21 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/1574/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року
у справі №908/1574/20
за заявою Головного управління ДПС у м. Києві
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр",
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний центр". Визнано грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 10 756 536,51 грн - основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Христенка Вадима Васильовича. Кандидатури арбітражних керуючих: Рабчуна Р.О., Рибкіної Н.В., Потупало Н.І., Кузнецової В.В., Сиволобова М.М. - відхилено. Зобов'язано розпорядника майна Христенка В.В. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно. Встановлено розпоряднику майна грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (ГУ ДПС у м. Києві) на депозитний рахунок Господарського суду Запорізької області, за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, згідно з ч. 2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов'язано учасників справи вчинити певні дії.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі №908/1574/20. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.08.2020 у справі №908/1574/20.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 25.06.2021 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 0406006090342) на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року у справі №908/1574/20, в якій просить суд звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги; скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції; справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.7 ч.2 ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2 270 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року у справі скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 270 грн.
Проте до матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 не долучено доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище на яке вплинуло погіршення економічної ситуації в країні, у зв'язку з введенням карантину.
Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, на підтвердження відсутності доходу скаржником не надано жодного належного доказу який би підтверджував, що на момент подання касаційної скарги, а саме 2021 року його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року у справі №908/1574/20 - залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 270 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.
4. Роз'яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.