Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"22" липня 2021 р. м ХарківСправа № 922/2859/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", місто Харків,
до Харківської міської ради, місто Харків,
про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконним і скасування
рішення,-
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Концерн АВЕК та Ко", звернувся до господарського суду Харківської області із позовної заявою до відповідача, Харківської міської ради, про визнання права власності на майно, за переліком вказаним у прохальній частині позовної заяви, а також визнання недійсним і скасування пункт 12 додатку № 2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 24 лютого 2021 року № 48/21 "Про надання юридичним і фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою".
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір"). Згідно з приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункту 2 частини 2 статті 4).
В даному випадку, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання недійсним і скасування пункт 12 додатку № 2 до рішення 3 сесії Харківської міської ради) та чотири вимоги майнового характеру (про визнання права власності), що зобов'язує останнього, з урахуванням вартості самочинного майна, що є предметом позову, а також розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позовну заява подана до суду (2021 рік), представити до позовної зави документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 37 968,24 грн. Проте належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі по даній господарській справі, позивачем не представлено.
Крім того, приписами пункту 5 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини обґрунтування позовних вимог з переліком документів та інших доказів, які додаються до заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України). Суд звертає увагу заявника на те, що стаття 91 Господарського процесуального кодексу України містить загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, зокрема, письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Пунктом 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, чинний від 01 вересня 2003 року) встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Втім, суд, при огляді додатків до позовної заяви, які подані у копіях, встановлено, що вони засвідчені гр. А.А. Литвиненко (із зазначенням посади керуючий партнер) при цьому, доказів на підтвердження повноважень зазначеної особи до позовної заяви не надано. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом позивача, відсутні відомості, стосовно зазначеного громадянина, на вчинення ним від імені Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" юридично значимих дій, в тому числі засвідчення копій документів.
За висновком щодо застосування норм права, який викладений у постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, неналежним чином засвідчені документи є недопустимими доказами у справі.
Таким чином, додані до матеріалів копії письмових документів, які засвідчені особою без підтвердження її повноважень, не можуть вважатися належними доказами, оскільки копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Приписами пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасниками справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Комплексний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення з метою забезпечення їх права ознайомитись з такою позовною заявою та всіма додатками, яка додані позивачем до даної заяви по суті справи.
Як встановлено судом, примірник позовної заяви не скерований позивачем відповідачу, що є порушенням вимог, які ставляться до позовної заяви, поданої в порядку визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
В світлі викладеного, враховуючи перелічені недоліки позовної заяви, суд рахує, що подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту заяви по суті справи (позовна заява). Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, документ, який підтверджує відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також надати суду докази на підтвердження повноважень гр. А.А. Литвиненко (із зазначенням посади керуючий партнер) права на засвідчення документів, представлених до позовної заяви, в копіях.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 37 968,24 грн., документ, який підтверджує відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також надати суду докази на підтвердження повноважень гр. А.А. Литвиненко (із зазначенням посади керуючий партнер) права на засвідчення документів, представлених до позовної заяви в копіях.
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 22 липня 2021 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2859/21