13 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/10622/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А"
до Міністерства оборони України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Генеральний штаб Збройних Сил України,
2) Військова частина НОМЕР_1 ,
3) Військова частина НОМЕР_2 ,
4) Державна організація (установа, заклад) Київське квартирно-експлуатаційне управління,
про усунення перешкод у користуванні майном та заборону вчиняти дії.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Ракітін С. П., відповідача - Матвіюк М. А., Військової частини НОМЕР_1 - Кіктенко Л. В., Київського квартирно-експлуатаційного управління - Сажієнко І. О.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У липні 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про:
- усунення перешкод Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" по влаштуванню пожежного проїзду та у користуванні багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55-А шляхом знесення бетонної огорожі, розташованої на частині земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:69:012:0001, яка обмежена зовнішньою стіною будівлі 3 КЖ пр-т Перемоги, 55/2 м. Київ з одного боку та зовнішньою стіною багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55-А з другого боку;
- заборону відповідачу вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" та співвласникам багатоквартирного будинку м. Київ, проспект Перемоги, 55-А здійснювати вільний прохід, проїзд та влаштування пожежного проїзду з твердим покриттям на частині земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:012:0001 орієнтовною площею 1 630 кв.м., яка обмежена зовнішньою стіною будівлі 3 КЖ пр-т Перемоги, 55/2 м. Київ з одного боку та зовнішньою стіною багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55-А з другого боку.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем вчиняються перешкоди співвласникам вищенаведеного багатоквартирного будинку в користуванні прибудинковою територією. У зв'язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту прав та законних інтересів.
1.3. У відзиві на позовну заяву Міністерство оборони України наголосило, що відведена для будівництва житлового будинку земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:69:012:0009), яка має площу 0,7933 га та є суміжною зі спірною ділянкою, перебуває у комунальній власності Київської міської ради та оренді Центрального територіального управління капітального будівництва. Водночас проектом будівництва передбачено проведення робіт лише в межах площі цієї земельної ділянки - 0,7933 га, тоді як будь-яких умов щодо збільшення площі цієї земельної ділянки, у тому числі за рахунок належної відповідачеві земельної ділянки 8000000000:69:012:0001, для облаштування кругового під'їзду, чинною документацією встановлено не було.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 у справі №910/10622/20 (суддя Ломака В. С.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 (Пашкіна С. А. - головуючий, судді Буравльов С. І., Шапран В. В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Судові рішення мотивовано, зокрема, тим що:
- позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження, зокрема того, що спірна бетона огорожа встановлена відповідачем на частині належної позивачеві земельної ділянки;
- в матеріалах справи відсутні рішення уповноважених органів місцевого самоврядування чи державної влади у сфері архітектурно-будівельного контролю, якими встановлено порушення відповідачем чинних будівельних норм та правил унаслідок встановлення спірної огорожі;
- позивачем не доведено правових підстав для здійснення забудови вищенаведеної земельної ділянки (без зміни її цільового призначення), яка не належить Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" на жодному правовому титулі.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі № 910/10622/20, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пунктів 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
3.3. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про безпідставне незастосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень п. 15.3.1, п. 15.3.7 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та частини 1 статті 103 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), наголошуючи при цьому на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 103 ЗК України (принципу добросусідства) у подібних правовідносинах та відсутності висновку Верховного Суду щодо обов'язкового застосування положень частин 1, 2, 3 статті 13 ЦК України у подібних правовідносинах у разі встановлення огорожі суміжним землекористувачем з порушенням ДБН України.
3.4. В обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник наголошує, що оскаржувані судові рішення не містять обґрунтування відмови у задоволенні другої позовної вимоги про заборону відповідачу вчиняти дії. Скаржник наголошує, що зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається з яких підстав суди дійшли висновку про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги. На думку скаржника, зазначена вимога судами попередніх інстанцій не розглянута.
Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на припущеннях. На думку скаржника, передача будинку в справному технічному стані не свідчить про відсутність порушень ДБН відповідачем.
3.5. Також скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 у справі № 323/1862/16-ц.
3.6. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони України просить відмовити у її задоволенні, рішення і постанову залишити без змін, оскільки оскаржувані судові рішення є законними, повністю обґрунтованими і прийнятими із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
3.7. У відзиві на касаційну скаргу Київське квартирно-експлуатаційне управління просить відмовити у її задоволенні, рішення і постанову залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 10.01.2001 між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України (далі - Управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергобудлізинг" (далі - Підприємство) укладено Генеральну угоду про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (далі - Генеральна угода).
Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
За змістом пункту 2.1 цієї Генеральної угоди її предметом є фінансування Підприємством в повному обсязі будівництва згідно з одержаними в установленому законом порядку проектно-кошторисними документаціями, зокрема, житлового комплексу по проспекту Перемоги у місті Києві (військове містечко № 27, площа земельної ділянки - 5,42 га).
Загальна площа кожного житлового комплексу (будинку, квартири) уточнюється після одержання проектно-кошторисних документацій шляхом укладання додаткових угод, проведення технічної інвентаризації, отримання довідки інвентаризації з Київського міського бюро технічної інвентаризації (пункт 2.2 Генеральної угоди).
Відповідно до пункту 3.1 Генеральної угоди Підприємство здійснює в повному обсязі фінансування будівництва Об'єктів. Управління вносить свою пайову участь в будівництво у вигляді виконання обов'язків, надання послуг, передбачених пунктом 4.1 Генеральної угоди.
За умовами пункту 4.1 Генеральної угоди Управління зобов'язане, зокрема, виконати разом з Підприємством всі необхідні дії для відведення земельних ділянок Київською міською радою народних депутатів в м. Києві для будівництва Об'єктів, виконувати в повному обсязі функції замовника у відповідності з даним договором та діючим законодавством.
У пункті 1 Додаткової угоди від 12.11.2004 № 1 до Генеральної угоди її сторони, у зв'язку з реорганізацією системи замовника капітального будівництва у Міністерстві оборони України, домовилися про заміну замовника у Генеральній угоді про будівництво житла в порядку пайової участі для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей від 10.01.2001 з Міністерства оборони України (Головне квартирно-експлуатаційне управління) на Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (м. Київ).
У наведеній Додатковій угоді сторони погодили попередні техніко-економічні показники Об'єкта - житлового комплексу по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві (військове містечко № 27, площа земельної ділянки - 5,42 га).
Додатковою угодою від 10.09.2007 № 2 до Генеральної угоди (укладеною в судовому порядку відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2007 у справі № 31/436), у зв'язку з реорганізацією системи замовника капітального будівництва у Міністерстві оборони України, сторони домовилися про заміну замовника будівництва житлових комплексів по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві (військове містечко № 27, площа земельної ділянки - 5,42 га) згідно Генеральної угоди з Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (м. Київ) на Міністерство оборони України в особі директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України.
Додатковою угодою від 04.02.2010 № 3 до Генеральної угоди внесено зміни, за умовами яких сторони домовилися про заміну сторони у Генеральній угоді з Міністерства оборони України на Центральне територіальне управління капітального будівництва.
Відповідно до умов Додаткової угоди від 11.04.2011 № 4 до Генеральної угоди з моменту набуття нею (додатковою угодою) чинності Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергобудлізинг" передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" приймає на себе всі права та обов'язки, що на момент укладення цієї Додаткової угоди належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Енергобудлізинг" як стороні Генеральної угоди.
Умовами Додаткової угоди від 09.04.2012 № 5 сторони узгодили порядок дострокової передачі Управлінню його частки у житловому комплексі по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві згідно з Генеральною угодою.
Додатковою угодою від 25.09.2014 № 6 до Генеральної угоди сторони домовилися про заміну сторони замовника будівництва житлових об'єктів по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві у Генеральній угоді з Центрального територіального управління капітального будівництва на Міністерство оборони України. Функції замовника будівництва житлових об'єктів по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві на виконання умов Генеральної угоди здійснює Центральне територіальне управління капітального будівництва.
У пункті 1 Додаткової угоди від 25.04.2016 № 7 до Генеральної угоди сторони визначили, що функції замовника будівництва житлового будинку по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві, на земельній ділянці площею 0,7933 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009 на виконання умов Генеральної угоди здійснює Міністерство оборони України в особі Центрального територіального управління капітального будівництва на підставі відповідної, належним чином оформленої довіреності.
Зазначеною додатковою угодою пункт 1.1 № 7 Генеральної угоди викладено у новій редакції, за якою предметом цієї Генеральної угоди є фінансування Підприємством в повному обсязі будівництва у відповідності до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації житлового комплексу з підземним гаражем та об'єктами соціально-побутового призначення по проспекту Перемоги, 55 у місті Києві, на земельній ділянці площею 0,7933 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009.
Також, наведеною додатковою угодою № 7, крім іншого, розділ ІІ Генеральної угоди доповнено підпунктом 2.3.5, за умовами якого сторони домовились про припинення подальших договірних правовідносин без будь-яких взаємних вимог у майбутньому щодо будівництва другої черги на земельній ділянці площею 5,42 га військового містечка № 27 у місті Києві, за виключенням будівництва першої черги на земельній ділянці площею 0,7933 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009.
05.08.2004 між Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого остання передала, а Управління капітального будівництва Міністерства оборони України прийняло в платне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 7 933 кв.м. з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009 та цільовим призначенням: для будівництва житлового будинку з підземним гаражем та об'єктами соціально-побутового призначення, розташовану на проспекті Перемоги, 55 у Солом'янському районі міста Києва.
Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, а також посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Володічевим О. І. та зареєстрований в реєстрі за № 3603.
Водночас 15.07.2016 між Київською міською радою та Центральним територіальним управлінням капітального будівництва укладено договір про поновлення на 5 років вищенаведеного договору оренди земельної ділянки, а також викладено його у новій редакції (зокрема, орендарем зазначено Центральне територіальне управління капітального будівництва).
З матеріалів справи вбачається, що після закінчення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" будівництва передбаченого Генеральною угодою житлового будинку на земельній ділянці площею 0,7933 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009, а також після створення власниками приміщень у цьому будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вказаний житловий будинок відповідно до акта прийому-передачі житлового будинку з підземним гаражем та об'єктами соціально-побутового призначення на проспекті Перемоги, 55-А у Солом'янському районі м. Києва від 04.12.2019 передано Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" (забудовник) позивачеві.
Згідно з пунктами 2, 3 зазначеного акта об'єкт складається з квартир у кількості 294 загальною площею 20 470,70 кв.м., нежилих вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень загальною площею 31 007,8 кв.м., підземного паркінгу на 234 машиномісця загальною площею 10 712,50 кв.м.
Об'єкт передається з усіма місцями загального користування, службовими приміщеннями, системами внутрішнього інженерного забезпечення, у тому числі електрощитовими та внутрішніми мережами електропостачання, спорудами, технічним обладнанням, системами, приладами, інженерним обладнанням, елементами благоустрою та іншим майном, необхідним для нормальної експлуатації об'єкту.
З матеріалів справи також убачається та установлено судами попередніх інстанцій, що земельна ділянка площею 0,7933 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009, на якій розташовано будинок, межує, зокрема, із земельною ділянкою площею 15,9152 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0001 (цільове призначення: 15.01. Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і спору військового містечка № 27).
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, позивач наголошував на тому, що при проектуванні та будівництві багатоквартирного будинку, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009, між відповідачем як користувачем сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0001, та підрядною організацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест", було узгоджено облаштувати навколо багатоквартирного будинку круговий проїзд з розворотним майданчиком, у тому числі для спеціальної техніки та забезпечення вимог протипожежної безпеки.
У той же час, 13.07.2020 комісією у складі голови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А", а також генерального директора та начальника дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009, за результатами чого складено відповідний акт.
Наведеним актом зафіксовано, що по периметру земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0009 встановлена не передбачена проектом огороджувальна конструкція з бетонних плит (секцій) висотою 2,20 м, довжиною 138,6 м, відстань до стіни будинку № 55-А - 3,20 м.
Ураховуючи наведене, комісією було зроблено висновок про те, що встановлення Міністерством оборони України означеної огорожі є непогодженим втручанням у проект "Будівництво житлового будинку з підземним гаражем та об'єктами соціально-побутового призначення на проспекті Перемоги, 55-А у Солом'янському районі м. Києва", яке перешкоджає влаштуванню пожежного проїзду з твердим покриттям навколо житлового будинку, доступу до будинку спеціального транспорту та маломобільних груп населення.
Зважаючи на вказані обставини, позивач просив постановити рішення про усунення перешкод Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" з боку відповідача по влаштуванню пожежного проїзду та у користуванні багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55-А шляхом знесення відповідачем бетонної огорожі, розташованої на частині земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:69:012:0001, яка обмежена зовнішньою стіною будівлі 3 КЖ пр-т Перемоги, 55/2 м. Київ з одного боку та зовнішньою стіною багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55-А з другого боку, а також заборону відповідачеві вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" та співвласникам багатоквартирного будинку м. Київ, проспект Перемоги, 55-А здійснювати вільний прохід, проїзд та влаштування пожежного проїзду з твердим покриттям на частині земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:012:0001 орієнтовною площею 1 630 кв.м., яка обмежена зовнішньою стіною будівлі 3 КЖ пр-т Перемоги, 55/2 м. Київ з одного боку та зовнішньою стіною багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 55-А, з другого боку.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
5.2. Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.3. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Суд зазначає, що можливість касаційного провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктам 3 частини 2 статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Зі змісту пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України вбачається, що зазначена норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
У поданій касаційній скарзі скаржник наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини 1 статті 103 ЗК України (принципу добросусідства) у подібних правовідносинах та відсутності висновку Верховного Суду щодо обов'язкового застосування положень частин 1, 2, 3 статті 13 ЦК України у подібних правовідносинах у разі встановлення огорожі суміжним землекористувачем з порушенням ДБН України.
У контексті наведених доводів Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно зі статтею 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Отже положення зазначеної статті 103 ЗК України закріплюють принцип добросусідства між особами, які є власниками або землекористувачами сусідніх земельних ділянок, тобто особами наділеними правами на відповідну земельну ділянку.
Відповідно до положень частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Правила щодо змісту права власності на землю встановлені статтею 78 ЗК України, згідно з частинами 1, 2, 3 якої право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що земля перебуває, зокрема, у комунальній та державній власності і відповідний власник може володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, що перебуває у його власності.
Користування землею, згідно зі статтями 92, 93, 94 ЗК України відбувається у виді: права постійного користування землею; права оренди земельної ділянки; права концесіонера на земельну ділянку.
Як свідчать матеріали справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" не є власником або землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:69:012:0009, яка як установлено судами попередніх інстанцій межує, зокрема, із земельною ділянкою площею 15,9152 га з кадастровим номером: 8000000000:69:012:0001 (цільове призначення: 15.01. Для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і спору військового містечка № 27).
У зв'язку з чим у Верховного Суду відсутні підстави для формування висновків щодо застосування положень частини 1 статті 103 ЗК України (принципу добросусідства) та положень частин 1, 2, 3 статті 13 ЦК України у разі встановлення огорожі суміжним землекористувачем з порушенням ДБН України у цій справі, оскільки як зазначалося вище, стаття 103 ЗК України закріплює принцип добросусідства між особами, які є власниками або землекористувачами сусідніх земельних ділянок, тобто особами наділеними правами на відповідну земельну ділянку, якою у цьому разі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" не являється.
Отже, доводи заявника про наявність передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судових рішень є недоведеною.
5.4. Доводи скаржника викладені у пункті 3.4. цієї постанови спростовуються висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження, зокрема, наявності у відповідача чи підпорядкованих йому структурних підрозділів обов'язку знесення встановленої огорожі в силу, зокрема, положень ЗК України, Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Типових правил благоустрою території населеного пункту, Державних будівельних норм "Благоустрій територій", "Планування і забудова територій", та передачі позивачу для влаштування останнім проїзду з твердим покриттям (забудови) частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:69:012:0001 орієнтовною площею 1 630 кв.м., яка за цільовим призначенням відноситься до земель оборони, відповідно до частини 2 статті 77 ЗК України перебуває у державній власності та використовується для експлуатації та обслуговування адміністративно-господарських будівель і спору військового містечка № 27, а також позивачем (який не був стороною Генеральної угоди чи Додаткових угод до неї) не було надано жодних доказів на підтвердження перешкоджання Міністерством в доступі пожежних машин, зокрема, для гасіння пожеж та/або проведення протипожежних заходів у вищенаведеному житловому будинку. Позивачем не доведено протилежне, а заперечення зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та до встановлення обставин у справі, що з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
5.5. Крім цього, Верховним Судом не приймаються посилання скаржника, викладені в касаційній скарзі, на постанову Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 323/1862/16-ц, з огляду на те, що висновки Суду щодо застосування норм права, викладені у зазначених постановах, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин, які склалися у справі № 910/10622/20, адже у цих справах відмінними є предмет та підстави позовів, а також встановлені фактичні обставини.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду ухвалені із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемоги, 55-А" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2021 у справі № 910/10622/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ