20 липня 2021 року
м. Київ
cправа № 910/3499/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021
у справі № 910/3499/19
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави
до:
1) Київської міської ради;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд";
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент";
2) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів,
Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комфортний дім"), про:
- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №761/761 від 14.07.2016 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва та внесення змін до нього";
- визнання недійсним договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за №1192;
- визнання недійсним договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за №1193.
Першим заступником керівника Київської міської прокуратури 24.02.2021 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій він просив заборонити ТОВ "Юнікарго Україна" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельних ділянках площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) та 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт щодо будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, а також заборонити здійснювати будь-які дії з вказаними земельними ділянками.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову прокурор зазначав, що дозвіл на виконання будівельних робіт на спірних земельних ділянках анульовано, однак будівельні роботи продовжуються, тобто ТОВ "Юнікарго Україна" вчиняються активні дії на реалізацію отриманих на підставі оскаржуваного рішення та договорів оренди прав забудови земельних ділянок, що підтверджується здійснення останнім реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, готовністю - 3%, на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006). Наведене, на думку прокурора, становить загрозу унеможливлення досягнення мети звернення з даним позовом до суду, адже подальше проведення забудови спірних земельних ділянок та реєстрація прав власності на зведене на них нерухоме майно при задоволені даного позову зумовить необхідність ініціювання нових спорів щодо знесення такого майна, скасування зареєстрованих прав на нього з метою досягнення мети даного позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 (суддя Бойко Р.В.) заяву задоволено частково. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва справі №910/3499/19 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельних ділянках площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) та 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт щодо будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва. В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що попри існування даної справи (оскарження прав оренди з метою забудови спірних земельних ділянок) та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на спірних земельних ділянках, ТОВ "Юнікарго Україна" продовжується реалізація набутих за оскаржуваними договорами прав на спірні земельні ділянки шляхом їх забудови, що наразі породило вже реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомості. Тобто, наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування реальної можливості продовження відповідачем-3 вчинення дій, спрямованих на забудову спірних земельних ділянок, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на територіальну громаду чи державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем. В аспекті наведеного судом також враховано наявну в мережі інтернет інформацію щодо значного суспільного резонансу відносно забудови спірних земельних ділянок, який зумовлює сутички між супроводжуючими будівельну техніку людьми та мешканцями сусіднього будинку та активістами.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий, Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано та повністю відмовлено в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що забороняючи ТОВ "Юнікарго Україна" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на спірних земельних ділянках, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт з будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу). суд першої інстанції не врахував, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №17 від 21.06.2019 про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 №ІУ113182261347, було оскаржено в судовому порядку. При цьому, судом не досліджено, що підставою для скасування дозволу стало скасування Містобудівних умов та обмежень, що в свою чергу визнано незаконним в рамках справи № 640/11925/19. Враховуючи наявну в мережі інтернет інформацію щодо значного суспільного резонансу відносно забудови спірних земельних ділянок, який зумовлює сутички між супроводжуючими будівельну техніку людьми та мешканцями сусіднього будинку і активістами, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що згідно з повідомленням на офіційній веб-сторінці Головного управління Національної поліції в м. Києві 25.02.2021 близько 16-ї години до поліції Києва надійшло повідомлення про стрілянину у Голосіївському районі по вулиці Ямській; за попередньою інформацією, група осіб приїхала на автомобілі до будівельного майданчика та почала стріляти у повітря, після чого з місця події втекла, в той час як із заявою про забезпечення позову прокурор звернувся 24.02.2021, тобто ще до моменту виникнення вищезгаданих обставин. Крім цього, місцевий суд не врахував, що зазначені раніше обставини відбулись по вулиці Ямській в Голосіївському районні міста Києва, що в свою чергу може свідчити, що стрілянина, яка відбулась за вказаною адресою та розцінена судом як значний суспільний резонанс відносно забудови спірних земельних ділянок, який зумовлює сутички між супроводжуючими будівельну техніку людьми та мешканцями сусіднього будинку і активістами, не має жодного відношення до будівельного майданчику по вул. Казимира Малевича 44,46. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано належними доказами та не підтверджено документально необхідності заборони ТОВ "Юнікарго Україна" та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення підготовчих, вишукувальних та будівельних робіт на земельних ділянках площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) та 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт з будівництва житлового будинку з паркінгом (як другої черги забудови кварталу) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, як і не доведено того факту, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду від 26.02.2021 залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначивши при цьому, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми ст.ст. 13, 86, 136, 137, 226, 236 ГПК України права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/11648/19, від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 13.10.2020 у справі № 917/273/20, від 10.11.2020 у справі № 915/167/20, від 08.11.2018 у справі № 910/3440/18.
В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що заявлені позовні вимоги носять немайновий характер та не підлягають примусовому виконанню, а тому в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав держави, оскільки прокурор не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. При цьому апеляційним судом не враховано, що містобудівні умови та обмеження не надають права на забудову землі, а результат розгляду справи № 610/11925/19 щодо їх оскарження не може свідчити беззаперечно про задоволення позову у справі № 640/14320/19. До того ж судом апеляційної інстанції проігноровано факт того, що 18.12.2020 за ТОВ "Юнікарго України" зареєстровано право власності на об'єкт незавершеного будівництва, готовністю - 3%, на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006. Викладені обставини, на думку прокурора, є достатніми для висновку про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав держави в разі задоволення позову, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси держави в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.06.2021, відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 12.07.2021 та зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/1570/20.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 поновлено провадження у справі.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 08.07.2021 від "Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос Девелопмент" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому його представник просить останню залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції та помилковість доводів скаржника.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 14.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому його представник просить останню залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на правильність висновків суду апеляційної інстанції та помилковість доводів скаржника.
Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Отже, з'ясування наявності права скаржника на касаційний перегляд судових рішень з підстав, наведених у п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог та встановлених судами фактичних обставин, а також наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
Дослідивши постанови, на які прокурор посилався як на підставі відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у справі, яка переглядається, та у справах, на рішення Верховного Суду в яких посилається скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, є подібними.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.
Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 915/167/20.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому відповідно до позиції об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, якщо судове рішення у разі задоволення позовної вимоги не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/11648/19, від 08.11.2018 у справі № 910/3440/18 та від 13.10.2020 у справі № 917/273/20.
Судами обох інстанцій встановлено, що предметом спору у даній справі є оскарження передачі в оренду під забудову земельних ділянок по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, з підстав порушення такими діями положень законодавства України. Тобто, спір у даній справі є немайновим і судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання, відповідно в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас апеляційний господарський зазначеного не врахував (хоча і послався на вказаний висновок, викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18), і помилково зазначив, що прокурором не доведено того факту, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому.
В свою чергу місцевий господарський суд зазначив, а суд апеляційної інстанції не спростував, що наявними в матеріалах справи документами (актом обстеження земельних ділянок №20-0081-01 від 03.02.2021; фотокартками спірних земельних ділянок) підтверджується, що відповідачем-3 вчиняються дії спрямовані на реалізацію отриманих за оскаржуваними договорами прав, тобто, забудову відповідних земельних ділянок. Більше того, із доданої до заяви інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №245510779 від 23.02.2021 вбачається, що 18.12.2020 ТОВ "Юнікарго Україна", на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 №ІУ113182261347 на об'єкт будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва" та технічного паспорту на об'єкт незавершеного будівництва "Житловий будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом", виготовленого 18.12.2020 ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості", було зареєстровано право власності на незавершене будівництво, житловий будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, готовністю 3%, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, буд. 44, 46, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:219:0006.
В той же час, рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції України №17 від 21.06.2019 було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 №ІУ113182261347. При цьому висновок апеляційного суду про те, що рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України №17 від 21.06.2019 про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт від 14.08.2018 №ІУ113182261347, було оскаржено в судовому порядку, жодним чином не спростовує обставин відсутності дозволу на виконання будівельних робіт на момент постановлення місцевим господарським ухвали про часткове забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, що попри існування даної справи (оскарження прав оренди з метою забудови спірних земельних ділянок) та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на спірних земельних ділянках ТОВ "Юнікарго Україна" продовжується реалізація набутих за оскаржуваними договорами прав на спірні земельні ділянки шляхом їх забудови, що наразі породило вже реєстрацію прав власності на об'єкт нерухомості. Тобто, наявними в матеріалах справи документами підтверджується існування реальної можливості продовження відповідачем-3 вчинення дій, спрямованих на забудову спірних земельних ділянок, що у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з ним, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати знесення розпочатого будівництва, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на територіальну громаду чи державу буде неправомірним, а можливо і непомірним тягарем.
Також колегія суддів враховує позицію суду, викладену у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 917/273/20, де зазначено, що оскільки відповідач-2 здійснює, зокрема, і після подання позову прокурором, продаж майнових прав фізичним особам на квартири в запланованому житловому будинку, здійснення вказаної діяльності в подальшому може ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади, від імені якої звернувся з позовом прокурор, що полягає в поверненні земельної ділянки комунальної власності територіальній громаді, права власника від імені якої здійснює відповідач-1, і вказані обставини є достатніми для висновку про те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову ускладнить відновлення порушених прав територіальної громади в разі задоволення позову, зокрема з урахуванням того, що очікувано виникають побоювання, що повно захистити інтереси територіальної громади в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду буде неможливо.
Водночас Верховний Суд вважає безпідставними посилання і дослідження як місцевим, так і апеляційним господарськими судами обставин стрілянини та сутичок біля будівельного майданчику на спірних земельних ділянок, оскільки прокурор не обґрунтовував вказаними обставинами заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи відповідну заяву про забезпечення позову, припустився неправильного застосування норм процесуального права, а саме ст.ст. 136, 137 ГПК України, що згідно зі ст. 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та для залишення в силі помилково скасованої ухвали місцевого господарського суду про часткове забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -
Касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №910/3499/19 скасувати.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/3499/19 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.