Справа № 420/6173/21
22 липня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощено позовного провадження (у письмовому провадженні) питання про витребування доказів,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції в Одеській області в якому позивач просить:
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_1 9 501, 36 грн. компенсації за не використані 11 днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби та середній заробіток за весь період затримки розрахунку, з 29.12.2020 по день постановлення рішення.
Ухвалою суду від 24.05.2021 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу про відкриття провадження по справі разом з позовом направлено на офіційну електронну адресу відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 02.06.2021 року.
Строк для надання відзиву сплинув 17.06.2021 року.
17.06.2021 року через канцелярію до суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Станом на 22.07.2021 року представник відповідача з матеріалами справи не ознайомлювався, відзив та докази до суду не подавав.
З огляду на вказане, з метою офіційного з'ясування всіх обставин справи, а також повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд вважає за доцільне розглянути питання щодо витребування з Державної екологічної інспекції в Одеській області:
- Інформацію щодо використаних днів щорічної основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 за період роботи з 27.08.2019 року по 28.12.2020 року;
- належно завірені копії наказів про надання щорічної основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 за період роботи з 27.08.2019 року по 28.12.2020 року;
- Інформацію бухгалтерської служби про здійснені нарахування та виплати відпусток ОСОБА_1 за період з 27.08.2019 року по 28.12.2020 року.
Розглянувши питання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа "Мороз та інші проти України").
Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Ейрі проти Ірландії), (Станєв проти Болгарії). Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Претто та інші проти Італії). Вимога справедливості застосовується до проваджень узагалом і не обмежується слуханнями (Стрен Грік Рифайнеріз і Стратіс Андреадіс проти Греції, § 49).
В свою чергу, органи державної влади мають забезпечувати виконання вимог "справедливого суду" Конвенції у кожній окремій справі (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів), § 33).
Сторони у справі мають право надати суду зауваження, які вони вважають важливими у справі. Це право можна вважати ефективним тільки за умови, що зауваження були "заслухані", тобто відповідно розглянуті судом. Тобто, "суд" має проводити належний розгляд поданих документів і доказів, та наведених сторонами аргументів і доказів (Краска проти Швейцарії, Ван де Гурк проти Нідерландів, Перез проти Франції).
Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (Krиmбш and Others v. the Czech Republic, § 42; Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (Yvon v. France (Івон проти Франції), § 39).
Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: K.S. v. Finland (К. С. проти Фінляндії), § 22) (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 29; Pellegrini v. Italy (Пеллеґріні проти Італії), § 45).
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
На підставі вищенаведеного законодавчого положення, 06 лютого 2019 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у справі №810/4103/18 (постанова від 16.05.2019 року) щодо обов'язку суду дотримуватись принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи.
«Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на встановленому частиною 3 статті 2 КАС України принципі офіційного з'ясування всіх обставин справи, який полягає у активній ролі суду щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування обставин у справі, в тому числі і в частині збирання та витребування доказів судом з власної ініціативи (частина 3 статті 77 КАС України)».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 року по справі №810/3465/18.
«Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, закріплений у ч.4 ст.9 КАС України, зобов'язує суди вживати заходи для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (ч. 3 ст. 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (ст. 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.
Пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони. У ч.5 ст.77 КАС України встановлено, що у випадку не надання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
З урахуванням того, що представником Державної екологічної інспекції в Одеській області відзив та докази не надавалися, з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі, враховуючи ч. 5 ст. 242 КАС України щодо обов'язковості врахування правових висновків Верховного Суду, суд доходить висновку про необхідність витребування у Державної екологічної інспекції в Одеській області належним чином завірених копій вищезазначених матеріалів, оскільки цей суб'єкт владних повноважень є відповідачем по справі, який в силу ч. 2 ст. 78 КАС України, має обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, а вказані докази містять інформацію щодо предмету доказування у цій справі.
Керуючись ст. 2-9, 44, 79, 80, 248, 256, 294 КАС України,
Витребувати з Державної екологічної інспекції в Одеській області наступні докази:
- Інформацію щодо використаних днів щорічної основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 за період роботи з 27.08.2019 року по 28.12.2020 року;
- належно завірені копії наказів про надання щорічної основної та додаткової відпусток ОСОБА_1 за період роботи з 27.08.2019 року по 28.12.2020 року;
- Інформацію бухгалтерської служби про здійснені нарахування та виплати відпусток ОСОБА_1 за період з 27.08.2019 року по 28.12.2020 року.
У разі невиконання вимог ухвали суду повідомити суд про причини такого невиконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.