після чого буде проведено інвентаризацію земель міста у тому числі з метою виявлення вільних земельних ділянок.
Вказана відповідь надана за підписом першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради О.В. Грищенка та містить інформацію про безпосереднього виконавця. Відповідь на запит зареєстрована відповідачем у Журналі реєстрації заяв, запитів громадян і організацій про надання довідок, копій витягів та ін.
Відповідь на запит направлена на адресу позивача простим листом, доказів відправлення та доказів отримання цього листа сторони суду не надали, а позивач заперечує отримання відповіді.
Позивач, не отримавши відповідь на запит станом на 22 червня 2021 року, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору по суті суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною п'ятою статті 6 Закону №2939-VІ визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Статтею 12 Закону №2939-VІ встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною четвертою статті 13 Закону №2939-VІ визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною другою статті 19 Закону №2939-VІ визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частинами четвертою та п'ятої статті 19 Закону №2939-VІ встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 23 Закону №2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Абзацом другим частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Суд наголошує, що згідно позовної заяви позивачем не ставиться під сумнів відповідність вимогам вказаних норм наданої відповідачем відповіді, оскільки остання фактично не отримана.
Судом встановлено, що 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 направив до Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області запит на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Скадовськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що вказаний запит Виконавчим комітетом отримано 27 квітня 2021 року.
У відзиві на адміністративний позов відповідач стверджує, що відповідь на запит на отримання публічної інформації від громадянина ОСОБА_1 надіслано у письмовій формі на адресу позивача простою кореспонденцією, оскільки Законом України "Про доступ до публічної інформації" не передбачено форми надсилання розпорядником інформації письмового листа-відповіді на запит на отримання інформації.
Позивач же у позові наполягає, що відповіді на свій запит він не отримав.
З цього приводу, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 №2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи вказані норми, можна зробити висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Разом з тим, жодного з вказаних документів, як і будь яких інших документів на підтвердження фактичного направлення позивачу відповіді на запит відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на надіслання відповіді на запит на адресу позивача у письмовій формі з використанням звичайного конверту по Україні, та лише фіксує дійсне оформлення 30 квітня 2021 року за №Ф-6/21//700-29.1-72 Виконавчим комітетом Скадовської міської ради Херсонської області на ім'я позивача листа-відповіді «Про надання інформації» на запит на отримання публічної інформації від 19 квітня 2021 року, відповідно до якого за результатами розгляду запиту на отримання публічної інформації інформується, що програмою соціально-економічного та культурного розвитку Скадовської міської ради та цільових програм на 2021 рік, програмою №11 «Розробка містобудівної та землевпорядної документації Скадовської міської територіальної громади на 2021 рік» заплановано виготовлення та погодження проекту встановлення меж міста Скадовська, після чого буде проведено інвентаризацію земель міста у тому числі з метою виявлення вільних земельних ділянок.
Суд відмічає ту обставину, що твердження позивача стосовно того, що відповідь на запит про публічну інформацію ним не отримано ні у п'ятиденний термін, ні взагалі - жодним чином не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання публічної інформації за запитом - підлягають задоволенню.
Також позивач просить зобов'язати відповідача надати публічну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 19.04.2021.
У ході судового розгляду суд встановив, що цей запит фактично був розглянутий.
Запитувана інформація викладена в листі Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області від 30 квітня 2021 року за №Ф-6/21//700-29.1-72, але належні докази направлення вказаного листа позивачу надані не були.
Таким чином, фактично розглянувши запит, відповідач протиправно не надав запитувану інформацію позивачу, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Виконавчого комітету Скадовської міської ради надати позивачу інформацію у відповідь на його запит від 19.04.2021.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи в розмірі 10908 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки жодного доказу їх понесення на дату розгляду справи позивач не надав.
Враховуючи задоволених позовних вимог на користь позивача за рахунок відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 19.04.2021 року.
Зобов'язати Виконавчий комітет Скадовської міської ради Херсонської області надати публічну інформацію, що запитувалась згідно запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 19.04.2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Скадовської міської ради Херсонської області (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Гагаріна, 63, код ЄДРПОУ 04059935) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 908 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.І. Войтович
кат. 102010000