22 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/521/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Ради адвокатів Житомирської області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 у справі
за позовом Ради адвокатів Житомирської області
до 1) Виконавчого комітету Малинської міської ради, 2) Пиріжківської сільської ради, 3) Державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Лисенка Сергія Володимировича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Малинська районна державна адміністрація Житомирської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1) Державна судова адміністрація України, 2) Малинський районний суду Житомирської області
про визнання частково недійсними та скасування рішень виконавчого комітету, скасування рішення про державну реєстрацію прав,
30.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Рада адвокатів Житомирської області (далі - Рада адвокатів, скаржник) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (повний текст складений 07.06.2021) і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.07.2021.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.07.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Могил С. К.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права.
Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, Рада адвокатів формально зазначивши пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підставу звернення з касаційною скаргою, не навела обґрунтування щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник має зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».
За приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява у цій справі подана у 2019 році.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Скаржник звернувся з позовом про: визнання недійсним та скасування пункту 1.8 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 15.11.2006 №355; визнання недійсним та скасування пункту 3 рішення виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області від 18.08.2010 № 193; скасування рішення державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40506079 від 05.04.2018.
Отже, предметом позову у цій справі є три вимоги немайнового характеру, тому ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі, складала 5763,00 грн (3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн х3)).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 11526,00 грн (5763,00 грн х 200%).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте до матеріалів касаційної скарги Ради адвокатів не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 11526,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» та надати документи щодо сплати судового збору касаційному суду.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги Ради адвокатів без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021, яке додане до касаційної скарги, вирішуватиметься судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Ради адвокатів Житомирської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 і рішення Господарського суду Житомирської області від 25.01.2021 у справі № 906/521/19 залишити без руху.
2. Встановити Раді адвокатів Житомирської області строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.
3. Роз'яснити Раді адвокатів Житомирської області, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Уркевич